ВІДКОЛУПАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
відколупа́тись
| Інфінітив | відколупа́тись, відколупа́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | — | |
| 2 особа | — | — |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | відколупа́ється | відколупа́ються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відколупа́всь, відколупа́вся | відколупа́лись, відколупа́лися |
| жін. р. | відколупа́лась, відколупа́лася | |
| сер. р. | відколупа́лось, відколупа́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.