ВІДКОЛУПАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
відколупа́тись
| Інфінітив | відколупа́тись, відколупа́тися, відколупаться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відколупаймось, відколупаймося | |
| 2 особа | відколупайсь, відколупайся | відколупайтесь, відколупайтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відколупаюсь, відколупаюся | відколупаємось, відколупаємося, відколупаємся |
| 2 особа | відколупаєшся | відколупаєтесь, відколупаєтеся |
| 3 особа | відколупа́ється | відколупа́ються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відколупа́всь, відколупа́вся | відколупа́лись, відколупа́лися |
| жін. р. | відколупа́лась, відколупа́лася | |
| сер. р. | відколупа́лось, відколупа́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.