ВІДЗВИЧАЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
відзвича́юватись
| Інфінітив | відзвича́юватись, відзвича́юватися, відзвичаюваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відзвича́юймось, відзвича́юймося | |
| 2 особа | відзвича́юйсь, відзвича́юйся | відзвича́юйтесь, відзвича́юйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відзвича́юватимусь, відзвича́юватимуся | відзвича́юватимемось, відзвича́юватимемося, відзвича́юватимемся |
| 2 особа | відзвича́юватимешся | відзвича́юватиметесь, відзвича́юватиметеся |
| 3 особа | відзвича́юватиметься | відзвича́юватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | відзвича́ююсь, відзвича́ююся | відзвича́юємось, відзвича́юємося, відзвича́юємся |
| 2 особа | відзвича́юєшся | відзвича́юєтесь, відзвича́юєтеся |
| 3 особа | відзвича́юється | відзвича́юються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відзвича́ювавсь, відзвича́ювався | відзвича́ювались, відзвича́ювалися |
| жін. р. | відзвича́ювалась, відзвича́ювалася | |
| сер. р. | відзвича́ювалось, відзвича́ювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.