ВІДБРУНЬКОВУВАТИСЬ — СЛОВОЗМІНА
відбрунько́вуватись
| Інфінітив | відбрунько́вуватись, відбрунько́вуватися, відбруньковуваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбруньковуймось, відбруньковуймося | |
| 2 особа | відбруньковуйсь, відбруньковуйся | відбруньковуйтесь, відбруньковуйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відбруньковуватимусь, відбруньковуватимуся | відбруньковуватимемось, відбруньковуватимемося, відбруньковуватимемся |
| 2 особа | відбруньковуватимешся | відбруньковуватиметесь, відбруньковуватиметеся |
| 3 особа | відбрунько́вуватиметься | відбрунько́вуватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | відбруньковуюсь, відбруньковуюся | відбруньковуємось, відбруньковуємося, відбруньковуємся |
| 2 особа | відбруньковуєшся | відбруньковуєтесь, відбруньковуєтеся |
| 3 особа | відбрунько́вується | відбрунько́вуються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відбрунько́вувавсь, відбрунько́вувався | відбрунько́вувались, відбрунько́вувалися |
| жін. р. | відбрунько́вувалась, відбрунько́вувалася | |
| сер. р. | відбрунько́вувалось, відбрунько́вувалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.