ВІДБЛУКАТИСЬ — СЛОВОЗМІНА
відблука́тись відійти від тих, з ким був разом
| Інфінітив | відблука́тись, відблука́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відблука́ймось, відблука́ймося | |
| 2 особа | відблука́йсь, відблука́йся | відблука́йтесь, відблука́йтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відблука́юсь, відблука́юся | відблука́ємось, відблука́ємося, відблука́ємся |
| 2 особа | відблука́єшся | відблука́єтесь, відблука́єтеся |
| 3 особа | відблука́ється | відблука́ються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відблука́всь, відблука́вся | відблука́лись, відблука́лися |
| жін. р. | відблука́лась, відблука́лася | |
| сер. р. | відблука́лось, відблука́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.