ВИСНЕ — СЛОВОЗМІНА
ви́снути завищати
| Інфінітив | ви́снути, виснуть | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́снім, ви́снімо | |
| 2 особа | ви́сни, ви́сни-но | ви́сніть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́сну | ви́снем, ви́снемо |
| 2 особа | ви́снеш | ви́снете |
| 3 особа | ви́сне | ви́снуть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́снув | ви́снули |
| жін. р. | ви́снула | |
| сер. р. | ви́снуло | |
ви́снути висіти
| Інфінітив | ви́снути, виснуть | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́снімо, ви́сім, виснім | |
| 2 особа | ви́сни, ви́сни-но | ви́сніть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́снутиму | ви́снутимем, ви́снутимемо |
| 2 особа | ви́снутимеш | ви́снутимете |
| 3 особа | ви́снутиме | ви́снутимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | ви́сну | ви́снем, ви́снемо |
| 2 особа | ви́снеш | ви́снете |
| 3 особа | ви́сне | ви́снуть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́снув, вис | ви́сли, виснули |
| жін. р. | ви́сла, виснула | |
| сер. р. | ви́сло, виснуло | |
висний
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | висний | висна | висне | висні |
| родовий | висного | висної | висного | висних |
| давальний | висному | висній | висному | висним |
| знахідний | висного, висний | висну | висне | висних, висні |
| орудний | висним | висною | висним | висними |
| місцевий | виснім, висному | висній | виснім, висному | висних |
| кличний | висний | висна | висне | висні |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.