ВИКІНЧУВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
викі́нчуватись
| Інфінітив | викі́нчуватись, викі́нчуватися, викінчуваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | викінчуймось, викінчуймося | |
| 2 особа | викінчуйсь, викінчуйся | викінчуйтесь, викінчуйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | викінчуватимусь, викінчуватимуся | викінчуватимемось, викінчуватимемося, викінчуватимемся |
| 2 особа | викінчуватимешся | викінчуватиметесь, викінчуватиметеся |
| 3 особа | викі́нчуватиметься | викі́нчуватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | викінчуюсь, викінчуюся | викінчуємось, викінчуємося, викінчуємся |
| 2 особа | викінчуєшся | викінчуєтесь, викінчуєтеся |
| 3 особа | викі́нчується | викі́нчуються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | викі́нчувавсь, викі́нчувався | викі́нчувались, викі́нчувалися |
| жін. р. | викі́нчувалась, викі́нчувалася | |
| сер. р. | викі́нчувалось, викі́нчувалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.