ВИКЛЬОВУВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
викльо́вуватись
| Інфінітив | викльо́вуватись, викльо́вуватися, викльовуваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | викльовуймось, викльовуймося | |
| 2 особа | викльовуйсь, викльовуйся | викльовуйтесь, викльовуйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | викльовуватимусь, викльовуватимуся | викльовуватимемось, викльовуватимемося, викльовуватимемся |
| 2 особа | викльовуватимешся | викльовуватиметесь, викльовуватиметеся |
| 3 особа | викльо́вуватиметься | викльо́вуватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | викльовуюсь, викльовуюся | викльовуємось, викльовуємося, викльовуємся |
| 2 особа | викльовуєшся | викльовуєтесь, викльовуєтеся |
| 3 особа | викльо́вується | викльо́вуються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | викльо́вувавсь, викльо́вувався | викльо́вувались, викльо́вувалися |
| жін. р. | викльо́вувалась, викльо́вувалася | |
| сер. р. | викльо́вувалось, викльо́вувалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.