ВИГОВОРЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
вигово́рюватись
| Інфінітив | вигово́рюватись, вигово́рюватися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вигово́рюймось, вигово́рюймося | |
| 2 особа | вигово́рюйсь, вигово́рюйся | вигово́рюйтесь, вигово́рюйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | вигово́рюватимусь, вигово́рюватимуся | вигово́рюватимемось, вигово́рюватимемося, вигово́рюватимемся |
| 2 особа | вигово́рюватимешся | вигово́рюватиметесь, вигово́рюватиметеся |
| 3 особа | вигово́рюватиметься | вигово́рюватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | вигово́рююсь, вигово́рююся | вигово́рюємось, вигово́рюємося, вигово́рюємся |
| 2 особа | вигово́рюєшся | вигово́рюєтесь, вигово́рюєтеся |
| 3 особа | вигово́рюється | вигово́рюються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | вигово́рювавсь, вигово́рювався | вигово́рювались, вигово́рювалися |
| жін. р. | вигово́рювалась, вигово́рювалася | |
| сер. р. | вигово́рювалось, вигово́рювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.