ВИБУТИТИ — СЛОВОЗМІНА
ви́бутити
| Інфінітив | ви́бутити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́бутім, ви́бутімо | |
| 2 особа | ви́бути, ви́бути-но | ви́бутіть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́бучу | ви́бутим, ви́бутимо |
| 2 особа | ви́бутиш | ви́бутите |
| 3 особа | ви́бутить | ви́бутять |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́бутив | ви́бутили |
| жін. р. | ви́бутила | |
| сер. р. | ви́бутило | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.