ЧИН — СЛОВОЗМІНА
чин посада
відмінок | однина | множина |
називний | чин | чи́ни |
родовий | чи́ну | чи́нів |
давальний | чи́нові, чи́ну | чи́нам |
знахідний | чин | чи́ни |
орудний | чи́ном | чи́нами |
місцевий | чи́ні | чи́нах |
кличний | чи́не | чи́ни |
чин спосіб; дія, вчинок
відмінок | однина | множина |
називний | чин | — |
родовий | чи́ну | — |
давальний | чи́нові, чи́ну | — |
знахідний | чин | — |
орудний | чи́ном | — |
місцевий | чи́ну, чи́ні | — |
кличний | чи́не | — |
чин про людину
відмінок | однина | множина |
називний | чин | чини́ |
родовий | чи́на | чині́в |
давальний | чи́нові, чи́ну | чина́м |
знахідний | чи́на | чині́в, чини |
орудний | чи́ном | чина́ми |
місцевий | чи́нові, чи́ні, чину | чина́х |
кличний | чи́не | чини́ |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.