СУМ — СЛОВОЗМІНА

СУМ Словник української мови

відмінок однина множина
називний СУМ
родовий СУ́Ма, СУМу
давальний СУ́Мові, СУ́Му
знахідний СУМ
орудний СУ́Мом
місцевий СУ́Му, СУ́Мі, СУМові
кличний СУ́Ме, СУМу

сум печаль

відмінок однина множина
називний сум
родовий су́му
давальний су́мові, су́му
знахідний сум
орудний су́мом
місцевий су́му, су́мі
кличний су́ме

сум грошова одиниця Узбекистану

відмінок однина множина
називний сум су́ми
родовий су́ма су́мів
давальний су́мові, су́му су́мам
знахідний сум су́ми
орудний су́мом су́мами
місцевий су́мі су́мах
кличний су́ме су́ми

Су́ми́ місто в Україні

відмінок однина множина
називний Су́ми́
родовий Сум
давальний Су́ма́м
знахідний Су́ми́
орудний Су́ма́ми
місцевий Су́ма́х
кличний Су́ми́

су́ма результат додавання; загальна кількість тощо

відмінок однина множина
називний су́ма су́ми
родовий су́ми сум
давальний су́мі су́мам
знахідний су́му су́ми
орудний су́мою су́мами
місцевий су́мі су́мах
кличний су́мо су́ми

сума́ сумка

відмінок однина множина
називний сума́ суми́
родовий суми́ сум
давальний сумі́ сума́м
знахідний суму́ суми́
орудний сумо́ю сума́ми
місцевий сумі́ сума́х
кличний сумо́ суми́
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.