ЇВ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
пройшов вогонь, воду й мідні труби
Правильніше:
не з одної печі хліб їв
Мова – не калька: словник української мови
втратив апетит
Правильніше:
їсти не їсть
Мова – не калька: словник української мови
Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути
Дієслова в другій особі однини теперішнього часу та в майбутньому часі доконаного виду мають закінчення -еш (-єш), -иш (-їш): хочеш, будуєш, вариш, гоїш, захочеш, збудуєш, звариш, загоїш. Виняток становлять дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти: ти даси, їси, відповіси, розповіси, а не даш, їш, відповіш, розповіш, як то часом, надто в західних областях України, кажуть.
Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ'яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).
Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ'яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).
чув дзвін, та не знати де він
Правильніше:
чули, як говорили, що бачили, як їли
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь дуже хоче їсти (страждає від голоду)
Правильніше:
тягне за живіт (за печінки, за печінку)
Мова – не калька: словник української мови
хліб-сіль їж, а правду ріж
Правильніше:
щира правда всюди куток найде
Мова – не калька: словник української мови
у кого-небудь немає (зникає бажання) їсти
Правильніше:
шматок не йде (не лізе) в горло кому
Мова – не калька: словник української мови
тремтіти від холоду
Правильніше:
їсти (бити, вибивати) дрижаки
Мова – не калька: словник української мови
товариш мій, а хліб їж свій
Правильніше:
з сусідом живи, а тин городи
Мова – не калька: словник української мови
терпи, козаче, – отаманом будеш
Правильніше:
їж, козо, лозу, коли сіна немає
Мова – не калька: словник української мови
самостійно заробляти
Правильніше:
свій хліб їсти
Мова – не калька: словник української мови
сама себе раба б'є, що нечисто жито жне
Правильніше:
бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте
Мова – не калька: словник української мови
роби до поту, а їж в охоту
Правильніше:
хто товче, той хліб пече
Мова – не калька: словник української мови
проголодаєшся – хліба дістати здогадаєшся
Правильніше:
біда навчить коржі з маком їсти
Мова – не калька: словник української мови
приносити користь
Правильніше:
давати користь (пожиток); недаром хліб їсти
Мова – не калька: словник української мови
поїдом їсти
Правильніше:
просвітку не давати
Мова – не калька: словник української мови
погано їсти
Правильніше:
перебирати харчами
Мова – не калька: словник української мови
пізньому гостю їсти кості
Правильніше:
хто пізно ходить, сам собі шкодить
Мова – не калька: словник української мови
пильно дивитися на кого-небудь (на що-небудь)
Правильніше:
упитися (уп'ястися) очима (поглядом, зором); уп'ясти (уп'ялити) очі; їсти очима
Мова – не калька: словник української мови
нужда навчить калачі їсти
Правильніше:
по надобі знайдеш і в кадобі
Мова – не калька: словник української мови
нічого їсти
Правильніше:
нема чого в рот покласти; класти зуби на полицю; на зуб нічого покласти
Мова – не калька: словник української мови
не мати чого їсти; голодувати
Правильніше:
дзвонити зубами
Мова – не калька: словник української мови
не має що їсти
Правильніше:
юшка з сокири
Мова – не калька: словник української мови
на безриб'ї й рак риба; на безлюдді й хома чоловік
Правильніше:
у степу й хрущ м'ясо; їж, козо, лозу, коли сіна немає; голодному й опеньки м'ясо; де немає співця, послухаєш і горобця
Мова – не калька: словник української мови
моя хата з краю – нічого не знаю
Правильніше:
про мене – нехай вовк траву їсть; аби лихо тихо
Мова – не калька: словник української мови
їх цікавить вигода
Правильніше:
їм йдеться про зиск
Мова – не калька: словник української мови
їсть аж за вухами тріщить
Правильніше:
їсть (уминає) аж за вухами лящить
Мова – не калька: словник української мови
їсти з апетитом
Правильніше:
на дві ґулі пхати
Мова – не калька: словник української мови
їжте, будь ласка
Правильніше:
зволяйтесь, призволяйтесь
Мова – не калька: словник української мови
їжте на здоров'я
Правильніше:
споживайте здорові
Мова – не калька: словник української мови
їж борщ з грибами – держи язик за зубами
Правильніше:
мовчи та диш (та хліба їж); розбив тато горщик, а мати і два, та ніхто не зна
Мова – не калька: словник української мови
зовсім нічого не їсти
Правильніше:
і ріски (крихти) в рот не взяти
Мова – не калька: словник української мови
зовсім байдуже, що буде
Правильніше:
хоч вовк траву їж; після нас хоч потоп; моя хата скраю, я нічого не знаю
Мова – не калька: словник української мови
знадобиться хтось комусь
Правильніше:
прийде коза до воза сіно їсти
Мова – не калька: словник української мови
зігну в баранячий ріг
Правильніше:
навчу в середу пишку їсти
Мова – не калька: словник української мови
звати їсти
Правильніше:
кликати їсти
Мова – не калька: словник української мови
запас біди не чинить
Правильніше:
хліб у дорозі не затяжить; запас їсти не просить; від прибутку голова не болить
Мова – не калька: словник української мови
з свинячою мордою в бубличний ряд
Правильніше:
куди тобі, грішному, кисіль їсти, ти й кваші не вкусиш
Мова – не калька: словник української мови
жити у нестатках (у бідності, у нужді)
Правильніше:
їсти сухий хліб
Мова – не калька: словник української мови
жити в нужді (в неволі); терпіти утиски
Правильніше:
їсти біду
Мова – не калька: словник української мови
дуже хочу їсти
Правильніше:
їсти хочу, аж душа (шкура) болить
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато, жадібно їсти
Правильніше:
як не в себе
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато чого-небудь
Правильніше:
аж (так і) кишить; як трави; повна торба; як снопів на возі; як бджіл у вулику; у міх не вбереш; і в п'ять лантухів не вбереш; рук не вистачить; хоч відбавляй; хоч греблю (гать) гати; до гибелі; аж гілля гнеться; як гною; по [саме] горло; хоч лопатою горни (греби, загрібай); як за (на) гріш маку; до біса, до дідька; кури не клюють; і свині не їдять; ложкою не поїсти; і собаки не їдять; як маку; тисяча і одна; хмара хмарою
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато їсти (з'їдати) чого-небудь
Правильніше:
укладати в копи
Мова – не калька: словник української мови
дрижати від холоду
Правильніше:
тремтіти від холоду; дрижаки їсти
Мова – не калька: словник української мови
докоряти; дорікати, картати
Правильніше:
колоти очі докорами; цвікати в очі; їсти поїдом
Мова – не калька: словник української мови
для них стало очевидним
Правильніше:
їм стало очевидним
Мова – не калька: словник української мови
гречана каша сама себе хвалить
Правильніше:
м'ясом хвалиться, а воно й юшки не їло
Мова – не калька: словник української мови
голь на вигадки хитра
Правильніше:
біда навчить калачі (коржі з маком) їсти
Мова – не калька: словник української мови
ворон рахувати
Правильніше:
ґави (витрішки) ловити; витрішки їсти (ловити, купувати, продавати); ґавити
Мова – не калька: словник української мови
вони заздрять нашим успіхам
Правильніше:
вони заздрять (заздрі, мають заздрість) на наші успіхи; їм заздро (завидно) на наші успіхи
Мова – не калька: словник української мови
від гріха не втечеш
Правильніше:
зарікалася свиня кізяк їсти, коли біжить, аж троє лежить
Мова – не калька: словник української мови
ви заварили кашу, а нам розхльобувати
Правильніше:
ви заварили кашу, а ми мусимо їсти (а нам їсти)
Мова – не калька: словник української мови
бути на чиїх-небудь харчах
Правильніше:
їсти чужий хліб
Мова – не калька: словник української мови
бути зайнятим по горло
Правильніше:
діла (роботи) аж по [саме] горло (по саме нікуди); діла – і вгору нема коли (ніколи) глянути; такої роботи, що й носа ніколи (нема коли) втерти; діла, діла – аж голова біла; ходячи їсть, а стоячи спить
Мова – не калька: словник української мови
бути в дитячому віці
Правильніше:
на припічку кашу їсти
Мова – не калька: словник української мови
бреше не кашляне
Правильніше:
бреше й оком не змигне (не моргне); бреше та й дивиться; бреше, як хліб з маслом їсть
Мова – не калька: словник української мови
біда навчить калачі їсти
Правильніше:
навчить біда з салом коржі їсти; хто хоче в горох, знайде стежку
Мова – не калька: словник української мови
без труда не витягнеш і рибки із пруда
Правильніше:
щоб рибку їсти, треба у воду лізти; не терши, не м'явши, не їсти калача; печені голуби не летять до губи
Мова – не калька: словник української мови
багато
Правильніше:
багацько; нетрохи; рясно; купа; сила; море; гибель; хмара; до лиха; достобіса; сила-силенна; тьма-тьмуща; кури не клюють і свині не їдять; як опеньків на горбку; як колорадських жуків; як грибів після дощу; як піску морського; як бліх у шолудивого пса; на воловій шкурі не списати; хоч греблю (гать) гати; як за гріш маку
Мова – не калька: словник української мови
куштуйте на здоров'я!, їжте на здоров'я!
А як зрозуміти вислів "Куштуйте на здоров'я!", який часом трапляється і в усній мові, й у писемній? Дієслово куштувати, коли його використовують стосовно їжі, виражає поняття "з'їдати або випивати трохи чогось для проби". Отже, це словосполучення означає, що когось запрошують лише попробувати якоїсь страви, але ніяк не спожити її. Тим-то тут годився б усталений зворот "Їжте на здоров'я!"
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Співзвучні з ними публіцисти
Правильніше:
Співзвучні їм публіцисти
Вони заварюють кашу, а нам розхльобувати
Правильніше:
Вони заварюють кашу, а нам сьорбати (їсти)
Куштуйте на здоров'я!
Правильніше:
Їжте на здоров'я!
Тричі денно їдять ложку меду
Правильніше:
Тричі на день з'їдають ложку меду
Співзвучні з ними слова
Правильніше:
Співзвучні їм слова
Їм нема числа
Правильніше:
Їм нема ліку