ЩОБ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Кома між частинами складного речення
Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).
КОМА СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних | Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).
Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський). Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко). Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка). Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський). Він був такий, що мило дивитися. |
Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації | Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.
Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою. |
Перед як у зворотах не хто інший, як…; не що інше, як… | Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський). |
АЛЕ:
КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення | Роби як слід, то й добре буде. |
Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання | Бачив хлопця й не сказав якого.
Мати повернеться, та не знати коли. |
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і | Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося…).
Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...). |
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так | І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко).
Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський). |
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) | Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський). |
Щоб, щодо, про і на предмет
Замініть нехарактерну для української мови прийменникову конструкцію на предмет на стилістично кращий варіант: (для того), щоб; для цього, для того; щодо (чогось); про (щось).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Розслідування про офшори президента перевірять на предмет дотримання редакційних стандартів. | Розслідування про офшори президента перевірять щодо дотримання редакційних стандартів. |
Він прийшов на предмет отримання атестату. | Він прийшов (для того), щоб отримати атестат. |
Ми поговорили на предмет його успішності. | Ми поговорили про його успішність. |
Для того, щоб, для і з ціллю
Замініть нехарактерний для української мови вислів з ціллю на стилістично кращий варіант: (для того,) щоб; для.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Ми зібралися з ціллю привітати ювіляра. | Ми зібралися, щоб привітати ювіляра. |
З ціллю виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу. | Щоб виявити жанрові особливості цього твору, надіслали його на кваліфіковану експертизу. |
Щоб, для і з метою
Замініть книжну конструкцію з метою, якщо не мовиться про важливе життєве завдання або ідейне спрямування, на стилістично кращий варіант: (для того,) щоб; для.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Ми зібралися з метою привітати ювіляра. | Ми зібралися для того, щоб привітати ювіляра. |
З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу. | Щоб виявити жанрові особливості цього твору, надіслали його на кваліфіковану експертизу. |
Не заперечувати і бути не проти
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію бути не проти на варіант: не заперечувати (, щоб).
ТИПОВЕ | ВДАЛІШЕ |
---|---|
Він не проти прийти до нас у гості. | Він не заперечує, щоб прийти до нас у гості. |
АЛЕ:
Гладь кота не проти, а за шерстю.
З метою чи без мети?
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.
Аби, щоб (щоби), жеб (жеби)
У сучасній українській літературній мові сполучника аби вживають тільки в його першому значенні, тому в фразі, взятій із газетного фейлетона, слово аби стоїть не на своєму місці: «Всі можуть засвідчити: не було ще випадку, аби хтось із працівників управління навіть з виховною метою хапався за пасок, розмовляючи з своїм сином». Тут і в подібних випадках треба послугуватися сполучником щоб, як це чуємо в відомій народній пісні: «...щоб наша доля нас не цуралась, щоб легше в світі жилося!»
Слід завважити, що в говірках західних областей України трапляється замість щоб (щоби) сполучник жеб (жеби): «Немає злого, жеби на добре не вийшло». Такий сполучник треба вважати за діалектизм і полонізм, який прийшов у ті говірки підо впливом польської мови (zeby). Звісно, йому не може бути місця в літературній мові, крім тих випадків, коли в художньому творі, задля колориту, автор хоче зберегти пряму мову своїх персонажів.