ШЛЮБ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: брати шлюб; ставати під вінець; іти до вінця (до шлюбу); на рушник стати

Правильніше: шлюб задля вигоди

Правильніше: пута гіменея

Правильніше: дати шлюб; покласти вінець

Правильніше: узяти шлюб; побратися; одружитися; спаруватися; зашлюбитися

Правильніше: цивільний шлюб

Правильніше: одружитися (побратися) з ким; шлюб узяти

Правильніше: давати шлюб; покладати вінець

Правильніше: цивільний шлюб

Прикметник громадський, що походить від іменника громада, означає «належний до певного колективу людей»: «Громадських людей кликали цінувати» (Марко Вовчок); «Тут кінчалося місто і далі лежав уже громадський вигін, на якому стояли гамазеї з хлібом» (П. Панч). Прикметник громадянський вказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, що підлягає законам країни й виконує пов'язані з цим обов'язки. Від цього маємо вислови: громадянські права, громадянська війна, цебто війна різних класів одного суспільства, тощо.
Властиве українській мові слово цивільний, як і прикметник громадянський, відповідає російському гражданский, штатский: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільними перспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільному костюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті...» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо: цивільне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадське будівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільне законодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу, цивільний шлюб, а не громадянський шлюб, — на відміну від церковного шлюбу.

Правильніше: Цивільний шлюб

Правильніше: розлучення

Правильніше: скакати в гречку

Правильніше: іти до вінця (до шлюбу); ставати під вінець; ставати на рушник

Правильніше: утопити голову (головоньку, долю)

Правильніше: вести до шлюбу (до вінця)