ШЛЮБ

шлюб спільне родинне життя чоловіка з жінкою

заму́жжя (розм.) те саме, що замі́жжя.

замі́жжя одруження, шлюб (стосовно до дівчини, жінки); життя одруженої жінки.

подру́жжя шлюбне життя, шлюб.

сою́з спільне подружнє життя.

Цифрові лексикографічні системи української мови

шлюб шлюбна церемонія

женя́чка (діал.) одруження, женіння.

жені́ння (розм.) дія за знач. жени́тися.

одру́ження те саме, що шлюб.

Цифрові лексикографічні системи української мови

вінець

вінчання

маріяш (д.)

одруження

партія

подружня спілка

ід. пута Гіменея

Словник синонімів Караванського

шлюб нерівний

мезальянс

Словник синонімів Караванського

шлюб (ІД.) таємний

крадений шлюб

Словник синонімів Караванського

шлюб

подружні стосунки

пута гіменея

Мова – не калька: словник української мови

шлюб

весілля (У ФР.)

одруження

Словник синонімів Караванського

шлюб

одруження

вінець

вінчання

партія (ФР.)

побрання

Словник синонімів Караванського

шлюб

подружжя (ФР.)

шлюбне життя

Словник синонімів Караванського

шлюб побраних

співжиття

подружнє життя

Словник синонімів Караванського

шлюб

брак

одруження

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шлюб

гіменей

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шлюб

женячка

весілля

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шлюб

мар'яж

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шлюб (старих)

опсигамія

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шлю́бити

женитися

зашлю́бити

зішлюбувати

одружитися

одружуватися

опе́ньгатися

опеньгуватися

побиратися

побратися

пошлюбити

пошлюбувати

ушлюбувати

шлюбува́ти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)