ШКІРА — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
шкіра покрилася мурашками
Правильніше:
сироти виступили (повиступали) на шкірі (на тілі)
Мова – не калька: словник української мови
шкіра та кості
Правильніше:
світить ребрами
Мова – не калька: словник української мови
те, що має здатність невпинно скорочуватися
Правильніше:
шагренева шкіра
Мова – не калька: словник української мови
дрябла шкіра
Правильніше:
в'яла шкіра
Мова – не калька: словник української мови
шкіра і шкура
У сучасній мові надають кожному з цих слів певного значення: шкіра – зовнішнє покриття тіла, а шкура – покриття з шерстю або вовною. Шкіра і похідні від неї (шкірка, шкірний) уживаються в науковій термінології – медичній, ботанічній тощо, шкура – в народному мовленні, а також в усталених фразеологічних зворотах «залити сала за шкуру», «бути в овечій шкурі», «вбиратися в шкуру», «вилазити (лізти, пнутися) зі шкури» і под.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
кожа
Правильніше:
шкіра, шкура
Словник-антисуржик.
дрябла шкіра
Правильніше:
в'яла шкіра
Словник-антисуржик.
Висохла — одна шкіра
Правильніше:
Висохла — сама шкіра
Дрябла шкіра
Правильніше:
В'яла шкіра
чуяти
Правильніше:
відчувати шкірою
Мова – не калька: словник української мови
сильно допекти; досадити
Правильніше:
до живих печінок допекти; вразити кого; залити за шкіру сала; насипати на хвіст солі
Мова – не калька: словник української мови
сердитися, ображатися
Правильніше:
наїжачити шкіру
Мова – не калька: словник української мови
рубець на шкірі
Правильніше:
шрам
Мова – не калька: словник української мови
лізти зі шкіри
Правильніше:
із себе пнутися (розсідатися)
Мова – не калька: словник української мови
кинути в холод
Правильніше:
узяти холодом (морозом); обсипати снігом [за шкіру]; усипати морозом; затрусити; мороз пішов по кому; мороз пішов [по шкурі, (поза плечі)] кому
Мова – не калька: словник української мови
забігали мурашки по спині
Правильніше:
мороз поза шкірою пішов
Мова – не калька: словник української мови
з шкіри лізе
Правильніше:
узявся за діло, як воша за тіло
Мова – не калька: словник української мови
Щосили, чимдуж і з усіх сил
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію з усіх сил на стилістично кращий варіант: щосили, чимдуж.
Конструкцію старатися з усіх сил доречно замінити на образне: зі шкіри пнутися.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Ми гребли з усіх сил під мудрим керівництвом нашого батька. | Ми гребли чимдуж під мудрим керівництвом нашого батька. |
Так з усіх сил кричав сліпий чоловік, який сидів біля дороги і просив милостиню. | Так щосили кричав сліпий чоловік, який сидів біля дороги і просив милостиню. |
«Карпати» старалися з усіх сил перемогти, але суперник утримав нічию. | «Карпати» зі шкіри пнулися, щоб перемогти, але суперник утримав нічию. |
лізти зі шкіри
Правильніше:
пнутися зі шкіри
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
З чого лізти — зі шкіри чи зі шкури?
В одному художньому творі я прочитав: «Гоппе і його лакузи із шкіри вилузувалися, намагаючись збільшити вуглевидобуток». Таких випадків, коли «вилузуються», лізуть, пнуться, рвуться чомусь зі шкіри, а не зі шкури, трапляється чимало — їх можна побачити на сторінках наших книжок і на газетних шпальтах. У чому причина? Чи не думають автори, що шкіра — більш українське слово, ніж шкура?
В українській мові є слова шкіра й шкура, до того ж слово шкура значно частіше вживається в народному мовленні, а з нього в широкому значенні проходить і в літературу, наприклад: «У нас тепло, як сядеш на сонці, то шкура злазить з лиця, так пече» (М. Коцюбинський). Проте в сучасній українській літературній мові розрізняють ці два слова, надаючи кожному з них певного значення: шкіра — «зовнішнє покриття тіла», а шкура — «покриття з шерстю або вовною», а також у фразеологічних висловах на зразок: «Так обріс тілом, що аж із шкури преться» (О. Кониський). Отож, у науковій термінології — медичній, ботанічній тощо — буде шкіра, шкірка, шкірний («Шкірні або нашкірні хвороби». — Російсько-український словник АН УРСР 1968 р.); якщо йдеться про тварин, слід писати й казати — шкура («З одного вола двох шкур не деруть». — Прислів’я; «Дужі кожум’яки… м’яли своїми міцними руками волові шкури». — О. Довженко).
Отже, «залити сала за шкуру», «бути в овечій шкурі», «лізти (вилазити, пнутися) зі шкури», «вбиратися в шкуру» тощо.
В українській мові є слова шкіра й шкура, до того ж слово шкура значно частіше вживається в народному мовленні, а з нього в широкому значенні проходить і в літературу, наприклад: «У нас тепло, як сядеш на сонці, то шкура злазить з лиця, так пече» (М. Коцюбинський). Проте в сучасній українській літературній мові розрізняють ці два слова, надаючи кожному з них певного значення: шкіра — «зовнішнє покриття тіла», а шкура — «покриття з шерстю або вовною», а також у фразеологічних висловах на зразок: «Так обріс тілом, що аж із шкури преться» (О. Кониський). Отож, у науковій термінології — медичній, ботанічній тощо — буде шкіра, шкірка, шкірний («Шкірні або нашкірні хвороби». — Російсько-український словник АН УРСР 1968 р.); якщо йдеться про тварин, слід писати й казати — шкура («З одного вола двох шкур не деруть». — Прислів’я; «Дужі кожум’яки… м’яли своїми міцними руками волові шкури». — О. Довженко).
Отже, «залити сала за шкуру», «бути в овечій шкурі», «лізти (вилазити, пнутися) зі шкури», «вбиратися в шкуру» тощо.
Лізти зі шкіри
Правильніше:
Пнутися зі шкури
Захист клітки шкіри
Правильніше:
Захист клітини шкіри