ШКІРА

шкі́ра зовнішній покрив, знятий з тіла убитої тварини; матеріал, одержаний з цього покриву шляхом обробки

скі́ра (діал.) шкіра.

шку́ра зовнішній покрив тіла тварини.

Цифрові лексикографічні системи української мови

шкіра на чоботи

ремінь

Словник синонімів Караванського

шкіра сиром'ятна

сириця

сирівець

Словник синонімів Караванського

шкіра штучна

шкіріміт (кн.)

імітація

Словник синонімів Караванського

скі́ра (д.)

шкірка

шкірочка

Словник синонімів Караванського

шкіра шевський

товар

Словник синонімів Караванського

шкіра (невиченина)

гольс

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шкіра

дерма (мед.)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шкіра

кожа

шкірдчка

шкірка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шкіра

скі́ра

шкура

шкірка

шкірчина

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шкірою

інтуїтивно

душею

мимовільно

носом

нутром

нюхом

підсвідомо (пр. (відчути))

серцем (жм.)

інстинктивно

ід. як вгадують малі діти

Словник синонімів Караванського

шкіру

лупити

кору

курчата

шкаралупу

Словник чужослів Павла Штепи (1977)