ХИБИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: попри всі свої вади (хиби); з усіма своїми вадами (хибами)

Для урізноманітнення мовлення й уточнення думки замініть іменник недолік на один з варіантів:

хиба — недогляд, помилка, несправність;

вада — негативна риса, ознака;

огріх — пропущене або погано оброблене місце під час оранки; помилка;

недоробок — те, що хтось недоробив, не завершив, не закінчив;

ґандж — фізичний недолік.

Правильніше: латати діри; усувати хиби

Правильніше: личкувати (прикривати) вади (хиби)

Правильніше: хиби (вади) в роботі

Правильніше: усунути хиби (вади)

Правильніше: прихована хиба (вада)

Правильніше: погрішність; хиба; похибка

Правильніше: вада; хиба; огріх

Правильніше: ґандж; хиба; огріх; вада

Правильніше: він має цю хибу (цю ваду, цей гріх); він хибує (гріхує) на це

Правильніше: хиба; недогляд; недолік; помилка; огріх; похибка; вада, ґандж; несправність

Правильніше: мати ваду (хибу); хибувати (слабувати) на що

Колись іменник недолік мав далеко вужче значення, ніж тепер. Утворений від кореня дієслова лічити (рахувати) й заперечної частки недо, він був синонімом слова нестача. Саме в такому розумінні його вживали класична література та народне мовлення. «Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на чималу суму».
Згодом цей іменник утратив своє первинне значення і набув змісту російського слова недостаток. Хоча з погляду мовної традиції є чіткіші українські відповідники: хиба, вада, огріх, похибка, недоробок тощо. «Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений» (Василь Стефаник). «Цей твір захоплює читача, але в ньому багато стилістичних вад».
То чи варто всі названі тут синоніми замінювати одним-єдиним і не завжди доречним у конкретному контексті словом недолік, як це нерідко роблять у нас?

Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах: «У роботі рільничої бригади виявлено багато недоліків», «Це оповідання захоплює і хвилює своїм змістом читача, але в ньому, на жаль, є багато стилістичних недоліків».
Утворений від кореня дієслова лічити в значенні «рахувати» й заперечної частки недо іменник недолік був синонімом слова нестача: «Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на 575 крб. 21 коп.»; «Знов у коморі натрапили на недоліки: не стає 15 кг гречки й 32 кг проса».
Слід відзначити, що тепер слово недолік, набувши значення російських недостаток, недочет, утратило колишнє значення, віддавши його синоніму нестача, й витискує з ділової, а часом і з художньої мови інші відомі слова, що з погляду мовної традиції є чіткішими відповідниками до російських недостаток, недочет. Таких слів є чимало: хиба, вада, огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок. Чи не краще й природніше зазвучала б перша фраза, якби замість недоречного там слова недоліки поставити огріхи: «У роботі рільничої бригади виявлено багато огріхів (або хиб, недоробок)»? На краще пішло б і в другій фразі, якби там стояло слово хиби (або вади): «Це оповідання захоплює й хвилює своїм змістом читача, але в ньому є багато стилістичних хиб (вад)».
Українська класична література й народна мова користуються словом недолік тільки в значенні «нестача»; для інших значень уживають наведених слів: «Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник).
Російському слову изъян, близькому своїм значенням до слова недостаток, в українській мові відповідають ґанжа (ґанджа) або ґандж, де перший звук — проривний, вимовляється, як латинське «g»: «Бувають люди з природженою ґанжею» (І. Нечуй-Левицький); «У всій стайні нема коня без ґанджу» (з живих уст).
Із цих прикладів бачимо, що наша мова має досить відповідників до російських недостаток, недочет, изъян, то чи варто заміняти всіх їх одним словом недолік? Хоч би тільки з стилістичних міркувань, та й то нема в цьому потреби.

Правильніше: вада, хиба, недолік (нестача), огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок, ґанжа, ґандж

Правильніше: Хиба, вада, огріх