УДАВАНО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
фальшиво
Правильніше:
удавано; нещиро; неприродно; штучно; облудно
Мова – не калька: словник української мови
удавано добра й сумирна людина
Правильніше:
святе та боже на чорта схоже
Мова – не калька: словник української мови
удавано дивуватися
Правильніше:
зробити великі очі
Мова – не калька: словник української мови
сказати щось облесливо, нещиро, удавано
Правильніше:
аж з медом та з маком
Мова – не калька: словник української мови
симулювати; прикидатися
Правильніше:
удавати
Мова – не калька: словник української мови
симулювати хворобу
Правильніше:
удавати хворого
Мова – не калька: словник української мови
робити вигляд, що ніби…
Правильніше:
удавати, ніби…
Мова – не калька: словник української мови
прикидатися; симулювати
Правильніше:
удавати [з себе]; грати дурника
Мова – не калька: словник української мови
прикидатися ягням
Правильніше:
удавати [з себе] ягня
Мова – не калька: словник української мови
прикидатися дурачком
Правильніше:
дурня (дурника) удавати (строїти) з себе; дурнем себе становити; придурюватися
Мова – не калька: словник української мови
подавати вид
Правильніше:
удавати
Мова – не калька: словник української мови
ламати комедію
Правильніше:
удавати (грати) комедію; удавати штуку
Мова – не калька: словник української мови
корчити з себе кого
Правильніше:
удавати (корчити, ламати) з себе кого (що)
Мова – не калька: словник української мови
імітувати
Правильніше:
удавати
Мова – не калька: словник української мови
видавати себе за кого
Правильніше:
удавати з себе кого
Мова – не калька: словник української мови
Удавати і робити вигляд
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм робити вигляд, коли мовиться про те, що хтось прикидається, на стилістично кращий варіант: удавати, вдавати, удати, вдати.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Він робив вигляд, що його тут немає. | Він вдавав, що його тут немає. |
Зробити (робити) вигляд — удавати (удати), зробити крок — ступити крок, зробити ковток — ковтнути
У поточному мовленні ми часто вживаємо дієслів робити, зробити з іменниками, забуваючи, що складну конструкцію можна замінити одним словом. Читаємо: «Він зробив вигляд, що не розуміє»; «Геркулес зробив крок назад»; «Це зробило неприємне враження на всіх присутніх», — а можна й слід було тут висловитись: «Він удав, що не розуміє»; «Геркулес ступив крок назад»; «Це прикро вразило всіх присутніх» або «Це справило прикре враження на всіх присутніх».
В одному непоганому перекладі художнього твору з англійської мови читаємо: «Він зробив великий ковток і відчув, як рідина обволікає язик і він приємно німіє». Тут теж замість дієслова зробити й іменника треба послугуватись тільки дієсловом ковтати: «Бідна Леся, мабуть, добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху» (П. Куліш). Отож, перекладачеві слід було написати: «Він добре ковтнув...»
Принагідно варто нагадати, що російський вислів одним глотком буде по-українському не одним ковтком, як часом пишуть і кажуть, — а відразу хильнув (вихилив), одним проковтом проковтнув.
Таке надуживання без потреби дієсловом зробити надає тексту одноманітності й звужує наші лексично-виражальні можливості, тим самим збіднюючи мову викладу. Наслідуймо краще взірці нашої класики й традиції живого народного мовлення: «Рустем був трохи блідий, хоч удавав веселого» (М. Коцюбинський); «Не взивай її циганкою, бо будеш битий! — кричить уже Андрій, удаючи з себе ображеного» (С. Васильченко); «Молодих туляків незвичайно вразила краса Києва» (І. Нечуй-Левицький).
В одному непоганому перекладі художнього твору з англійської мови читаємо: «Він зробив великий ковток і відчув, як рідина обволікає язик і він приємно німіє». Тут теж замість дієслова зробити й іменника треба послугуватись тільки дієсловом ковтати: «Бідна Леся, мабуть, добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху» (П. Куліш). Отож, перекладачеві слід було написати: «Він добре ковтнув...»
Принагідно варто нагадати, що російський вислів одним глотком буде по-українському не одним ковтком, як часом пишуть і кажуть, — а відразу хильнув (вихилив), одним проковтом проковтнув.
Таке надуживання без потреби дієсловом зробити надає тексту одноманітності й звужує наші лексично-виражальні можливості, тим самим збіднюючи мову викладу. Наслідуймо краще взірці нашої класики й традиції живого народного мовлення: «Рустем був трохи блідий, хоч удавав веселого» (М. Коцюбинський); «Не взивай її циганкою, бо будеш битий! — кричить уже Андрій, удаючи з себе ображеного» (С. Васильченко); «Молодих туляків незвичайно вразила краса Києва» (І. Нечуй-Левицький).
зробити вигляд
Правильніше:
удати , удавати
Словник-антисуржик.
Удавав з себе божевільного
Правильніше:
Удавав божевільного
Скромничать
Правильніше:
Удавати скромного