ТИЖНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні  на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.

Правильніше: (сім днів)
тиждень
два тижні
протягом тижня

Правильніше: цього тижня

Правильніше: минулого тижня

Правильніше: на тім тижні; наступного тижня

Правильніше: того тижня

Правильніше: що другого (кожного другого) тижня

Перевірте вживання:

неділя — день тижня;

і тиждень— одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Аж дві неділі йшов до нас лист. — Аж два тижні йшов до нас лист.

Замініть для урізноманітнення мовлення канцеляризм на поточному тижні на стилістично кращий варіант: цього тижня.

Правильніше: два тижні поспіль

Правильніше: буде й на нашому тижні свято; і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце; колись і на нас сонечко гляне

Правильніше: що другого тижня

Правильніше: щотижня

Правильніше: без року тиждень (неділю, три дні); без тижня день

Якщо кожний тиждень, кожен тиждень або кожного тижня вжито для позначення повторюваної події і до нього можна поставити запитання як часто?, то стилістично краще буде вжити: щотижня.

АЛЕ:

Кожний тиждень приносить нам нові випробування. 

Правильніше: за тиждень

Правильніше: сім п'ятниць на тиждень

Правильніше: на десяти гілках не вішайся

Правильніше: раз на тиждень ( місяць, рік)

Правильніше: сім п'ятниць на тиждень

Правильніше: ганяти (лякати) бліх (собак); лежати лоском; дурних у решето ловити; лігма (лежнем) лежати; лежати на печі (на перинах); ворон лічити; сім неділь на тиждень справляти; і голки в руки не взяти; вигріватися на печі; ганяти вітер по вулицях (по світу); сидіти склавши руки; ані за холодну воду не братися; тинятися без діла; сидні (лежні, посиденьки, походеньки) справляти; підпирати кутки; бити байдики

Правильніше: упродовж (протягом) тижня (року, місяця)

Правильніше: минуло тижня

Правильніше: наступного тижня

Правильніше: без тижня день

Правильніше: на другий тиждень повернуло

Правильніше: задощилося на цілий тиждень; дощ завзявся (заторочив, занадився) на цілий тиждень; дощ розгостився

Перевірте, якщо є, узгоджений із числівником два, три, чотири іменник, який найчастіше має бути у формі називного відмінка множини, а не родового однини.

ПРИМІТКА:

У формі родового відмінка однини з числівниками два, три, чотири вживаються:

1) іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-:
три киянина — бо кияни; чотири селянина — бо селяни; АЛЕ: три грузини — бо грузини;

2) іменники IV відміни:
два імені, три кошеняти, чотири племені.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числівником, то перед два, три, чотири він ставиться в родовому відмінку множини: років (за) два, днів (за) три, тижнів чотири.

Конструкцію у(в) тиждень, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на тиждень.

Замініть конструкцію через тиждень на стилістично кращий варіант: за тиждень.

У сучасній літературній мові проміжок часу в сім діб називають тижнем. «Організація доручила Валентинові скласти радіоприймач. Скласти будь-що. Вже цілий тиждень молоді підпільники напружено чекали наслідків Вальчиної роботи». (О. Гончар.) Сьомий день тижня» день відпочинку називають неділею.

У неділю на вигоні
Дівчата гуляли,
Жартували з парубками,
Деякі співали…
(Т. Шевченко.)

«І будень і неділя — лінивому все безділля». (Нар. творчість.) «Правда, сьогодні неділя, не слід би робити, та коло винограду не гріх, бо то хліб святий, то дар божий». (М. Коцюбинський.) «В неділю по обіді Василина з хлопцями та дівчатами пішла в Журавку до пана за грішми». (І. Нечуй-Левицький.)
Походження слова неділя досить прозоре: воно утворилося з частки не й дієслова дѣлати і означало день, коли, за релігійними поняттями, гріх було працювати. Та згодом назву неділя почали поширювати на поняття «тиждень». Це сталося, мабуть, тому, що для позначення повторюваних відрізків часу в один чи кілька тижнів використовувалася назва якогось одного дня тижня, від якого вели відлік, переважно назва особливого дня в тижні — неділі. Спочатку говорили «мине дві неділі», «через три неділі», маючи на увазі саме день — неділю, яка повторюється щоразу через тиждень, але згодом ця назва почала означати проміжок часу між двома такими днями. Можливо, цьому сприяло те, що з часом етимологія слова неділя («день, коли не дозволяється працювати») почала забуватися, стиратися.
Паралельне вживання слів неділя і тиждень у значенні «сім днів» — факт незаперечний, зафіксований у фольклорі і художній літературі. Порівн.: «Д о м а х а: А чого ж ти за цілісінький тиждень і очей не навернув до мене? В а с и л ь: Та ніколи було…» (М. Кропивницький.) «Влітку один тиждень рік годує». «Їдеш на день, а хліба бери на тиждень». (Нар. творчість.) «Минув тиждень. Кайдашиха перестала звати Мотрю серденьком і вже орудувала нею, наче наймичкою». «Гості роз'їхались уже світом, а Ганя цілих шість неділь не вставала з постелі». (З творів І. Нечуя-Левицького.)

Ходив же я [на панщину] в понеділок,
Ходив у вівторок,
А вже ж мені показалось,
Що вже неділь сорок.
(Народна лірика.)

В кружку сердечні сі сиділи
І кисло на море гляділи,
Бо їх не кликали гулять,
Де чоловіки їх гуляли,
Медок, сивушку попивали
Без просипу неділь із п'ять.
(І. Котляревський.)

Деякі письменники минулого вживають слово неділя у своїх творах в обох значеннях паралельно. Порівн. у Т. Шевченка:

Не неділю,
Не дві, не три і не чотири!
Як тій болячці, як тій хирі,
Громадою годили
Тому борцеві…
«Де він, де він?
Тепер же я знаю…»
«Через тиждень обіцявся
Прийти за тобою».
«Через тиждень! Через тиждень!
Раю мій, покою!»

У М. Коцюбинського натрапляємо на таке вживання навіть в одному творі («Андрій Соловейко»): « …Напрацюєшся цілий тиждень — в неділю хочеться одпочити, розвеселитися…» і «Тільки через неділь п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко, почав пізнавати дядька, тітку, людей…».
Але ці назви розрізняються чітко, якщо про окремий день і про тиждень ідеться в тому самому або близько розташованому реченні. Порівн. у Панаса Мирного в «Повії»: «Минув тиждень. Була вербна неділя» і «Там, у городі, розкіш їм [городянкам], воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти!»
Таким чином, у художній літературі XIX ст. спостерігаємо вживання і слова тиждень, і слова неділя на позначення проміжку часу в сім діб, і це зафіксовано словниками. Проте в сучасній літературній мові вимальовується тенденція все-таки вживати слово неділя тільки в значенні «сьомий день тижня».
Третина, чверть. Називаючи якусь кількість, виражену простим дробом, мовці іноді роблять стилістичні помилки.
Якщо дробове співвідношення, що означає 1/3, 2/3, 1/4, 3/4, у тексті записане цифрами (в умові математичної задачі, наприклад), то його треба читати, як і інші дробові числа, порівн.: 3/4 (три четвертих), 5/6 (п'ять шостих), 9/10 (дев'ять десятих).
У доповідях, звітах уникають вживання простого дробу із знаменником 2, 3, 4: замість 1/2, 1/3, 1/4 пишуть і говорять половина, третина, чверть. Порівн.: «Половина (третина, чверть) випускників нашого інституту поїхала цього року на роботу в Донбас». Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошенні вживають дробові числівники. Наприклад: «Одна третя випускників нашого інституту поїхала цього року на роботу в Дніпропетровськ, а дві треті — в Кривий Ріг».
Коли співвідношення 1/3 або 1/4 передається словами третина, чверть, то перед ними не слід ставити числівник одна (н е п р а в и л ь н о: одна третина, одна чверть).
Стилістична традиція щодо вживання слова третина без числівника одна підтримується ще й морфологічним складом слова третина: адже до нього входить суфікс -ин, що надає слову значення одиничності, і тому відпадає потреба у вживанні числівника одна. Мабуть, за аналогією до третини і слово чверть узвичаєно вживати без числівника одна.
Дробові числа, які мають у знаменнику цифри 5 і далі, вживаються без слова частина або частка. Порівн.: «На сьогодні вже виконано одну п'яту (а не одну п'яту частину, не одну п'яту частку) роботи».
Стилістично невдалим є передавання дробу з чисельником одна і знаменником 5 і далі без називання чисельника — за аналогією до третини, чверті — там, де наводяться точні підрахунки. Порівн.: «На сьогодні вже виконано п'яту частину (треба: одну п'яту) роботи».
Проте в усному мовленні і в художній літературі таке слововживання є звичним: «Ваша дев'ята частина буде більше нашої половини». (М. Стельмах.); «Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилася…» (М. Коцюбинський.)

Збіг приголосних у слові ускладнює вимову, тому в процесі мовлення один з них (здебільшого середній) випадає.
На письмі фіксується:
1. Випадання д, т у групах приголосних ждн, здн, стн, стл: тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, роз'їзд – роз'їзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, користь – корисний, честь – чесний, якість – якісний, захист – захисний, стелити – слати. Буква т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять.
2. Випадання к у групах приголосних скн, зкн при творенні дієслів із суфіксом ну: тріск – тріснути, брязк – брязнути. Але: виск – вискнути.
3. Випадання л у групі приголосних слн: масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник.
Зверніть увагу: спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний, гігантський, парламентський і под.), у словах типу студентський, туристський, фашистський; у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду першої відміни (аспірантці, оптимістці, піаністці, хустці).

Правильніше: (року, тижня, розмови)
протягом, упродовж (року, тижня, розмови)

Правильніше: Тривав кілька тижнів

Правильніше: Великодній тиждень

Правильніше: Працювати цілий тиждень