СХОДИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: сходити

Правильніше: триматися на плаву

Правильніше: сходити нанівець (на нінащо)

Правильніше: не сходити зі своєї дороги

Правильніше: одна нога тут, а друга там

Правильніше: вироджуватися; занепадати; скочуватися в прірву (вниз); сходити на пси

Правильніше: падати в очах; сходити на пси

Правильніше: не одну пару підошов сходити

Правильніше: не сходити з язиків; бути на язиках

Сходити – спускатися вниз (по сходах, трапу); полишати своє місце, розташоване десь угорі; припиняти рух, досягнувши кінцевої мети шляху; висаджуватися. Сходити з трибуни. Сходити з корабля (з потяга). Виходити – рухатися зсередини транспорту назовні. Виходити з вагона.
Коли йдеться про те, що пасажир залишає під час зупинки трамвай, тролейбус, автобус, автомашину, слід вживати дієслово виходити («На якій зупинці ви виходите?»), а не злазити, вилазити, вставати, сходити, як нерідко трапляється в усному мовленні. Перші два слова в цьому випадку сприймаються як зниження стилю («Вилізла з трамвая на першій зупинці». «Де ви злазите?»), решта – як неточно вжиті: «На якій зупинці ви встаєте (сходите)?» Адже пасажир не обов'язково сидить у трамваї – він може і стояти; сходити можна з якогось підвищення, а види транспорту, про які мовиться, не сприймаються як предмети, розташовані на певній висоті. Тому, очевидно, немає підстав у цьому контексті вживати дієслово сходити.

Правильніше: Виходити з трамвая

Правильніше: країна, де сходить сонце; країна сонця, що сходить; країна, звідки сходить сонце

Правильніше: у думку не сходить (не йде)

Правильніше: пасажир виходить з автобуса (поїзда, трамвая)

Правильніше: завжди (повсякчас) на язиці в кого хто (що); раз у раз говорить (балакає) про кого (про що) хто; тільки й мови що про кого (про що) в кого

Правильніше: мені не йде з голови думка; не йде (не сходить) з думки; у мене не виходить з голови

Правильніше: з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить)

Правильніше: сходи

Правильніше: Сходи