СТИЛЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Письменник Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, говорив:
– Створюється враження, що загрожує нам і в побуті, і в літературі не так архаїзація мови, як канцеляризація. Хіба ми не помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур'яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, який би, приміром, сказав просто: «Кури добре несуться».
Цього не може бути. Він неодмінно скаже: «Кури вступили в період інтенсивної носки яєць». Чи почуєте від нього, що колгосп «силосує гичку». Ні, він такою «буденною» мовою розмовляти не буде. Він скаже: «Колгосп вступив у період силосування зеленої маси».
Погнила не полова, а «пожнивні рештки».
І вже буряк – не буряк, а «цукрова сировина».
У розмовах із людьми, на нарадах я вволю наслухався отих казенних висловів. Дехто вважає це за хороший тон, надто охоче переймає отой казенний стиль.
Якось правління колгоспу, слухаючи скаргу жінки на обурливу поведінку свого чоловіка, ухвалило: «Зобов'язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною». Я думаю, що це не тільки сільська «знахідка».
Я вже колись наводив приклади:
«Давайте рухатися до лісу...»
або:
«Він висунув свою рацію...»
Чи не пародійно це звучить?
Щоб наочно показати читачеві, якими є канцелярські штампи і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко складає маленьку «новелу»:
«Галина перебувала в колективі на гарному рахунку. Вона домагалася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль.
Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою.
Спочатку вона лише намацувала новий стиль у роботі, а згодом розгорнула свою діяльність.
У кінцевому рахунку вона перемогла».

Правильніше: на свій лад (кшталт)

Правильніше: на самобутній лад