СТИЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

стиль (заст.)

запозичення з французької і (з початковим ш) німецької мов (останнє, можливо, через російську);
фр. style, нім. Stil походять від лат. stilus (слат. stīlus) «загострений кіл; гостра палиця для сільськогосподарських робіт; паличка для писання по воску; стиль, спосіб викладу; писемність», як і stimulus «колючка», спорідненого з ав. staèra- «гостра вершина гори», taèra- «тс.», афг. tēraҺ «гострий»;
р. стиль, (заст.) штиль, бр. стыль, п. ч. styl, слц. štól, вл. stil, болг. м. стил, схв. сти̑л, сти̏л, слн. stíl;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стиліза́тор
стиліза́торство
стиліза́ція
стилізува́ння
стилізува́ти
стилі́ст
стилі́стика
стилісти́чний
сти́льний
стильови́й
шкиль «кшталт, зразок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
staèra- «гостра вершина гори» авестійська
taèra- «тс.» авестійська
tērḁ «гострий» афганська
стыль білоруська
стил болгарська
stil верхньолужицька
stilus «загострений кіл; гостра палиця для сільськогосподарських робіт; паличка для писання по воску; стиль, спосіб викладу; писемність» (слат. stīlus) латинська
stimulus «колючка» латинська
стил македонська
Stil німецька
styl польська
стиль (заст.) російська
штиль російська
штиль російська
сти̑л сербохорватська
сти̏л сербохорватська
stīlus середньолатинська
štýl словацька
stíl словенська
style французька
styl чеська

стиля́га «людина з підвищеним інтересом до модного стилю одягу та манерами і смаками, які не відповідають загальноприйнятим»

запозичення з російської мови;
р. стиля́га ввійшло в літературну мову з молодіжного жаргону, в якому виникло на ´рунті вживання слова стиль у значенні «модний стиль, модний танець»;
бр. стыля́га;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стиля́жний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стыля́га білоруська
стиля́га російська
стиль «модний стиль, модний танець» російська

шкиль «манера, зразок»

не зовсім ясне;
можливо, результат експресивної деформації слова стиль, штиль;
не виключений зв’язок з основою скол-, скил-, скал- у значенні «розколювати», пор. р. ско́лок «відколотий кусок; копія, взірець»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ско́лок «відколотий кусок; копія, взірець» російська
стиль українська
штиль українська
скол- українська
скил- українська
скал- «розколювати» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України