СПІЛЬНИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: до гурту

Правильніше: спільний

Слово загальний вживається в кількох значеннях. Передусім це «такий, що охоплює, стосується всіх». Наприклад: загальні збори, загальна увага, загальний страйк, загальне роззброєння. «Дозвольте закінчити листа словами старого коваля Серго, які він виголосив сьогодні на загальних зборах». « …Тепер ми посувалися на північ. І на наше щастя погода вирішила перемінитися. Десь піднісся вгору туман, і свіжий низький бриз забив у паруси. Загальна радість наче ще підбадьорила вітрову силу». «Звір не хоче йти на місце, гарчить і заміряється на німця лапою. Тоді приборкувач виймає з кобури зброю. Лев відвертає голову і, як побитий пес, відходить під загальні оплески». (З творів Ю. Яновського.) «Настої споришу підвищують загальний тонус організму». (З журналу.) «Юрій Юрійович розумів, що такий огляд газет може дати учням і загальний розвиток». (О. Донченко.) «Та зажити мирним життям так і не довелося Йосифові Завадці. У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації». (Ірина Вільде.)
Загальний також означає «основний, головний, без деталей», «без спеціалізації». Наприклад: загальний огляд країн світу, загальний виклад, загальний висновок, загальне враження, загальна фонетика. «Роман, який за час перебування на чужій території з дивною кмітливістю навчився ловити загальний зміст чужих мов і жестів, зрозумів з мови старого, що й тут колись була революція, і предок цього дідугана був офіцером революції і загинув у бою з військами царя Міклоша». (О. Гончар.) «З медичних наук шкільна гігієна органічно пов'язана із загальною і соціальною гігієною і харчовою гігієною, а також із загальною патологією (патологічною фізіологією), педіатрією, епідеміологією, мікробіологією та ін.». (З журналу.)
Спільний означає «властивий не одному» (інколи навіть — усьому загалові, наприклад: «Боротьба за мир — спільна справа всіх»); «належний кільком або багатьом»; «такий, яким користуються двоє або більше осіб». Наприклад: спільні інтереси, спільна праця, спільна квартира. «Тут так приємно дістати листа з рідного краю, а особливо од людини, з якою зв'язують тебе спільні інтереси і симпатія». (М. Коцюбинський.) «Тісні контакти вченого і інженера-виробничника, спільна робота інституту з заводом дають змогу краще використати великі виробничі можливості підприємства». (З журналу.) «Пірамідою називається многогранник, в якого одна грань, що називається основою, є многокутник, а всі інші грані, що називаються бічними, — трикутники, які мають спільну вершину». (З підручника.) «— А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний, хоч на йому й стоїть і твоя й моя повітка та загорода, — сказав Лаврін». (І. Нечуй-Левицький.)
Отже, загальний виражає значення «такий, що охоплює, стосується всіх» або «основний, головний, без деталей»; спільний — «один для двох або багатьох».

Як розрізняти їхні значення?
Загальний – який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. Загальні збори, загальна увага, загальне роззброєння. «У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації» (Ірина Вільде). Це слово також означає «той, що містить лише головне, істотне, без подробиць; основний». Загальний виклад, загальний висновок, загальне враження. «Роман... з дивною кмітливістю навчився ловити загальний зміст чужих мов» (Олесь Гончар).
Спільний уживається в розумінні «властивий не одному (інколи навіть усьому загалові)»; «належний кільком або багатьом». Спільні інтереси, спільна праця, спільна квартира. «-А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний» (Іван Нечуй-Левицький).
Отже, загальний – це такий, що «охоплює, стосується всіх», або «основний, головний, без деталей»; спільний – «один для двох чи багатьох».
В одній ліричній пісні співається: «Щастя – це загальні мрії золоті». А пісня ж про кохання. То хіба можна назвати мрії закоханих загальними? Ні, вони спільні, бо належать двом, які разом плекають їх. Загальний і спільний синонімічні в значенні «такий, що охоплює всіх, стосується всіх»: загальна (спільна) розмова, загальне (спільне) засідання, діло. Але тільки: загальні збори, загальна військова повинність, загальне право обирати й бути обраним, спільні турботи, спільне прагнення жити в злагоді й мирі. А от для вживання незафіксованої в жодному словнику української мови кальки всезагальний, що її так вподобали деякі журналісти та науковці, немає ні підстав, ні потреби.

Правильніше: за спільною згодою

Правильніше: доходити [до] спільної думки

Правильніше: гуртом

Правильніше: спільна дія

Правильніше: знайти спільну мову

Правильніше: лепта вдовиці

Правильніше: близько не ночувати біля чогось

Правильніше: близько не лежить біля…

Правильніше: хлебтати з одного корита

Правильніше: знюхатися

Правильніше: спільними зусиллями; спільно; гуртом; громадою

Правильніше: порозумітися; знайти спільну мову

Правильніше: не мати нічого спільного

Правильніше: бути ні до чого; не мати нічого спільного з чим

Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). Від цього походять вислови: пильнувати свого інтересу, дбати про свій інтерес, у спільних інтересах, класові інтереси. До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитись ні з чим.
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).

Правильніше: Проведено спільне засідання керівних органів

Правильніше: Спільні турботи