СВИЩУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Вони тотожні, коли передають зміст «утворювати свист; виводити свистом якусь мелодію; насвистувати». Свистати (свистіти) у свисток. Перестань свистати (свистіти). Вітер свище (свистить) у кишенях.
Тільки свистати виступає у значенні: 1. Свистком кликати, запрошувати. Свистати всіх нагору. 2. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Вода свище.

Правильніше: свищі в борщі

Правильніше: у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє)

Правильніше: свищі в борщі

Правильніше: свистить у кишені

Правильніше: трубити в кулак

Правильніше: гукати усіх нагору

Правильніше: вітер свище в кишенях

Правильніше: вітер у голові віє (грає, свище, посвистує)

Правильніше: вітер у кишенях (у кишені) свистить (віє, гуляє); ні гроша; ані зламаного гроша

Правильніше: як вихор; як одна година (один день); як в'юн посолений (в ополонці, на сковороді); як води напитися; з задом наввипередки; з усіх ніг; з усього маху; як на сполох; аж вітер у вухах свище; як дощем сипле; як раз та два; у три скоки

Правильніше: вітри віють у кишені

Правильніше: безгрошів'я, безгрішшя; у кишені вітер свище; ні гроша за душею

Щоб перевірити, чи правильно написані дієприслівники, дієслово, від якого вони походять, слід поставити в третій особі множини: бачачи (бо бачать), плачучи (бо плачуть), сидячи (бо сидять), свистячи (бо свистять).
Дієприслівники від дієслів на – ся, – сь мають переважно закінчення – сь (бавлячись, змагаючись, сміючись, умиваючись), рідше – ся (кохаючися, утішаючися).