РОБОТ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
прив'язаний до своєї роботи
Правильніше:
відданий своїй праці (роботі); [дуже] любить свою роботу
Мова – не калька: словник української мови
увійти в роботу
Правильніше:
призвичаїтися до роботи; утягтися в роботу; обвикнути з роботою
Мова – не калька: словник української мови
сідати за роботу
Правильніше:
сідати до праці (до роботи)
Мова – не калька: словник української мови
робота не вовк – в ліс не втече
Правильніше:
від роботи коні дохнуть
Мова – не калька: словник української мови
приступити до роботи
Правильніше:
стати до праці (до роботи); узятися до праці (до роботи); почати (розпочати) роботу (працю); заходитися коло роботи
Мова – не калька: словник української мови
прийнятися за виконання роботи
Правильніше:
прийнятися за роботу
Мова – не калька: словник української мови
прийматися за роботу
Правильніше:
братися (ставати) до праці (до роботи, до діла)
Мова – не калька: словник української мови
по роботі й плата
Правильніше:
яка робота, така й плата; хто робить, голий не ходить; хто вітрові служить, тому димом платять; як собаку годують, так він і гавка
Мова – не калька: словник української мови
після написання дипломної роботи
Правильніше:
написавши дипломну роботу
Мова – не калька: словник української мови
надриватися над роботою
Правильніше:
рватися (перериватися) коло праці (коло роботи, у праці, у роботі)
Мова – не калька: словник української мови
зауваження по роботі
Правильніше:
зауваги до роботи
Мова – не калька: словник української мови
досвід по роботі з батьками
Правильніше:
досвід роботи з батьками
Мова – не калька: словник української мови
до роботи вже приступили
Правильніше:
роботу вже розпочато (розпочали)
Мова – не калька: словник української мови
для закінчення роботи
Правильніше:
щоб закінчити роботу
Мова – не калька: словник української мови
включитися в роботу
Правильніше:
узятися до роботи
Мова – не калька: словник української мови
братися за роботу
Правильніше:
братися до роботи
Мова – не калька: словник української мови
втягти в роботу
Правильніше:
залучити до роботи
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
По закінченню роботи, треба прибрати
Правильніше:
Закінчивши роботу, треба прибрати
Взявся за роботу
Правильніше:
Взявся до роботи
Запрошуємо для роботи в Україні
Правильніше:
Запрошуємо на роботу в Україну
я нічим не зайнятий
Правильніше:
я вільний; я нічого не роблю (не маю ніякої роботи); я ні коло чого (ні над чим) не працюю
Мова – не калька: словник української мови
я знайшов його за роботою
Правильніше:
я застав його при роботі (за роботою)
Мова – не калька: словник української мови
шкурка вичинки не варта
Правильніше:
шкурка за чиньбу не стане; не стане шкурка за виправу; не варт товар роботи; не варте діло заходу
Мова – не калька: словник української мови
швидкий у роботі
Правильніше:
спішний у праці
Мова – не калька: словник української мови
хто везе, на того й навалюють
Правильніше:
везучий кінь усе в роботі
Мова – не калька: словник української мови
філігранний
Правильніше:
тонкої роботи
Мова – не калька: словник української мови
усердно працювати
Правильніше:
ретельно (щиро, пильно) працювати; щирим серцем працювати (робити); припадати до роботи; докладати рук до чого; руки прикладати
Мова – не калька: словник української мови
упрягатися в роботу
Правильніше:
запрягатися до праці
Мова – не калька: словник української мови
узяти в оборот кого
Правильніше:
узяти (прибрати до рук, в руки) кого; забрати в руки кого; узяти в роботу кого
Мова – не калька: словник української мови
труд; робота
Правильніше:
праця
Мова – не калька: словник української мови
скаржитися на своє безсилля, уникаючи роботи
Правильніше:
справляти охи
Мова – не калька: словник української мови
робота, пов'язана з великими труднощами
Правильніше:
тяжкий хліб
Мова – не калька: словник української мови
робота продовжується
Правильніше:
робота триває
Мова – не калька: словник української мови
робота по сумісництву
Правильніше:
робота за сумісництвом
Мова – не калька: словник української мови
робота не йде
Правильніше:
робота валиться (летить, падає) з рук
Мова – не калька: словник української мови
робота йде повним ходом
Правильніше:
робота кипить
Мова – не калька: словник української мови
робота йде в'яло (повільно)
Правильніше:
робота йде мляво (пиняво); робиться (робота йде) як мокре (як мерзле) горить
Мова – не калька: словник української мови
робота є складною
Правильніше:
робота складна
Мова – не калька: словник української мови
робота діється жваво
Правильніше:
робота аж кипить
Мова – не калька: словник української мови
робити усердно
Правильніше:
робити щиро (щирим серцем) що; припадати до якоїсь роботи; пильнувати чого
Мова – не калька: словник української мови
работа по хазяйству
Правильніше:
робота (праця) в господарстві
Мова – не калька: словник української мови
пустити в діло що
Правильніше:
пустити (запустити) що; поставити на роботу що
Мова – не калька: словник української мови
продовжувати роботу
Правильніше:
працювати й далі
Мова – не калька: словник української мови
привести в рух
Правильніше:
надати руху (дати рух) чому; пустити в рух (в роботу); розрухати; урухомити
Мова – не калька: словник української мови
працювати з завзяттям (з запалом)
Правильніше:
уганяти коло роботи
Мова – не калька: словник української мови
позбавити когось роботи (влади)
Правильніше:
скинути з парафії когось
Мова – не калька: словник української мови
погано йде робота
Правильніше:
робиться, як мокре горить
Мова – не калька: словник української мови
по ходу діла
Правильніше:
з розвитку справи; у процесі роботи
Мова – не калька: словник української мови
по горло в роботі
Правильніше:
по маківку в роботі
Мова – не калька: словник української мови
пішло діло на лад
Правильніше:
пішла робота (пішло діло) гаразд; повелося добре (гаразд, на добре)
Мова – не калька: словник української мови
осічка в роботі
Правильніше:
обмах; затинка
Мова – не калька: словник української мови
один з сошкою, а семеро з ложкою
Правильніше:
семеро до рота, а один до роботи; до готового хліба знайдеться губа; мельники до готової муки; готовеньке й кицька з'їсть; хтось корову тримає, а хтось молоко випиває
Мова – не калька: словник української мови
ну й діла! ну й ну!
Правильніше:
оце так! оце так-так! оце маєш! ну й робота!
Мова – не калька: словник української мови
нічим не займатися, крім…
Правильніше:
нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)…
Мова – не калька: словник української мови
ні від якої роботи не відмовлятися
Правильніше:
за гаряче й студене хапати
Мова – не калька: словник української мови
недоцільно робити що-небудь
Правильніше:
не вартий товар роботи; не варта шкірка вичинки; гра не варта свічок
Мова – не калька: словник української мови
недостатки в роботі
Правильніше:
хиби (вади) в роботі
Мова – не калька: словник української мови
не працюється
Правильніше:
не береться робота
Мова – не калька: словник української мови
не по словах судять, а по ділах
Правильніше:
менше слів, а більше діла; менше говори – більше діла твори; добрі діла кращі від добрих слів; робота сама за себе скаже
Мова – не калька: словник української мови
напружена пора в роботі
Правильніше:
кожна хвилина дорога
Мова – не калька: словник української мови
направлення на роботу
Правильніше:
скерування на роботу
Мова – не калька: словник української мови
накопилося багато роботи
Правильніше:
набралося багато роботи
Мова – не калька: словник української мови
надриватися на роботі
Правильніше:
ламати хребта
Мова – не калька: словник української мови
набрав на себе непосильно багато роботи
Правильніше:
понад силу набрався роботи (обов'язків); обібрався роботи (обов'язків); набрав, як віл на роги; набрався, як май груш
Мова – не калька: словник української мови
на мене навалили багато роботи
Правильніше:
на мене накинено (накинуто) багато роботи
Мова – не калька: словник української мови
мішати в роботі
Правильніше:
заважати працювати; перешкоджати в роботі
Мова – не калька: словник української мови
ми дуже заняті
Правильніше:
у нас море роботи
Мова – не калька: словник української мови
марна справа
Правильніше:
дурного робота
Мова – не калька: словник української мови
колега з роботи
Правильніше:
колега
Мова – не калька: словник української мови
кинути роботу
Правильніше:
покинути робити що; закинути працю (роботу, діло); пуститися діла
Мова – не калька: словник української мови
канцелярська робота
Правильніше:
паперова справа
Мова – не калька: словник української мови
іти на керівну роботу
Правильніше:
шитися в начальники
Мова – не калька: словник української мови
зробити роботу
Правильніше:
впорати роботу
Мова – не калька: словник української мови
знаходитися на посаді (роботі)
Правильніше:
бути (перебувати) на посаді (роботі)
Мова – не калька: словник української мови
заходи по дальшому поліпшенню роботи
Правильніше:
заходи щодо (до) дальшого поліпшення роботи
Мова – не калька: словник української мови
запущена робота
Правильніше:
занедбана (занехаяна) робота
Мова – не калька: словник української мови
запустити роботу(господарство, справи)
Правильніше:
занедбати (занехаяти, занехати) роботу (господарство, справи)
Мова – не калька: словник української мови
заминка в ділі (в роботі)
Правильніше:
затримка (запинка) в ділі ( в роботі)
Мова – не калька: словник української мови
займатися роботою
Правильніше:
до справи (до роботи, до праці) ставати
Мова – не калька: словник української мови
завершити роботу на належному рівні
Правильніше:
довести до пуття
Мова – не калька: словник української мови
завалений роботою
Правильніше:
роботи повно
Мова – не калька: словник української мови
за роботу!
Правильніше:
до праці!
Мова – не калька: словник української мови
з початку існування (роботи) установи
Правильніше:
відколи існує (працює) установа
Мова – не калька: словник української мови
дуже завзято виконується яка-небудь робота
Правильніше:
як (мов, ніби) в окропі кипить
Мова – не калька: словник української мови
даремна (марна) робота
Правильніше:
бочка данаїд
Мова – не калька: словник української мови
давайте візьмемося за діло
Правильніше:
візьмімося до діла (до роботи, до праці); нумо до праці (до роботи, до діла); ставаймо до праці (до роботи, до діла)
Мова – не калька: словник української мови
горіти на роботі
Правильніше:
запально (з великим запалом) працювати; з запалом віддаватися праці (роботі)
Мова – не калька: словник української мови
він зайнявся своїм ділом
Правильніше:
він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла)
Мова – не калька: словник української мови
відноситися до роботи
Правильніше:
ставитися до роботи
Мова – не калька: словник української мови
вилетіти зі служби
Правильніше:
бути звільненим (вигнаним) з посади (з роботи)
Мова – не калька: словник української мови
виконувати роботу, якою хтось користається
Правильніше:
діставати каштани з вогню
Мова – не калька: словник української мови
виконувати окрему ділянку роботи
Правильніше:
грати свою скрипку
Мова – не калька: словник української мови
виконувати об'ємну роботу
Правильніше:
нести тягар на своїх плечах (на собі)
Мова – не калька: словник української мови
виконувати незначну роботу, коли є важливіша
Правильніше:
у великодню суботу з кужелем до хати
Мова – не калька: словник української мови
виконувати марну роботу
Правильніше:
шукати голки в сіні; переливати з пустого в порожнє
Мова – не калька: словник української мови
виконувати корисну роботу
Правильніше:
робити діло
Мова – не калька: словник української мови
виконувати важку роботу
Правильніше:
перти плуга; тягти лямку (воза)
Мова – не калька: словник української мови
видати чужу роботу за свою
Правильніше:
присвоїти (привласнити) собі чужу працю
Мова – не калька: словник української мови
вважати тимчасовим місце роботи (проживання)
Правильніше:
сидіти на чемоданах
Мова – не калька: словник української мови
бути зайнятим по горло
Правильніше:
діла (роботи) аж по [саме] горло (по саме нікуди); діла – і вгору нема коли (ніколи) глянути; такої роботи, що й носа ніколи (нема коли) втерти; діла, діла – аж голова біла; ходячи їсть, а стоячи спить
Мова – не калька: словник української мови
брати в оборот
Правильніше:
брати в роботу; брати в стоси
Мова – не калька: словник української мови
безплідна, виснажлива робота
Правильніше:
сізіфова праця
Мова – не калька: словник української мови
безглузда робота
Правильніше:
сліпий лисого стриже
Мова – не калька: словник української мови
багато роботи
Правильніше:
і кіт не качався
Мова – не калька: словник української мови
Нерухомий, неживий, недійовий, нечинний, неактивний, закритий, не в дії, не в роботі, без руху і недіючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.
Замініть недіючий на один з варіантів: нерухомий, неживий; недійовий, нечинний, бездіяльний, неактивний, закритий, не в дії, не в роботі, без руху.
Або перебудуйте речення, використавши дієслово не діяти.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Розрахункове обслуговування недіючих поточних рахунків. | Розрахункове обслуговування неактивних поточних рахунків. |
| У Моршині горів недіючий кінотеатр. | У Моршині горів закритий кінотеатр. |
| Це недіючий закон. | Це нечинний закон. Цей закон не діє. |
| Всередині ми виявили недіючий передавальний механізм. | Всередині ми виявили нерухомий передавальний механізм. |
| На території колишнього (зараз недіючого) цукрового заводу виникла пожежа. | На території колишнього цукрового заводу, який зараз не діє, виникла пожежа. |
Чинний, дієвий, дійовий, активний, діяльний, в роботі, в дії, на ходу і діючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть діючий на один з варіантів:
чинний — який діє за певних умов, має юридичну силу;
дієвий — здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь;
дійовий — стосується персонажів, героїв драматичного твору;
а також синонімічні варіанти та перифрази: активний, діяльний; у дії, у роботі, на ходу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| діючий мер | чинний мер |
| діюче законодавство | чинне законодавство |
| діючий засіб | дієвий засіб |
| діючі особи | дійові особи |
| діюча сила | активна сила |
| діючий механізм | механізм у дії |
| діючий блок | блок у роботі |
у роботі зборів
Правильніше:
у зборах узяли участь
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
робота зборів триває
Правильніше:
збори тривають
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
робота з'їзду триває
Правильніше:
з'їзд триває
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
затягувати роботу
Правильніше:
зволікати з роботою
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
зняти з посади – усунути від роботи
В одній з газет було написано: «Його звільнили від посади керуючого трестом». Чи правильно це? Якщо дієслово звільняти вживається у значенні «позбавляти професійної діяльності», то доречними будуть родовий відмінок і прийменник з: «Ви звільнені з посади інспектора» (Олександр Довженко), «За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи» (Семен Журахович).
Коли мова йде про якийсь рід занять узагалі, то використовується родовий відмінок іменника з прийменником від: «Другого ж ранку Зейнаб сказала, що її звільнено від будь-якої роботи» (Зінаїда Тулуб). Синонімами слів звільняти (звільнити) в першому значенні виступають лексеми знімати (зняти), яким також властиві керування родовим відмінком і прийменник з: «Його знімуть з цієї посади» (Григорій Тютюнник), «Невдовзі Петренка зняли з роботи» (з газети). Для слів усувати (усунути), синонімічних до названих вище дієслів, характерне керування родовим відмінком іменника робота з прийменником від: «Їх дуже скоро за минулі гріхи усунули від роботи» (Ірина Вільде).
Коли мова йде про якийсь рід занять узагалі, то використовується родовий відмінок іменника з прийменником від: «Другого ж ранку Зейнаб сказала, що її звільнено від будь-якої роботи» (Зінаїда Тулуб). Синонімами слів звільняти (звільнити) в першому значенні виступають лексеми знімати (зняти), яким також властиві керування родовим відмінком і прийменник з: «Його знімуть з цієї посади» (Григорій Тютюнник), «Невдовзі Петренка зняли з роботи» (з газети). Для слів усувати (усунути), синонімічних до названих вище дієслів, характерне керування родовим відмінком іменника робота з прийменником від: «Їх дуже скоро за минулі гріхи усунули від роботи» (Ірина Вільде).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
бульвар тараса шевченко, дипломна робота петра кузьменко, українські чоловічі прізвища, що закінчуються на -о
Українські чоловічі прізвища, що закінчуються на -о, обов'язково відмінюються. Грубі помилки: бульвар Тараса Шевченко, дипломна робота Петра Кузьменко. У таких випадках прізвища слід відмінювати за зразком іменників на -о (Дніпро, батько, дядько). Отже, бульвар Тараса Шевченка, дипломна робота Петра Кузьменка.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
устройство
Правильніше:
влаштування (на роботу), пристрій, будова (машини), лад, устрій (державний)
Словник-антисуржик.
Робота по сумісництву
Правильніше:
Робота за сумісництвом
Робота по піднесенню
Правильніше:
Робота спрямована на піднесення
Розгорнутий план роботи
Правильніше:
Розгорнений план роботи
Пророблена робота
Правильніше:
Виконана робота
Відновлювальні роботи
Правильніше:
Відбудовні роботи
Графік роботи уплотнився
Правильніше:
Графік роботи ущільнився
Розпочав роботу з'їзд
Правильніше:
Розпочався з'їзд
Проведено роботу по організації
Правильніше:
Організували
Піддали аналізу роботу комісії
Правильніше:
Проаналізували роботу комісії
Здійснюю самі різні ремонтні роботи
Правильніше:
Ремонтую все
Вони затягували роботу
Правильніше:
Вони зволікали з роботою
Заставляти до роботи
Правильніше:
Примушувати до роботи
Закінчили роботу збори
Правильніше:
Закінчилися збори
Вести профілактичну роботу по запобіганню правопорушень
Правильніше:
Вести профілактику правопорушень
Механо-складальні роботи
Правильніше:
Механоскладальні роботи
Бляхарні роботи
Правильніше:
Бляхарські роботи
Етап роботи по формуванню
Правильніше:
Етап формування
Під час роботи над монтажем
Правильніше:
Під час монтажу
У роботі зборів узяв участь
Правильніше:
У зборах узяв участь
Робота форуму триває
Правильніше:
Форум триває