ПІДСУМКОВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
заключні заняття
Правильніше:
підсумкові заняття
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Заключні заняття
Правильніше:
Підсумкові заняття
як результат
Правильніше:
у підсумку
Мова – не калька: словник української мови
у результаті
Правильніше:
у підсумку; наслідком
Мова – не калька: словник української мови
у кінцевому підсумку
Правильніше:
кінець кінцем; після всього; наприкінці всього; у кінцевому висліді; в останньому (у загальному) підсумку
Мова – не калька: словник української мови
у загальному
Правильніше:
загалом; узагалі; у цілому; у підсумку
Мова – не калька: словник української мови
резюме
Правильніше:
підсумок; висновок
Мова – не калька: словник української мови
результат дослідження
Правильніше:
підсумок дослідження
Мова – не калька: словник української мови
результат
Правильніше:
наслідок; вислід; підсумок; доробок
Мова – не калька: словник української мови
підводити підсумки
Правильніше:
підбивати підсумки; підсумовувати; підводити риску; курчат лічити
Мова – не калька: словник української мови
підведення підсумків
Правильніше:
підсумовування
Мова – не калька: словник української мови
заключне слово
Правильніше:
кінцеве (прикінцеве, підсумкове, завершальне) слово
Мова – не калька: словник української мови
заключення
Правильніше:
висновок; підсумок
Мова – не калька: словник української мови
в остаточному рахунку
Правильніше:
у кінцевому підсумку
Мова – не калька: словник української мови
в кінцевому рахунку
Правильніше:
у кінцевому (остаточному) підсумку
Мова – не калька: словник української мови
У кінцевому підсумку і в остаточному рахунку
Замініть скальковану конструкцію в остаточному рахунку на стилістично кращий варіант: у кінцевому підсумку, зрештою.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В остаточному рахунку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх. | У кінцевому підсумку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх. |
Підбивати підсумки, підсумовувати і підводити підсумки
Замініть скальковану конструкцію підводити підсумки на стилістично правильний варіант: підбивати підсумки, підсумовувати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На засіданні підведемо підсумки роботи за рік. | На засіданні підіб'ємо підсумки роботи за рік. |
| Треба підводити підсумки щодо результатів діяльності наприкінці року. | Треба підсумовувати результати діяльності наприкінці року. |
Кінцевий, прикінцевий, підсумковий, остаточний і заключний
Замініть прикметник заключний, якщо мовиться про щось, на стилістично кращий варіант: кінцевий, прикінцевий; підсумковий; остаточний.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| заключне слово | прикінцеве слово |
| заключне положення | кінцеве положення |
| заключне рішення | остаточне рішення |
| заключний контроль | підсумковий контроль |
Отже, у такий спосіб і таким чином
Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію таким чином на стилістично кращий варіант: отже (як підсумок), отож; а у функції обставини на варіант: так, у такий спосіб, таким способом, таким робом (як саме).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Таким чином, виїзд з міста значно спроститься та прискориться. | Отже, виїзд з міста значно спроститься та прискориться. |
| ТИПОВО | КРАЩЕ |
|---|---|
| Підозру прописано таким чином, щоб обрати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. | Підозру прописано так, щоб обрати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. |
підведення підсумків
Правильніше:
підбиття підсумків
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в остаточному рахунку
Правильніше:
в кінцевому підсумку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
висновок, підсумковий, прикінцевий, кінцевий, завершальний, заключний, закінчення, заключення
1. Висновок – заключення
Висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Прийти до висновку, дійти висновку, практичні висновки.
Часто замість висновок мовці невиправдано вживають віддієслівний іменник заключення. Його, як і слова заключати, нема в українській літературній мові. Неправильно: заключення першого розділу, в заключенні до книжки. Треба: висновки першого розділу, у висновках до книжки тощо. Договір, угоду не заключають, а укладають. І в багатьох інших випадках замість заключати, заключити слід ставити робити висновок, зробити висновок. «З досвіду минулого можна заключити (нормативно: зробити висновок), що до весни маємо готуватися ще взимку» (з газети).
Прикметник заключний, хоч він і потрапив до наших словників, є звичайнісінькою калькою з російського заключительный. Цю лексему потрібно замінювати такими українськими відповідниками, як завершальний, кінцевий, прикінцевий, підсумковий тощо. Наприклад, заключний концерт – завершальний концерт; заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово; заключні заняття – підсумкові заняття.
2. Закінчення, а не заключення
У літературній мові, коли йдеться про кінцеву частину чогось, уживають слово закінчення. «Колосок вирішив ждати закінчення бою, щоб знайти того героя, хто вчинив цей подвиг» (Василь Кучер); «Олімпіада відбулася після закінчення занять у школах» (Леонід Смілянський). У таких випадках інколи помилково використовують штучне слово заключення. Якщо мають на увазі підсумок якоїсь наукової праці, доповіді, слід говорити про висновки. Іменник закінчення (епілог) виступає тоді, коли мовиться про останню частину художнього твору.
Висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Прийти до висновку, дійти висновку, практичні висновки.
Часто замість висновок мовці невиправдано вживають віддієслівний іменник заключення. Його, як і слова заключати, нема в українській літературній мові. Неправильно: заключення першого розділу, в заключенні до книжки. Треба: висновки першого розділу, у висновках до книжки тощо. Договір, угоду не заключають, а укладають. І в багатьох інших випадках замість заключати, заключити слід ставити робити висновок, зробити висновок. «З досвіду минулого можна заключити (нормативно: зробити висновок), що до весни маємо готуватися ще взимку» (з газети).
Прикметник заключний, хоч він і потрапив до наших словників, є звичайнісінькою калькою з російського заключительный. Цю лексему потрібно замінювати такими українськими відповідниками, як завершальний, кінцевий, прикінцевий, підсумковий тощо. Наприклад, заключний концерт – завершальний концерт; заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово; заключні заняття – підсумкові заняття.
2. Закінчення, а не заключення
У літературній мові, коли йдеться про кінцеву частину чогось, уживають слово закінчення. «Колосок вирішив ждати закінчення бою, щоб знайти того героя, хто вчинив цей подвиг» (Василь Кучер); «Олімпіада відбулася після закінчення занять у школах» (Леонід Смілянський). У таких випадках інколи помилково використовують штучне слово заключення. Якщо мають на увазі підсумок якоїсь наукової праці, доповіді, слід говорити про висновки. Іменник закінчення (епілог) виступає тоді, коли мовиться про останню частину художнього твору.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в остаточному рахунку
Правильніше:
у кінцевому підсумку
Словник-антисуржик.
Підводячи підсумки
Правильніше:
Підсумовуючи, підбиваючи підсумки
Підсумки проводитимуться щорічно
Правильніше:
Підсумки підбиватимуться щорічно
Підведе підсумки
Правильніше:
Підіб'є підсумки, підсумує
В остаточному рахунку
Правильніше:
У кінцевому підсумку
Підведення підсумків
Правильніше:
Підбиття підсумків