ПІДСУМКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

су́ма «загальна кількість»

запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

несуме́нна сума «тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума (1496)
сума́р «дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний «дуже велика сума»
суме́та «велика сума»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upǝma- авестійська
су́ма білоруська
су́ма болгарська
suma верхньолужицька
ὕπατος грецька
ufema «тс.» давньоанглійська
upamáḥ «найвищий» давньоіндійська
summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» латинська
су́ма македонська
summa нижньолужицька
suma польська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) російська
су́мма російська
ма сербохорватська
suma словацька
súma словенська
suma чеська
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) ?
super «зверху, над» ?
sub «під» ?

су́ма́ «торба; [ноша Корз; пожитки, майно ЛексПол; гроші Чаб]»

через польську мову запозичене з німецької;
двн. свн. soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини», нвн. Saum «вантаж; в’юк» походять від нар.-лат. sauma «в’ючне сідло», що виникло з лат. sagma «тс.», яке походить від гр. σάγμα «тс.», пов’язаного з σάττω «споряджаю», можливо, спорідненим з тох. АВ twāṅk- «утискувати, упихати»;
р. сума́, су́мка, бр. су́мка, др. сумъка, п. suma, sumka, ч. слц. sumka (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

осумкува́ння
підсу́мко́вий
підсу́мок
су́мка
су́мочний
сумча́стий (зоол., бот.)
сумча́сті (зоол.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́мка білоруська
σάγμα «тс.» грецька
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» давньоверхньонімецька
сумъка давньоруська
sagma «тс.» латинська
sauma «в’ючне сідло» народнолатинська
Saum «вантаж; в’юк» нововерхньонімецька
suma польська
sumka польська
сума́ російська
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» середньоверхньнімецька
sumkaрос.) словацька
су́мка українська
sumkaрос.) чеська
σάττω «споряджаю» ?
АВ twāṅk- «утискувати, упихати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України