ПІДСУМКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
су́ма «загальна кількість»
запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несуме́нна сума
«тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума
(1496)
сума́р
«дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний
«дуже велика сума»
суме́та
«велика сума»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upǝma- | авестійська |
су́ма | білоруська |
су́ма | болгарська |
suma | верхньолужицька |
ὕπατος | грецька |
ufema «тс.» | давньоанглійська |
upamáḥ «найвищий» | давньоіндійська |
summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» | латинська |
су́ма | македонська |
summa | нижньолужицька |
suma | польська |
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | російська |
су́мма | російська |
ма | сербохорватська |
suma | словацька |
súma | словенська |
suma | чеська |
від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | ? |
super «зверху, над» | ? |
sub «під» | ? |
су́ма́ «торба; [ноша Корз; пожитки, майно ЛексПол; гроші Чаб]»
через польську мову запозичене з німецької;
двн. свн. soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини», нвн. Saum «вантаж; в’юк» походять від нар.-лат. sauma «в’ючне сідло», що виникло з лат. sagma «тс.», яке походить від гр. σάγμα «тс.», пов’язаного з σάττω «споряджаю», можливо, спорідненим з тох. АВ twāṅk- «утискувати, упихати»;
р. сума́, су́мка, бр. су́мка, др. сумъка, п. suma, sumka, ч. слц. sumka (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осумкува́ння
підсу́мко́вий
підсу́мок
су́мка
су́мочний
сумча́стий
(зоол., бот.)
сумча́сті
(зоол.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
су́мка | білоруська |
σάγμα «тс.» | грецька |
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | давньоверхньонімецька |
сумъка | давньоруська |
sagma «тс.» | латинська |
sauma «в’ючне сідло» | народнолатинська |
Saum «вантаж; в’юк» | нововерхньонімецька |
suma | польська |
sumka | польська |
сума́ | російська |
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | середньоверхньнімецька |
sumka (з рос.) | словацька |
су́мка | українська |
sumka (з рос.) | чеська |
σάττω «споряджаю» | ? |
АВ twāṅk- «утискувати, упихати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України