ПРО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). Від цього походять вислови: пильнувати свого інтересу, дбати про свій інтерес, у спільних інтересах, класові інтереси. До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитись ні з чим.
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).

Замініть скалькований прикметник обширний на стилістично правильний варіант: розлогий, величенький, чималенький, місткий; (про права) широкий.

Замініть скалькований прикметник судорожний на стилістично кращий варіант: конвульсивний, конвульсійний; гарячковий; заїкуватий (про вимову). Або перебудуйте речення, використавши іменник: корчі, корчій.

Замініть нехарактерну для української мови прийменникову конструкцію на предмет на стилістично кращий варіант: (для того), щоб; для цього, для того; щодо (чогось); про (щось).

 

Замініть вставну конструкцію як на мене, коли мовиться переважно про байдуже ставлення до чогось, на стилістично кращий варіант: про мене.

АЛЕ:

Як на мене вплинула ця подія?

Замініть скальковане дієслово відволіктися на стилістично кращий варіант: відвернути свою увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися.

Замініть скальковане дієслово відволікатися на стилістично кращий варіант: відвертати свою увагу, давати собі спокій, забувати про клопоти, абстрагуватися.

Прийменник відносно (когось, чогось) замініть на стилістично кращий варіант: щодо, про.

Прислівник відносно (молодий) замініть на стилістично кращий варіант: порівняно.

АЛЕ:

А відносно В розташоване на три клітинки вгору (у математиці).

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію давати про себе знати, якщо мовиться про щось, що стало дуже відчутним, важким, неприємним, на стилістично кращий варіант: даватися взнаки, бути відчутним.

АЛЕ:

Син дав про себе знати вже з іншої країни.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм для вигляду, для виду, коли мовиться про вдавану дію, на стилістично кращий варіант: про (людське) око, для годиться.

Замініть нехарактерний для української мови вислів для видимості на стилістично кращий варіант: для годиться, на око, про (людське) око, про славу.

АЛЕ:

На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки, встановлюють спеціальні знаки.

АЛЕ:

У парних конструкціях ні про… ні про… така заміна не є доречною.

Ні про одного, ні про іншого мені не розповідай.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію віддавати собі звіт (у чомусь), на стилістично кращий варіант: усвідомлювати (щось), здавати собі справу з чого (про що).

Перше словосполучення і семантично відповідні йому йдеться (без слова мова), мовиться (з додатком) та зворот мова мовиться (рідше вживаний) притаманні українській літературній мові. «Жодна душа не повинна знати, про що йде мова в листі» (Олесь Донченко), «Комбат усміхнувся, розуміючи, що йдеться про флягу вина» (Олесь Гончар). «Торкнув парубок свого коня ногами й догадався: про Давида мова йшла» (Андрій Головко), «До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться» (Степан Васильченко).
Як порушення літературної норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом ідеться. «Мова йдеться про нову виставу столичного театру імені Івана Франка» (з газети).До розмовного стилю відносять вислови типу мова про вас, не про це мова тощо. Мова йде про виставу і йдеться про виставу, мова йде про кандидата на пост президента України і йдеться про кандидата на пост президента України. Правомірним є словосполучення мова мовиться, однак воно рідковживане.
Як порушення норми сприймається вживання іменника мова з дієсловом йдеться. Треба: мова йде або просто йдеться, мовиться. Неправомірним є також використання в усіх стилях, за винятком поетичного, словосполучення річ іде (з цим самим значенням).

«У кутку кімнати стояла шафа для одежі»; «Ось тобі портфель для книжок», – часом чуємо і навіть читаємо в художній літературі. Чи правильно це? Борис Антоненко-Давидович наголошував: ні, неправильно. Треба: «шафа на одежу», «портфель на книжки». Чому? Бо прийменник для слушний там, де мовиться, що певну річ призначено для людини, тварини або для якоїсь ширшої потреби: «Цю шафу батько купив для мене» (з живих уст), «Для загального добра» (Михайло Коцюбинський). Якщо якийсь предмет призначено на певні конкретні речі, тоді маємо шукати інших прийменників: «Оце тобі торбинка на жито, а пляшки – менша на олію, а більша на молоко», «ящик на вугілля», «одяг на свято». Так само слід уживати: «поштова скринька на листи й газети», «кошик на старі папери». А ще кажуть у народі: «мішок під картоплю», «одежа про свято й про будень», «книжки до читання».
Прийменник на ставлять і тоді, коли мовиться про недуги – захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (словник за редакцією Агатангела Кримського).
Прийменники для і задля часто виступають як синоніми. «Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди» (Василь Симоненко); «На соснах тих – бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу» (Максим Рильський). Інколи слово задля ще й пояснює причини якоїсь дії, якихось вчинків, стаючи синонімом лексем тому що, через те що, оскільки. «Це, мабуть, ти задля того до мене такий добрий, щоб я відписав тобі... хату та грунт» (Іван Нечуй-Левицький). Прийменник по з присвійними займенниками мій, моя, моє, твій, твоя, твоє, наш, наша, наше українська класична література і фольклор використовували не так часто, як тепер, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму, по-нашому. Наприклад: «По-моєму, це чудово». Виходячи з національних мовних традицій, наведену фразу доцільно було б сказати так: «На мою думку (на мій погляд чи як на мене), це чудово». Однак не треба думати, що українська мова взагалі уникає прийменника по. Навпаки, ним часто користуємося, передаючи просторові, об’єктні, об’єктно-обставинні, часові відношення, відношення мети, причини, кількості, міри, ступеня тощо. «А над самою водою Верба похилилась, Аж по воді розіслала Зеленії віти» (Тарас Шевченко); «Пливуть година по годині в тиші нічній» (Володимир Сосюра); «Роман, по молодості, й не догадався збагнути материної тривоги» (Михайло Стельмах). Але неправильно кажуть: «Я мешкаю по вулиці Жилянській». Треба: «на вулиці Жилянській». У фразі «Він по походженню українець» прийменник по не на своєму місці. Не ліпше буде, коли замість нього поставимо за, як це часто роблять: «Він за походженням українець», бо тут потрібний прийменник з: «Він з походження (або родом) українець». Узагалі словом за нерідко надуживають. Якщо цей прийменник доречний у зворотах «Одягнений за останньою модою», «Експерименти проведено за всіма вимогами науки», то цього не скажеш, наприклад, про такі фрази: «На суботник усі вийшли за наказом директора», «За бажанням публіки артист проспівав пісню ще раз». Тут годиться вжити «з наказу директора», «на бажання публіки». Вислів «Одержати гроші за рахунком (чи за ордером)» також хибний, слід: «Одержати гроші на рахунок (чи на ордер)».

Правильніше: йдеться про...

Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).

Правильніше: багато про що

«У кутку кімнати стояла шафа для одежі»; «Це тобі торбинка для книжок», — часом чуємо з уст і навіть читаємо в художній літературі. Чи це правильно? Ні, треба: «стояла шафа на одежу», «торбинка на книжки». Чому? Тому що прийменник для буде слушний там, де говориться, що певну річ призначено для людини, тварини або для якоїсь ширшої потреби: «Не для пса ковбаса, не для кицьки сало» (М. Номис); «Цю шафу батько купив для мене» (з живих уст); «Для загального добра» (М. Коцюбинський). Зате, коли мовиться, що якийсь предмет призначено на певні конкретні речі, тоді треба шукати інших прийменників: «Оце тобі торбинка на жито, а пляшки — менша на олію, а більша на молоко» (з живих уст), «мішок на вугілля»; «одяг на свято» (Українсько-російський словник АН УРСР). Так само треба казати: «поштова скринька на листи й газети», «кошик на старі папери», «миска на борщ». Кажуть у народі ще: «мішок під жито», «одежа про свято й про будень», «книжка до читання».
Навіть призначення якоїсь дії передається в фольклорі прийменником на: «Не на те я, запоріжці, Гард розруйнувала, щоб степи ваші широкі та назад вертала» (історична пісня).
Прийменник на стоїть ще, коли йдеться про хвороби — захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (Словник за редакцією А. Кримського); «Оце вже місяць хворію на очі».
Прийменники для й задля часто виступають як синоніми: «Для тебе сина породила» (Т. Шевченко); «Задля нього зробила» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Погляньте на руки мої: задля миру і щастя народів вони — здатні на труд і бої» (С. Олійник). Інколи прийменник задля набуває ще й значення пояснення причини, стаючи синонімом слів тому що, через те що: «Макар Іванович... брехав, що купив їх (брошури. — Б. А.-Д.) тільки задля їх дешевизни, маючи потребу в папері» (М. Коцюбинський).

Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв'язках.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.

Правильніше: (в)пізнати (знайомого), дізнатися, довідатися (про подію)

Правильніше: суперечки про ...
тривалі суперечки
територіальні суперечки

Правильніше: прошу надати мені відпустку

Правильніше: вступати (до вузу), чинити (благородно), надходити (про товар, пропозиції, записки, гроші)
До президії надійшли три записки з пропозиціями.
До нашого банку такі гроші не надходили.

Правильніше: присутні одностайно схвалили пропозицію неухильно виконувати

Правильніше: щодо..., про ...
Тепер кілька слів про свої плани.
Щодо моїх планів ...

Правильніше: ідеться про ...
На засіданні йтиметься про наслідки переговорів.
Не про це йдеться!
Ідеться про дотримання закону.

Правильніше: (про питання)
полягати
Питання полягає в різних ставленнях до існуючої практики.

Правильніше: про (людське) око, для годиться

Правильніше: відсутній (про людей), брак, бракує (про речі)

Правильніше: Рішення про позбавлення повноважень

Правильніше: Інформація про виставу

Правильніше: На цьому наголошувалося

Правильніше: Це було відзначено

Правильніше: Не шкодуйте за тим, що минуло

Правильніше: На сумнівну вартість свідчень вказують

Правильніше: Він заперечує свою участь

Правильніше: Поет запевняв у своїй заглибленості

Правильніше: Ідея подвійної юрисдикції

Правильніше: Річ у пам'ятках

Правильніше: Застерегти від небезпеки

Правильніше: Та й насущними проблемами поцікавився

Правильніше: Приклади лікувальних властивостей трав

Правильніше: Враження від зустрічі

Правильніше: Докази зловживань

Правильніше: Звернення з приводу звільнення

Правильніше: Відгук про реферат

Правильніше: Подали заяви про вступ

Правильніше: Дбати про справедливість

Правильніше: Угоди про організацію виставок

Правильніше: Думки про зустріч

Правильніше: У кожного свій смак

Правильніше: Докладніше про виставку

Правильніше: Годиться, варто говорити про

Правильніше: Факт свідчить багато про що

Правильніше: Добре обізнані із завданням

Правильніше: Турбуватися про стадо

Правильніше: Про потребу

Правильніше: Те саме можна сказати і про журналістів

Правильніше: Ішлося також про

Правильніше: Обов'язково обміркую це рішення

Правильніше: Підтверджено, що

Правильніше: Факт свідчить про її вагу і роль

Правильніше: Ідеться про

Правильніше: Він заперечував свою участь у цій справі

Правильніше: Позитивно відгукнувся про перебування глави уряду

Правильніше: Готовність виступити засвідчує значення

Правильніше: Учні більше дізналися про історію краю

Правильніше: Порушили проблему організації музею

Правильніше: Посвідка про відрядження; відрядна посвідка

Правильніше: Громадські слухання про злочини

Правильніше: Я прийшов довідатися про квартиру

Правильніше: Приклади лікувальних властивостей меду

Правильніше: Наказ про звільнення

Правильніше: Матеріали про порушення законодавства

Правильніше: Про що й спомину (помину, згадки) нема

Правильніше: На пошанування непересічної людини

Правильніше: Підтвердити свій намір стати членом організації

Правильніше: Матеріали про порушення законодавства

Правильніше: Докладніше про лекції можна довідатися

Правильніше: Звернення з приводу реабілітації

Правильніше: Задум започаткувати духовну опіку

Правильніше: Враження від зустрічі

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію не при чому на стилістично кращий варіант: ні до чого, непричетний (до цього).

Замініть нехарактерний для української мови вислів у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності на стилістично кращий варіант: якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби.

Замініть нехарактерний для української мови вислів при всій повазі на стилістично кращий варіант: хоч і як я шаную (поважаю) (вас); попри всю мою пошану (повагу) (до вас).

Замініть нехарактерні для української мови конструкції в порівнянні, при порівнянні, порівняно з (кимсь, чимсь) на стилістично кращий варіант: як порівняти з (кимсь, чимсь), порівнюючи з (кимсь, чимсь), з порівняння (когось, чогось і когось, чогось) виходить; проти (чогось).

Конструкція при цьому є нехарактерною для української мови, стилістично краще: водночас, за такої умови, за цих обставин.

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Замініть вислів при собі на стилістично кращий варіант: із собою, біля себе.

Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).

Правильніше: за життя

Якщо у фразі йдеться про історичний або тривалий час із життя певної людини чи багатьох людей, тоді треба ставити прийменник за, а не при. «Ото було за наших часів – Верді, Россіні...» (Леся Українка), «За царя Панька, як земля була тонка» (приповідка), «Це було ще за життя мого батька» (з живих уст).

Як сполучники ці слова вживаються в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку. Виступають синонімами вислову до того ж і пишуться разом. «За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої» (Іван Микитенко).
При тому, при тім – займенник з прийменником. Пишуться окремо. «При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої» (Леся Українка), «При тім командирові я і воював» (з живих уст).

Особовий займенник я, стоячи в знахідному відмінку з прийменником про, може мати два значення: «Вони говорили про мене», тобто мовилося про мою особу, і «Про мене, що вони там собі говорять», цебто мені байдуже, однаково, про що там ідеться.
Цей займенник та присвійні мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній часто стоять у знахідному відмінку з прийменником на, відповідаючи російським прислівникам по-моему, по-нашему. «А на мене, – кажу, – то я б із малою дитиною розмовляла» (Марко Вовчок), «Не вийде, пане ляше, на ваше» (приказка).
Варто запам'ятати оригінальний український вислів із прийменником на та означальним займенником самий у знахідному відмінку – на саму згадку, на саму думку: «Сухі губи в Маланки стиснулись од болю на саму згадку» (Михайло Коцюбинський), – замість якого іноді помилково пишуть: при одній думці, при одній згадці. Означальний займенник усе, поставлений у місцевому відмінку, з прийменником по становить образний вислів по всьому, рівнозначний зворотам кінець усьому, з усім покінчено: «А тепер уже по всьому. Тепер я спокійна» (Іван Франко).

Якщо першу частину відчислівникового слова подають цифрами, то другу приєднують до неї через дефіс: 62-мільйонний, 18-поверховий, 90-відсотковий, 75-квартирний, 150-річчя. Букви долучають до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 8-й, 14-ї, 15-го, 11-му, 30-х (наприклад, 8-й поверх, з 14-ї години, 15-го березня, на 11-му кілометрі, на початку 30-х років).
Якщо закінчення числівника має одну літеру, до цифри додають лише її: перша – 1-а, друга – 2-а, сьому – 7-у, третю – 3-ю.
До римських цифр букви не ставлять: І квартал, у ІІІ кварталі, з ХVIII сторіччя.

Для багатьох людей, що навіть добре володіють українською мовою, часто постає питання, як правильно сказати по-українському: два вихідні дні чи вихідних дні? Адже відомо, що з числівниками два, три, чотири, коли вони стоять у називному відмінку множини, належні до них іменники також стоятимуть у тім же відмінку, але чи узгоджуються так само й прикметники з іменниками при відповідних числівниках?
Аналізуючи твори наших класиків, бачимо, що обидва варіанти мають право на існування, цебто прикметник може стояти в називному й родовому відмінках множини. У Лесі Українки читаємо: «Уже минуло з того часу аж три довгі роки», бачимо, прикметник у називному відмінку множини використовує І. Нечуй-Левицький: «Знайшла два невеличкі горщечки». Але в Марка Вовчка знаходимо вже родовий відмінок прикметника: «Два-три далеких постріли давали відчувати цю тишу»; те саме бачимо в І. Тобілевича: «Два невідомих мені товстющих пана приїхали з оцим листом, кажуть, з Кракова».
Отже, ці обидві форми є паралельні; кожний може користуватись ними відповідно до вподоби. У своїй белетристиці й публіцистиці я волію ставити в таких випадках прикметник у називному відмінку множини: «Чотири вірні товариші не зрадили його й тут».

З прийменниками при й за трапляється чимало помилок на письмі й з уст. Візьмімо такі фрази: «При будуванні клубу ми застосували всі нові технічні досягнення»; «При бажанні цього можна досягти»; «Це можна здійснити при всіх обставинах». У всіх цих фразах прийменник при стоїть на позначення часу. Погляньмо, коли саме наша класика й живе народне мовлення користуються цим прийменником: «Була в мене небога, при мені вона і зросла» (Марко Вовчок); «Три явори посадила сестра при долині» (Т. Шевченко); «Він такий у нас чоловік, що все при начальстві крутиться» (з живих уст). У всіх цих прикладах прийменник при позначає місце. Уживають його й як відповідника до російського прийменника в: «Як живе чоловік при вбозтві, то й хороший зробиться поганий, а як при волі, то й ледащо покажеться гарне» (Б. Грінченко), — або в таких висловах, як при розумі, при здоров’ю: «Був чоловік середніх літ, при здоров’ю» (Ганна Барвінок).
Далеко рідше ми натрапляємо на прийменник при з відтінком часу: «При слові «ключниця» Зоя злісно стиснула губи» (Леся Українка); «При такій інтенсивній праці треба добре їсти» (М. Коцюбинський); «При згоді були люди» (Словник Б. Грінченка). У цих фразах можна поставити й описову конструкцію: «Коли почула слово "ключниця"...», «Коли так інтенсивно працювати...», «Коли згоджувалися...».
Якщо в фразі мовиться про історичний або тривалий час із життя певної людини чи багатьох людей, тоді класика й народне мовлення вдаються до прийменника за: «Ото було за наших часів — Верді, Россіні...» (Леся Українка); «За Хмельницького Юрася пуста Україна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправиться й теперенька» (М. Номис); «За царя Панька, як земля була тонка» (приповідка); «Це було ще за життя мого батька» (з живих уст).
Із цих прикладів випливає, що й у трьох перших фразах слід було сказати: «Коли будували (або — Будуючи) клуб, ми застосували»; «Коли є бажання (або — Бажаючи) , цього можна досягти»; «за всіх обставин».

Правильніше: під час обговорення
під час обговорення резолюції

Правильніше: за допомогою
за допомогою авторів проекту

Правильніше: за таких обставин, у таких обставинах

Правильніше: як порівняти, порівнюючи, з порівняння

Правильніше: Я коло (біля) телефону; при телефоні

Правильніше: Навіть із цими зв'язками

Правильніше: За Хрущова

Правильніше: Але за умови

Правильніше: Під час приватизації

Правильніше: Порівнюючи температури

Правильніше: З порівняння виходить

Правильніше: За партократії

Правильніше: На саму думку про те

Правильніше: Обговорення було активним

Правильніше: За умови клопотання

Правильніше: Залишитися на керівному кріслі

Правильніше: Під час внесення на розгляд

Правильніше: За будь-яких обставин

Правильніше: Привселюдно; при всіх

Правильніше: Коли є бажання, цього можна досягти

Правильніше: За обтяжливих обставин

Правильніше: Читаючи вголос, треба

Правильніше: Під час стягнення штрафу

Правильніше: Навіть з такими товарами

Правильніше: За додержання правил