ПРО — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

про

псл. pro, pro-;
споріднене з прус. pra «через, для», pra- «про-, пере-, за-», лит. pra- «тс.», дінд. pra- «перед, за-», ав. дперс. fra- «тс.», гр. πρό «перед»,προ-, лат. pro- (prō-) «перед, за-», дірл. ro-, гот. fra- «тс.»;
р. про, про-, бр. пра, пра-, про-, др. про «про; для; через (причин.)», п. ст. prze «для; через», prze-, pro-, ч. pro «для; через», pro-, слц. pre «для; через», pre-, pro-, вл. pře «через», pře-, нл. pśe «про; через», pśe-, болг. м. схв. про-, слн. pro-, стсл. про-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

про-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fra- «тс.» авестійська
пра білоруська
пра- білоруська
про- білоруська
про- болгарська
pře «через» верхньолужицька
pře- «через» верхньолужицька
fra- «тс.» готська
πρό «перед» грецька
προ- грецька
pra- «перед, за-» давньоіндійська
ro- давньоірландська
fra- «тс.» давньоперська
про «про; для; через (причин.)» давньоруська
pro- «перед, за-» (prō-) латинська
pra- «тс.» литовська
про- македонська
pśe «про; через» нижньолужицька
pśe- «про; через» нижньолужицька
pro праслов’янська
pro- праслов’янська
pra «через, для» прусська
pra- «про-, пере-, за-» прусська
про російська
про- російська
про- сербохорватська
pre «для; через» словацька
pre- «для; через» словацька
pro- «для; через» словацька
pro- словенська
про- старослов’янська
pro «для; через» чеська
pro- «для; через» чеська

ба́йду́же́

власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об’єднання наказового способу дієслова бай «говори» і дуже (Фасмер І 107);
це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.);
р. [ба́йду́же], n. [bajduże] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

байдуже́нно
байду́женьки
байду́же́чки
байду́жий
байдужі́сінько
байду́жість
байдужі́ти
байду́жки
байду́жливий
байду́жливо
байду́жний
байду́жність
байдужні́ти
байду́жно
байду́жовато
збайдужі́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́йду́жеукр.) російська
бай «говори» ?
дуже ?
байдуже (мені про це байдуже і под.) ?
про (мені про це байдуже і под.) ?

березу́на (назва вівці)

очевидно, похідне від псл. *berz- ‹*berg- «білий, світлий», спорідненого з псл. *berza «береза»;
споріднене з лит. beišti «біліти», двн. beraht «блискучий», гот. baírhts «світлий, блискучий, ясний», дінд. bhrajāti «блищить»;
іє. *bhereg-/*bhrg- «блищати, ясніти; світлий»;
ар. клас. bariḥa «яснішає», гебр. baraq «блискати»;
припущення про «валаське» походження слов’янських назв (Кравчук ВЯ 1968/4, 128–129) потребує переконливого обґрунтування;
від рум. breaz «білолобий» (про тварину), запозиченого з болгарської мови, походять лише такі форми, як укр. [брязу́н] (назва барана) Доп. УжДУ 4, [брядзу́н] «тс.» тж;
п. [brzezawy] «перістий, червонобілий», [brzeziasty, brzeziaty] «тс.», [brzezula] «періста корова», ч. [březavá] «чорна або руда з білою спиною і білим животом» (про корову), слц. brezavý «пістряво-білий» (про корову), болг. бряз «з білими плямами» (про буйвола), м. брез «з білою плямою на лобі» (про домашню тварину), схв. брȅзаст «тс.», брȇз «з білою шерстю», брèзан «тс.», слн. breza «періста»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bariḥa «яснішає» арабська
бряз «з білими плямами» (про буйвола) болгарська
baraq «блискати» гебрайська
baírhts «світлий, блискучий, ясний» готська
beraht «блискучий» давньоверхньонімецька
bhrajāti «блищить» давньоіндійська
*bhereg-/*bhrg- «блищати, ясніти; світлий» індоєвропейська
beišti «біліти» литовська
брез «з білою плямою на лобі» (про домашню тварину) македонська
brzezawy «перістий, червонобілий» польська
*berz- ‹*berg- «білий, світлий» праслов’янська
*berza «береза» праслов’янська
breaz «білолобий» (про тварину) румунська
брȅзаст «тс.» сербохорватська
brezavý «пістряво-білий» (про корову) словацька
breza «періста» словенська
брязу́н (назва барана) українська
brzeziasty «тс.» українська
brzeziaty «тс.» українська
brzezula «періста корова» українська
брȇз «з білою шерстю» українська
брèзан «тс.» українська
březavá «чорна або руда з білою спиною і білим животом» (про корову) чеська
bariḥa «яснішає» ?
про «валаське» ?
УжДУ ?
брядзу́н «тс.» ?

фільва́рок «маєток з будівлями; хутір або виселок»

запозичення з польської мови;
п. folwark «фільварок» походить від н. Vorwerk «фільварок; хутір», що складається з префікса vor-, спорідненого з гр. πρά, ав. frа, лат. prō, дінд. рrа- «перед, за», укр. пра-, про, та іменника Werk «діло, праця»;
р. фольва́рк, бр. фальва́рак;
Фонетичні та словотвірні варіанти

folwarky (1500)
фольва́рок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
frа авестійська
фальва́рак білоруська
πρo грецька
рrа- «перед, за» давньоіндійська
prō латинська
Vorwerk «фільварок; хутір» німецька
Werk «діло, праця» німецька
folwark «фільварок» польська
фольва́рк російська
пра- українська
про українська

фірма́н «указ султана, шаха»

запозичення з турецької мови;
тур. fermān «султанська грамота, указ» походить від перс. färmān «наказ», пов’язаного з дперс. framānā «тс.», спорідненим з дінд. pramāṇaḥ «міра, правило», псл. *per-, pro, měra, укр. пере-, про, мі́ра;
р. фирма́н, бр. фірма́н, п. fеrman, firman, болг. ферма́н, м. ферман, схв. фѐрман;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ферма́н болгарська
pramāṇaḥ «міра, правило» давньоіндійська
framānā «тс.» давньоперська
ферман македонська
färmān «наказ» перська
fеrman польська
firman польська
*per- праслов’янська
pro праслов’янська
měra праслов’янська
фирма́н російська
фѐрман сербохорватська
fermān «султанська грамота, указ» турецька
пере- українська
про українська
мі́ра українська
фірма́н ?

прові́зія «продовольство, їстівні припаси; [винагорода за зусилля і витрати Нед; процент, знижка як комісійні Нед]»

через польську або німецьку мову (н. Provisión «комісійні; провізія») запозичено з латинської;
лат. prōvīsio «передбачення; турбота, піклування» (зокрема, prōvīsio annonaria «продовольче постачання», букв. «піклування про продовольство») є похідним від дієслова prōvideo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую», утвореного за допомогою префікса pro-, спорідненого з укр. про від дієслова video «бачу», спорідненого з псл. viděti, укр. [ви́діти] «бачити»;
р. болг. прови́зия «провізія», бр. праві́зія «тс.», п. prowizja «комісійні; провізія», ч. provize «комісійні», provise, слц. provízia, вл. prowizija, м. провизиjа, схв. про̀вӣзиjа, слн. provizíja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

провізі́йний
прові́зний «стосовний до провізії, процентів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
праві́зія «тс.» білоруська
прови́зия «провізія» болгарська
prowizija верхньолужицька
prōvīsio «передбачення; турбота, піклування» (зокрема, prōvīsio annonaria «продовольче постачання», букв. «піклування про продовольство») латинська
prōvideo «передбачаю; заздалегідь піклуюся; заздалегідь готую» латинська
video «бачу» латинська
провизиjа македонська
Provisión німецька
Provisión німецька
prowizja «комісійні; провізія» польська
viděti праслов’янська
прови́зия «провізія» російська
про̀вӣзиjа сербохорватська
provízia словацька
provizíja «тс.» словенська
про «бачу» українська
ви́діти «бачити» українська
provize «комісійні» чеська
provise «комісійні» чеська

проз «повз; крізь, через СУМ, Г; через (із значенням причини) Нед»

результат злиття прийменників про і уз і дальших формальних видозмін незасвідченої форми *проуз;
менш обґрунтоване пов’язання (Mikl. EW 197, 438; Vondrák II 312) з [през];
бр. праз «крізь, через», схв. проз «крізь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

про́віз «повз; крізь, через»
прос «біля, між; повз; крізь»
пруз «повз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
праз «крізь, через» білоруська
проз «крізь» сербохорватська
про українська
уз українська
през українська

пропіле́ї «парадний вхід до міста чи споруди»

запозичення з німецької або французької мови;
нім. Propyläen, фр. propylée походять від лат. propylaeum (мн. propylaea) «пропілеї», що зводиться до гр. προπύλαιον (мн. προπύλαια) «переддвер’я, вхід», утвореного з прийменника προ «перед», спорідненого з псл. pro, укр. про, та іменника πύλη «вхід, брама»;
р. болг. пропиле́и, бр. прапіле́і, п. propyleje, propileje, ч. слц. propyleje, схв. пропиле́jи, -jе, слн. propiléje;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прапіле́і білоруська
пропиле́и болгарська
προπύλαιον «переддвер’я, вхід» (мн. προπύλαια) грецька
προ «перед» грецька
πύλη «вхід, брама» грецька
propylaeum «пропілеї» (мн. propylaea) латинська
Propyläen німецька
propyleje польська
propileje польська
pro праслов’янська
пропиле́и російська
пропиле́jи сербохорватська
propyleje словацька
propiléje словенська
про українська
propylée французька
propyleje чеська

просо́нцвіт «соняшник, Helianthus annuus L.» (бот.)

результат поєднання прийменника про та іменників со́нце і цвіт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

процо́нцвіт «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
про українська
со́нце українська
цвіт українська

проте́ «однак; усе-таки; [тому, через те Нед]»

результат злиття прийменника про «за, для, через (причинове)» з вказівним займенником те (то);
значення «однак» розвинулось на основі первісно причинової конструкції із запереченням а (але) про те не «але через те не»;
п. przeto «тому», ч. proto «тому, завдяки цьому; для того, щоб», слц. preto «тому, ось чому», вл. přеto «за це», нл. pśeto «усе-таки, незважаючи на це, проте; тому»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прото «проте; незважаючи на те, однак»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
přеto «за це» верхньолужицька
pśeto «усе-таки, незважаючи на це, проте; тому» нижньолужицька
przeto «тому» польська
preto «тому, ось чому» словацька
про «за, для, через (причинове)» українська
proto «тому, завдяки цьому; для того, щоб» чеська

протерозо́й «друга ера в геологічній історії Землі»

запозичення з новолатинської мови;
нлат. proterozoicum «тс.» утворено від гр. πρότερος «передніший, раніший», що являє собою форму вищого ступеня від πρό «уперед, раніше, перед», спорідненого з псл. pro, укр. про, та ζωή «життя»;
р. протерозо́й, бр. пратэразо́й, п. proterozoik, ч. слц. proterozoikum;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пратэразо́й білоруська
πρότερος «передніший, раніший» грецька
πρό «уперед, раніше, перед» грецька
ζωή «життя» грецька
proterozoicum «тс.» новолатинська
proterozoik польська
pro праслов’янська
протерозо́й російська
proterozoikum словацька
про українська
proterozoikum чеська

проч «чому»

результат поєднання прийменника про і займенника ч (‹ *čь) «що» (зн. в.);
укр. форма виникла, мабуть, під польським або чеським впливом, де такі конструкції поширені;
п. przecz, ч. proč «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
przecz польська
про «що» (‹ *čь)(зн. в.) українська
proč «тс.» чеська

при

псл. pri ‹ *prei;
споріднене з лит. priẽ «при, біля; до», [prỹ] «тс.», лтс. prie- у prieds «додача при торгівлі», прус. prei «до; при, біля», дінд. parē «на цьому, далі», гр. παραί «при», лат. prae «перед, попереду», ст. pri «тс.»;
іє. *par(ei) › *prei (походження кінцевого компонента -ei не зовсім ясне);
р. др. болг. м. схв. при, бр. пры, п. przy, ч. вл. při, слц. слн. pri, нл. pśi, полаб. prai-, стсл. при;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пры білоруська
при болгарська
při верхньолужицька
παραί «при» грецька
parē «на цьому, далі» давньоіндійська
при давньоруська
*par(ei) (походження кінцевого компонента -ei не зовсім ясне) індоєвропейська
prae «перед, попереду» латинська
prie- «додача при торгівлі» латиська
priẽ «при, біля; до» литовська
prỹ «тс.» литовська
при македонська
pśi нижньолужицька
prai- полабська
przy польська
pri праслов’янська
prei «до; при, біля» прусська
при російська
при сербохорватська
pri словацька
pri словенська
при старослов’янська
při чеська

прі «вітрила» (мн.)

очевидно, індивідуальне авторське відтворення др. п(ъ)рѣ «вітрила», форми множини від п(ь)ря, п(ъ)ря «вітрило», запозиченого з прибалтійсько-фінських мов;
пор. фін. ест. водськ. purje «вітрило», вепс. puŕeh, лів. *puŕŕi, pūráz «тс.»;
припущення (Lidén Studien 24; Kalima 187; Mühl.–Endz. I 356; Mikkola Berühr. 40) про походження цих прибалтійсько-фінських слів від лит. bùrė «вітрило» і зв’язок цього останнього з гр. φαρος «тс.» недостатньо обґрунтовані;
імовірніше, навпаки, походження литовського слова, як і лтс. buṛa «тс.», від якогось із зазначених прибалтійсько-фінських, очевидно, лівського (Nieminen KZ 72, 129);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
puŕeh вепська
φαρος «тс.» грецька
п(ъ) «вітрила» давньоруська
рѣ «вітрила» давньоруська
purje «вітрило» естонська
buṛa «тс.» латиська
bùrė «вітрило» литовська
*puŕŕi лівська
purje «вітрило» фінська
п(ь) ?
ря ?
п(ъ)ря «вітрило» ?
purje «вітрило» ?
purje «вітрило» ?
pūráz «тс.» ?

абрико́с

запозичення з голландської мови;
гол. abrikoos через французьку і іспанську чи португальську мови (фр. abricot, ст. aubercot, ісп. albercoque, albaricoque, порт. albricoque) прийшло з арабської;
ар. al barqōk утворилося з сгр. πραικόκκιον (πραικόκια), яке походить від лат. praecox (praecoquus) «скороспілий», утвореного з префікса prae- «перед-, наперед», спорідненого з гр. παραί «до, перед, поряд», укр. при, і основи дієслова coquo «варю, кип’ячу», спорідненого з псл. *pekti, укр. пекти́;
варіант [априко́за] зайшов через польську і німецьку мови (нвн. Aprikose);
р. абрико́с, бр. абрыко́с, п. aprykoza, вл. aprikoza;
Фонетичні та словотвірні варіанти

абрико́з
абрико́са
абрико́сівка
абрико́сник
априко́за
оберко́с
обрико́с
Етимологічні відповідники

Слово Мова
al арабська
абрыко́с білоруська
aprikoza верхньолужицька
abrikoos (фр. abricot, ст. aubercot, ісп. albercoque, albaricoque, порт. albricoque) голландська
παραί «до, перед, поряд» грецька
albercoque іспанська
albaricoque іспанська
praecox «скороспілий» (praecoquus) латинська
prae- «перед-, наперед» латинська
coquo «варю, кип’ячу» латинська
praecoquus латинська
Aprikose нововерхньонімецька
aprykoza польська
albricoque португальська
*pekti праслов’янська
абрико́с російська
πραικόκκιον (πραικόκια) середньогрецька
πραικόκια середньогрецька
при українська
пекти́ українська
априко́за (нвн. Aprikose) українська
abricot французька
aubercot французька

брезе́нт

запозичення з голландської або німецької мови;
гол. presénning «брезент», нвн. Presenning, Present «тс.» походять від фр. préceinte «оболонка», що розвинулось із лат. praecincta «тс.», похідного від praecingere «оточувати, оперізувати», утвореного з префікса prae- «пере-, перед-», спорідненого з гр. παραί «при», псл. рrі, укр. при, і дієслова cingo «оперізую, оточую», спорідненого з дінд. káñcatē «в’яже», kāñcī «пояс», гр. κιγκλίς «перегородка», лит. kinkýti «запрягати» (коні);
р. брезе́нт, ст. презенинг, бр. брызе́нт, п.brezent, болг. брезе́нт, бризе́нт;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брызе́нт білоруська
брезе́нт болгарська
presénning «брезент» голландська
παραί «при» грецька
κιγκλίς «перегородка» грецька
káñcatē «в’яже» давньоіндійська
praecincta «тс.» латинська
kinkýti «запрягати» (коні) литовська
Presenning нововерхньонімецька
рrі праслов’янська
при українська
п.brezent українська
бризе́нт українська
préceinte «оболонка» французька
Present «тс.» ?
praecingere «оточувати, оперізувати» ?
prae- «пере-, перед-» ?
cingo «оперізую, оточую» ?
kāñcī «пояс» ?
брезе́нт ?
презенинг ?

жму́рити

псл. žbmuriti, утворене шляхом метатези з mьžuriti (пор. ч. mžourati), що є суфіксальним похідним від mьžiti «мружитися; дрімати» (пор. р. [мжить] «мружитися; куняти», бр. [мжыць] «заплющувати очі» і їх позаслов’янські відповідники – лит. mìgti (mingù) «заснути», прус. ismigē «(він) заснув»);
пов’язане чергуванням голосних з мига́ти;
метатеза (mьžuriti › žьmuriti) відбулася, можливо, під впливом жа́ти (жму);
р. жму́рить, бр. жму́рыць, п. żmurzyć, слц. žmúriť, схв. жмýрити, слн. žmúriti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жму́ри
жмури́тися
жму́ритися
жму́риця «третя повіка» (у коня)
жму́рій «людина, що постійно мружить очі»
жмурі́нка «гра в хованки»
жмурка́йло «жмурій»
жму́рки
жмурко́ «жмурій»
жмурли́
па́жмурки
пі́жмурки
при́ «піжмурки»
при́жмур
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мжыць білоруська
жму́рыць білоруська
mìgti литовська
mingù литовська
żmurzyć польська
žbmuriti праслов’янська
mьžiti «мружитися; дрімати» (пор. р. [мжить] «мружитися; куняти», бр. [мжыць] «заплющувати очі» і їх позаслов’янські відповідники -- лит. mìgti (mingù) праслов’янська
mьžuriti праслов’янська
žьmuriti праслов’янська
ismigē «(він) заснув» прусська
мжить російська
жму́рить російська
жмýрити сербохорватська
žmúriť словацька
žmúriti словенська
мига́ти українська
жа́ти (жму) українська
жму українська
mžourati чеська

напутник «подорожник великий, Plantago major L.» (бот.)

утворення з прийменників на, по, при та іменника путь, семантично паралельне до форми подоро́жник «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

попутник
припутник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на ?
по ?
при ?
путь ?
подоро́жник «тс.» ?

преа́мбула «вступна частина (документа, акта, статті)»

очевидно, запозичення з французької мови;
фр. préambule «преамбула; вступ, передмова» походить від пізньолат. praeambulus «вступ, передмова», букв. «той, що йде попереду», утвореного з prae «попереду, вперед; перед», спорідненого з гр. παραί «при, уздовж, проти», гот. faúra «перед», дангл. fore, двн. днн. fora, нвн. vor «тс.», псл. pri «при», укр. при, та дієслова ambulo, -āre «ходжу, іду; рухаюся, пересуваюся»;
р. м. преа́мбула, бр. прэа́мбула, п. слц. preambula, ч. preambule, вл. preambla, болг. преамбю́л, схв. преа̀мбул, преа̀мбула, слн. preámbula;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэа́мбула білоруська
преамбю́л болгарська
preambla верхньолужицька
faúra «перед» готська
παραί «при, уздовж, проти» грецька
fore давньоанглійська
fora давньоверхньонімецька
fora давньонижньонімецька
преа́мбула македонська
vor «тс.» нововерхньонімецька
praeambulus «вступ, передмова» пізньолатинська
prae «попереду, вперед; перед» пізньолатинська
preambula польська
pri «при» праслов’янська
ambulo праслов’янська
преа́мбула російська
преа̀мбул сербохорватська
преа̀мбула сербохорватська
preambula словацька
preámbula словенська
при українська
préambule «преамбула; вступ, передмова» французька
preambule чеська

прива́тний «особистий, неофіційний»

запозичено з латинської мови, очевидно, через польську;
лат. prīvātus «приватний, особистий; звичайний, простий», пов’язане з prīvo «позбавляю», похідним від prīvus «окремий; кожен; особливий, власний; позбавлений», яке, можливо, зводиться до *prei̯-, відбитого в лат. prae «перед», ст. pri «тс.», псл. pri «при», укр. при;
р. прива́тный, бр. прыва́тны, п. prywatny, ч. privátní, слц. privátny, вл. нл. рriwatny, болг. прива́тен, м. приватен, схв. при̏ва̄тан, слн. priváten;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прива́та «окрема думка, особливий інтерес, особиста користь»
привати́ст «учень приватної школи»
прива́тник
приватный (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прыва́тны білоруська
прива́тен болгарська
рriwatny верхньолужицька
prīvātus «приватний, особистий; звичайний, простий» латинська
prīvo «позбавляю» латинська
prīvus «окремий; кожен; особливий, власний; позбавлений» латинська
*prei̯- латинська
prae «перед» латинська
приватен македонська
рriwatny нижньолужицька
prywatny польська
pri «при» праслов’янська
прива́тный російська
при̏ва̄тан сербохорватська
privátny словацька
priváten словенська
при українська
privátní чеська

при́зьба «земляний насип навколо підмурка будинку»

результат видозміни (стягнення) давнішого *при́ізба, утвореного з прийменника при та іменника *ізба́ «хата» (пор. р. изба́ «тс.»);
р. [при́зба] «частина хати, відділена сіньми, комірчина; призьба», бр. пры́зба «призьба», п. przyzba, przyźba «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́зба
спри́зба
спризьба «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пры́зба «призьба» білоруська
przyzba «тс.» польська
przyźba «тс.» польська
изба́ російська
при́зба «частина хати, відділена сіньми, комірчина; призьба» російська
*при́ізба українська
*ізба́ українська
*ізба́ українська
при «хата» (пор. р. изба́ «тс.») ?

при́мха «каприз, забаганка; [марновірна прикмета; марновірні обряди; нашепти, наговори; талісмани Бі]»

очевидно, давніше *примъха, утворене з прийменника при та іменника *мъха «іржа на збіжжі, хвороба колоса» (пор. р. [мха] «тс.»), пов’язаного з мъхъ «мох»;
пор. р. [па́мха] «перешкода, лихо, шкода, біда, невдача, халепа, диво, нісенітниця; пошесть», [по́мха] «перешкода, невдача, причина, псування; неврожай з видимої причини, напр., від куколю, головні, іржі тощо»;
розвиток значення *примъха йшов у двох напрямах: «хвороба збіжжя, колоса» → «забобон, забобонна прикмета, певні магічні дії (у зв’язку з тим, що хвороби збіжжя часто вважалися наслідком чаклування)»;
«хвороба збіжжя, колоса» → «хвороба взагалі» → «каприз, вередування хворої людини» → «вередування взагалі» (як семантичну паралель пор. р. [при́вере́д], що первісно, як і [ве́ред], означало «чиряк, болячка», а пізніше також «примха, каприз», звідки привере́дничать «вередувати»);
пов’язання з р. [примститься] «привидітися, приснитися» (Кравчук Белар. лексікал. і этымал. 86) необґрунтоване;
бр. пры́мхі (мн.) «марновірство; марновірні прикмети», п. [prymcha] «дурнувата людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́мхати «вередувати, капризувати»
при́мхли́вий
примхува́тий «примхливий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пры́мхі «марновірство; марновірні прикмети» (мн.) білоруська
prymcha «дурнувата людина» польська
па́мха «перешкода, лихо, шкода, біда, невдача, халепа, диво, нісенітниця; пошесть» російська
по́мха «перешкода, невдача, причина, псування; неврожай з видимої причини, напр., від куколю, головні, іржі тощо» російська
привере́дничать російська
примститься «привидітися, приснитися» російська
*примъха українська
при «іржа на збіжжі, хвороба колоса» (пор. р. [мха] «тс.») українська
мъхъ «мох» українська
*мъха українська
*мъха українська
*примъха «хвороба збіжжя, колоса» українська
при́вере́д ?

прислі́вник

утворене з прийменника при та іменника сло́во (власне, дієсло́во) як калька лат. adverbium «прислівник», утвореного з прийменника ad «при» та іменника verbum «слово; дієслово»;
бр. прысло́ўе «прислівник», п. przysłówek, ч. příslovce, слц. príslovka, вл. přislowjesnik, слн. prislòv «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відприслівнико́вий
присл «тс.» (граматика О. Партицького 1873)
присло́во «прислівник» (1863)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прысло́ўе «прислівник» білоруська
přislowjesnik верхньолужицька
adverbium «прислівник» латинська
ad «при» латинська
verbum «слово; дієслово» латинська
przysłówek польська
príslovka словацька
prislòv «тс.» словенська
при (власне, дієсло́во) українська
сло́во (власне, дієсло́во) українська
příslovce чеська

при́стрі́т «хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом; [заздалегідь зроблена пересторога Нед; переляк О]»

результат злиття виразу *при стріті «при зустрічі», що складається з прийменника при та іменника [стріт] «зустріч»;
назва хвороби зумовлена тим, що, за народними уявленнями, вона виникає від поганої зустрічі;
р. [пристре́т] «уроки, причина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пристрі́к «пристріт»
пристрі́тельний «пов’язаний з пристрітом»
пристрі́ти «зурочити; зустріти Нед; завадити комусь при чаклуванні Нед; заздалегідь перестерегти Нед»
пристрі́ти́ти «тс.»
пристрі́тище (збільш.)
пристрі́тний «тс.»
пристрі́тник «людина, що здатна викликати пристріт»
при́стріть «охорона (чогось)»
при́стріч «пристріт»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пристре́т «уроки, причина» російська
*при стріті «при зустрічі» ?
при ?
стріт «зустріч» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України