ПРАЦЮВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: діяти; працювати

Правильніше: ретельно (щиро, пильно) працювати; щирим серцем працювати (робити); припадати до роботи; докладати рук до чого; руки прикладати

Правильніше: наполеглево працювати

Правильніше: у ярмі ходити

Правильніше: гнути горба; гнути (згинати) спину (шию, карк, хребет)

Правильніше: точити [свій] піт

Правильніше: працювати в поті чола; гріти чуба

Правильніше: штовхати вперед кого

Правильніше: працювати й далі

Правильніше: доводиться працювати

Правильніше: працювати за боюсь

Правильніше: працювати спроквола (не кваплячись, помалу)

Правильніше: уганяти коло роботи

Правильніше: працювати до кривавого поту

Правильніше: працювати на благо народу

Правильніше: працювати керівником відділу

Правильніше: працювати як мокре горить; аби день до вечора

Правильніше: не покладати рук; мозолити руки; набивати мозолі

Правильніше: пхати воза наперед себе

Правильніше: баглаї напали (вкинулися)

Правильніше: з вогником працювати

Правильніше: наполегливо працювати

Правильніше: ламати голову

Правильніше: не покладаючи рук; в поті чола

Правильніше: на всю силу (снагу) працювати; з усієї сили (снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати

Правильніше: заважати працювати; перешкоджати в роботі

Правильніше: заважає працювати

Правильніше: що вовком орати

Правильніше: заважати працювати

Правильніше: ранній птах

Правильніше: не покладати рук; працювати як віл; перти плуга

Правильніше: змусити (примусити) працювати

Правильніше: робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого

Правильніше: працювати (ходити) коло землі; порати землю

Правильніше: бути при ділі (коло діла); працювати

Правильніше: господарювати; хазяйнувати; ходити (працювати) коло господарства

Правильніше: працювати коло городу; плекати (вирощувати) городину; городникувати

Правильніше: вивчати що; працювати над вивченям чого; працювати коло вивчення чого

Правильніше: працювати в галузі біології; вивчати біологію

Правильніше: працювати не покладаючи рук

Правильніше: стояти над головою

Правильніше: щиро (щирим серцем) робити (працювати)

Правильніше: за трьох працювати (робити)

Правильніше: лити кривавий (солоний, сьомий) піт

Правильніше: гнути горба (горб)

Правильніше: берімося (нумо) до праці; берімося (нумо) працювати

Правильніше: запально (з великим запалом) працювати; з запалом віддаватися праці (роботі)

Правильніше: працювати на аптеку

Правильніше: гріти чуба (чуприну, лоба)

Правильніше: працювати без розгину

Правильніше: як чорний віл у ярмі

Правильніше: натирати мозолі

Для урізноманітнення мовлення замініть дієслово займатися, коли мовиться про захоплення, зацікавлення, роботу над чимось, на один із варіантів: працювати, навчатися, робити, братися, поратися тощо за контекстом.

АЛЕ:

займатися — спалахувати; про світання.

Аж глядь, палати зайнялися. Пожар! Пожар! (Тарас Шевченко).

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.

Замініть непрацюючий на один з варіантів:

безробітний — який не має роботи, заробітку, не знаходить застосування своїй праці;

гулящий — який веде розпусне життя;

вимкнений, зупинений, зламаний — про прилад, механізм;

або перебудуйте речення, використавши дієслово не працювати.

Сучасні українські словники зворот «працювати над собою» фіксують. Він настільки поширений, що вже перетворився на своєрідний штамп. Отож вважати його неправильним немає підстав, але, як і кожного з висловів-штампів, варто уникати.
У шкільній практиці, коли йдеться про інтелектуальну характеристику учнів, про їхні уподобання, краще писати конкретніше (адже вираз «працює над собою» все одно нічого не розкриває): «багато читає», «захоплюється художньою літературою (спортом, історією, технікою, фізикою, біологією)», «самостійно вивчає радіосправу», «бере участь у роботі художньої самодіяльності». Коли йдеться про дорослих, можна сказати, що людина «систематично підвищує свій культурний рівень, кваліфікацію» і т. ін.

1. Трудиться тільки людина
Слово трудитися має вужчу сферу застосування, ніж синонімічне йому працювати. І вживається тільки стосовно діяльності людей. Введене в текст, воно створює відтінок піднесеності: трудитися в ім'я України, трудитися на совість.
Стилістично нейтральне дієслово працювати характеризує роботу як затрату фізичної та розумової енергії на створення матеріальних, духовних цінностей. Доречне тоді, коли йдеться про час, місце, знаряддя праці: (працювати до десятої вечора, працювати в редакції, працювати пензлем), про перебування особи на службі (працювати ливарником у цеху). Вживається з численними прийменниками, які надають йому тонких значеннєвих нюансів: працювати для кого, чого, на кого...
Це дієслово позначає не тільки роботу людини, а й окремих частин її тіла, органів: працювати руками, ногами, працюють печінка, шлунок. На відміну від трудитися передає також дію машин, механізмів: конвеєр працює справно, ліфт не працює як слід.
2. Займатися – працювати, робити, навчатися
Дієслово займатися стало просто-таки універсальним. Поширюючи без потреби значеннєвий масштаб цього слова, витискуємо ним з ужитку здавна відомі українські вислови. Наприклад, кажемо: займатися торгівлею замість торгувати, займатися ремонтом замість ремонтувати, лагодити, займатися своєю справою замість робити свою справу (діло). Це надає мовленню одноманітності й звужує, збіднює наші лексично-виражальні можливості.
Основне значення дієслова займатися – "загорятися, спалахувати". "І в той час скирти і клуня зайнялися" (Тарас Шевченко). Від нього походять займистий, займистість, легкозаймистий, незаймистий. Щодо омонімічного займатися, яке набуло нового змісту шляхом метафоризації, то воно використовується набагато рідше і слушне тоді, коли мовиться про захоплення, зацікавлення: займатися співом, займатися спортом. У інших випадках годиться застосовувати слова: провадити, працювати, навчатися, робити, братися і под. Не займатися реставрацією, а провадити її; не займатися якоюсь темою, а працювати над нею; не займатися на курсах, а навчатися; не займатися самим собою, а братися за самого себе.

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».

Правильніше: доводиться працювати

Правильніше: (працювати)
заважати
Не заважайте, будь ласка.
Що заважає Вам нормально працювати?

Правильніше: Працювати за наймом

Правильніше: Працювати абияк

Правильніше: Працювати без упину

Правильніше: Працювати руками

Правильніше: Працювати в три зміни

Правильніше: Працювати для виховання

Правильніше: Працювати цілий тиждень

Правильніше: язик погано (зле) повертається (працює) в кого; язик погано (зле) вигострений (загострений) у кого; язик погано (зле) вигострений (загострений) має хто; язик погано виструганий у кого (кому); язик погано виструганий має хто; язик погано причеплений (прив'язаний) у кого

Правильніше: я вільний; я нічого не роблю (не маю ніякої роботи); я ні коло чого (ні над чим) не працюю

Правильніше: шарики працюють у кого

Правильніше: усі коло одного працюють (ходять); усі над одним працюють; усі про одно клопочуться (дбають); усі одним заклопотані

Правильніше: працюють багато років

Правильніше: працюю чотири місяці в рік

Правильніше: працює як [чорний] віл

Правильніше: робить, і втоми нема

Правильніше: відколи існує (працює) установа

Правильніше: він коло цього не працює (над тим не працює); він не ходить коло цього діла; це не його справа

Правильніше: він робить свої справи (своє діло); він заклопотаний своїм ділом (своїми справами); він працює коло свого діла

Правильніше: крутиться як муха в окропі

Правильніше: не працює, бездіяльна

Правильніше: Працюють багато років

Правильніше: Він наполегливо працював

Правильніше: Працював помалу

Правильніше: Де працюють 36 осіб

Правильніше: Тим, що не працюють тимчасово, будуть виплачені

Правильніше: Виготовляються

Правильніше: Завідував відділом

Правильніше: Дирекція не працює; дирекція бездіяльна

Правильніше: Упродовж багатьох років працювали

Правильніше: Працює регулювальником

Правильніше: Працював на лісозаготівлі