ПОТІВ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
виснажити роботою
Правильніше:
вигнати сім потів (сьомий піт); вимотати (висотати) усі жили
Мова – не калька: словник української мови
сім потів зійшло
Правильніше:
нагріти чуба
Мова – не калька: словник української мови
кидати в піт
Правильніше:
обсипати потом; ударяти в піт
Мова – не калька: словник української мови
з потом
Правильніше:
в поті чола; ледве-не-ледве; заледве; лиха прикупивши
Мова – не калька: словник української мови
чужими руками добре жар загрібати
Правильніше:
чужим потом не нагрієшся; мельники до готової муки
Мова – не калька: словник української мови
чоло покрилося потом
Правильніше:
чоло потом узялося
Мова – не калька: словник української мови
холодний піт пробрав
Правильніше:
холодом обняло
Мова – не калька: словник української мови
уганяти в піт кого
Правильніше:
примусити упріти (попріти) кого
Мова – не калька: словник української мови
у поті лиця
Правильніше:
у поті чола
Мова – не калька: словник української мови
тяжко працювати на кого-небудь
Правильніше:
точити [свій] піт
Мова – не калька: словник української мови
трудитися
Правильніше:
працювати в поті чола; гріти чуба
Мова – не калька: словник української мови
роби до поту, а їж в охоту
Правильніше:
хто товче, той хліб пече
Мова – не калька: словник української мови
працювати до повного виснаження
Правильніше:
працювати до кривавого поту
Мова – не калька: словник української мови
попрацювати до сьомого поту
Правильніше:
нагріти чуба
Мова – не калька: словник української мови
піт ударив на кого
Правильніше:
піт пройняв кого
Мова – не калька: словник української мови
піт котиться градом з кого
Правильніше:
піт очі заливає кому; піт буйною росою (буйним перлом) тече (ллється) з кого; піт котиться рясними краплями з кого
Мова – не калька: словник української мови
наполегливо працювати
Правильніше:
не покладаючи рук; в поті чола
Мова – не калька: словник української мови
його кинуло в піт
Правильніше:
його пройняв піт
Мова – не калька: словник української мови
дуже важко працювати
Правильніше:
лити кривавий (солоний, сьомий) піт
Мова – не калька: словник української мови
дрож проймає
Правильніше:
циганський піт проймає
Мова – не калька: словник української мови
до тих пір, поки …
Правильніше:
доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; дотіль, докіль…; до того часу, поки… (аж поки…); аж доти
Мова – не калька: словник української мови
важким трудом
Правильніше:
у поті чола
Мова – не калька: словник української мови
Доти і до тих пір
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію до тих пір на стилістично кращий варіант: доти, дотіль; поти, потіль; до того часу.
| ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| Людина жива до тих пір, доки про неї жива пам'ять. | Людина жива доти, доки про неї жива пам'ять. |
| Доки жива мова народна в устах народу, до тих пір живий і народ. | Доки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. |
чи поєднуються прислівники доки і поти?
Слова доки й доти, поки й поти, вживаючись при вираженні меж дії, виступають як взаємозалежні. «Вони танцювали доти, доки зовсім потомились» (Іван Нечуй-Левицький), «Поки щастя плужить, поти приятель служить» (Матвій Номис).
Не можна перемішувати цих спарених прислівників і ставити доти з поти, а поки з доти, як це часом бездумно роблять. Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Не можна перемішувати цих спарених прислівників і ставити доти з поти, а поки з доти, як це часом бездумно роблять. Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Доки — доти, поки — поти
Прислівники доки й доти, поки й поти чуються в фразах як спаровані, взаємозалежні: «Доти лях мутив, доки не наївся» (М. Номис); «Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився спокійно» (О. Гончар); «Поти все вередуватиму, аж поки купиш ласощів» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не вживеться» (П. Куліш).
Не слід перемішувати ці спаровані прислівники й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом, хтозна для чого, роблять: «Слава продавця росла й ширилася доти, поки слідчий не поцікавився»; «Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері». Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Не слід перемішувати ці спаровані прислівники й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом, хтозна для чого, роблять: «Слава продавця росла й ширилася доти, поки слідчий не поцікавився»; «Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері». Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Доки — поти
Правильніше:
Поки — поти
У піт ударило
Правильніше:
Піт пройняв
В поті лиця
Правильніше:
У поті чола