ПОТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

піт

пов’язання з гр. ποταμός «річка» (Wiedemann BB 27, 256), ποτόν «волога, вода», лат. pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить», дінд. pithaḥ «вода» (Горяев 277) сумнівне;
із семантичного погляду можливе порівняння з схв. зно̑j «піт» – р. зной «спека», лит. prãkaitas «піт», kaitulỹs «тс.» поряд з kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати», kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти»;
з формального погляду співвідносне з кімр. poeth «жаркий, гарячий»;
псл. potъ «піт», очевидно, результат спрощення давнішого *pok-to-, пов’язаного із *pekti «пекти»;
р. бр. болг. м. пот, др. потъ, п. ч. слц. pot, вл. слн. pót, схв. по̑т, стсл. потъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́піт
ви́поти
ви́потина
запоти́ти «вкрити потом»
пітни́й
пітни́к
пітні́ти
пітня́вий «пітний»
поти́вий
поти́тися
поті́ти
потови́й
пото́виця «випотина»
пропітні́лий
пропоті́лий
спітні́лий
споті́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пот білоруська
пот болгарська
pót верхньолужицька
ποταμός «річка» грецька
ποτόν «волога, вода» грецька
pithaḥ «вода» давньоіндійська
потъ давньоруська
poeth «жаркий, гарячий» кімрська
pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить» латинська
prãkaitas «піт» литовська
kaitulỹs «тс.» литовська
kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати» литовська
kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти» литовська
пот македонська
pot польська
potъ «піт» праслов’янська
*pekti «пекти» праслов’янська
зной «спека» російська
пот російська
зно̑j «піт» сербохорватська
по̑т сербохорватська
pot словацька
pót словенська
потъ старослов’янська
pot чеська

по́ти «до того (цього) часу; поки»

очевидно, пізнє утворення, що виникло з якогось словосполучення типу по ты поры, п. po ty miasty з давнішого po tych miast;
п. [póty] «до того часу; (ст.) до цього часу»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
póty «до того часу; (ст.) до цього часу» польська

по́ті́м «після СУМ, Куз; [поготів Нед]»

псл. po tomь, що складалося з прийменника po «по, після» та місцевого відмінка однини займенника tъ «той»;
р. пото́м, бр. по́тым, др. по томь, п. potem, potym, [potom, potemu, potymu, pote], ч. слц. вл. нл. potom, схв. по̀том, слн. potém, стсл. потомь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напо́тім
напото́му
пото́му
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́тым білоруська
potom верхньолужицька
по томь давньоруська
potom нижньолужицька
potem польська
potym польська
potom польська
potemu польська
potymu польська
pote польська
po праслов’янська
пото́м російська
по̀том сербохорватська
potom словацька
potém словенська
потомь старослов’янська
potom чеська

по́тя́ «пташеня СУМ, Пі; курча Нед»

псл. (сх.) [pъtъka] «пташка», пов’язане з pъtica, укр. пти́ця;
р. [по́тка] «пташка, пташина», др. пътъка (потъка) «птах»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́та́ч «приміщення для курей під піччю, клітка для курей»
по́тич «курник О; загороджене місце, клітка для курей Нед»
поті́й «півень»
потю́к «пташеня ВеУг; (орн.) просянка, Emberiza calandra L. (E. miliaria)»
потю́х
потя́ч «тс.»
потя́чий «стосовний пташеняти, курчати; курячий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пътъка «птах» (потъка) давньоруська
pъtъka «пташка» (сх.) праслов’янська
pъtica праслов’янська
по́тка «пташка, пташина» російська
пти́ця українська

тому́ (присл.)

псл. tomu (дав. в.), po tomь (місц. в.) є відмінковими формами вказівного займенника tъ, що з часом адвербіалізувалися;
р. потому́, пото́м, бр. таму́, др. тому «після того», по тому «на тій підставі», по томь «після того», п. ст. temu «тому», ч. слц. вл. potom «потім», схв. по̀том, слн. potém «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́тім
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таму́ білоруська
potom «потім» верхньолужицька
тому «після того» давньоруська
по тому «на тій підставі» давньоруська
по томь «після того» давньоруська
temu «тому» (ст.) польська
tomu (дав. в.) праслов’янська
po tomь праслов’янська
праслов’янська
потому́ російська
пото́м російська
по̀том сербохорватська
potom «потім» словацька
potém «тс.» словенська
potom «потім» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України