ПОРОК — СЛОВОВЖИВАННЯ

порок серця

Правильніше: вада серця
Мова – не калька: словник української мови

порок чи вада?

У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Але це не одна якась конкретна недуга, а загальне означення вад серця. Лікують природжені й набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. Закономірно постає питання: чи можлива взаємозаміна лексем порок і вада? З огляду на зміст, що його передають згадані іменники, слово вада однозначніше й конкретніше. «Найбільша вада штучних, а головне, синтетичних тканин – негігієнічність, некомфортність» (з журналу). Іменник порок, як правило, негативно характеризує осіб (риси поведінки, фізичні дані, умови і спосіб життя й т. ін.): «Його (Нерона) душа – ціла клоака всяких пороків, які могли зустрітися серед роду людського» (Михайло Слабошпицький).
У сучасній мовній практиці трапляються випадки ненормативного вживання лексеми порок у значенні «вада, недолік». «Контейнер (технологія товароруху із застосуванням тари обладнання) допоможе торгівлі викоренити пороки, котрі давно набридли, – обмірювання, обважування, обрахування» (з газети). У таких випадках варто дотримуватися літературної норми і відповідно послуговуватися словами вада, недолік.
Що ж до терміна порок серця, то, на думку лінгвістів, впадає у вічі небажана синонімія першого слова з розмовним порок, через що вислів сприймається як калька з російської мови. Тому замість порок серця краще ставити вада серця. «На початку нашого століття фахівці були безпорадні перед ревматичною клапанною вадою серця» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)