ПОЛО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
шукати вчорашній день
Правильніше:
шукати вітра в полі
Мова – не калька: словник української мови
шукай вітра в полі
Правильніше:
за водою пішло
Мова – не калька: словник української мови
шкода й шукати
Правильніше:
шукай вітра в полі
Мова – не калька: словник української мови
у відкритому полі
Правильніше:
у чистому (у чистім) полі
Мова – не калька: словник української мови
тримати в полі зору
Правильніше:
мати на оці; не спускати з ока
Мова – не калька: словник української мови
тримай кишеню ширше!
Правильніше:
підставляй поли; наставляй ширше кишеню; дам, дам – коли б лише здоров зносив!; дідька лисого ; чорта з два!; не дочекаєшся; завтра з мішком; хапай в обидві жмені
Мова – не калька: словник української мови
скрито від когось
Правильніше:
за чиєюсь спиною; потайно; під полою
Мова – не калька: словник української мови
потай від інших; крадькома; таємно
Правильніше:
під полою
Мова – не калька: словник української мови
поминай як звали
Правильніше:
шукай вітра в полі; тільки його й бачили
Мова – не калька: словник української мови
переслідувати що-небудь недосяжне
Правильніше:
ловити вітра в полі; шукати вчорашнього дня
Мова – не калька: словник української мови
одинокий
Правильніше:
самотній, самітний; як байбак у морі; сам один; один як палець (як перст) ; один як верства на шляху; один як та билина в полі; один як горох при дорозі
Мова – не калька: словник української мови
один в полі не воїн
Правильніше:
один кіл плота не держить; одна ластівка – то ще не весна; більша громада, як одна баба; одна ластівка весни не робить
Мова – не калька: словник української мови
настирливо вимагати у кого-небудь щось
Правильніше:
смикати (сіпати, тягти) за поли
Мова – не калька: словник української мови
марно намагатися знайти що-небудь
Правильніше:
ловити вітра в полі
Мова – не калька: словник української мови
кому-небудь дуже хочеться зробити щось
Правильніше:
як за поли тягне
Мова – не калька: словник української мови
і кінці у воду
Правильніше:
шукай вітра в полі
Мова – не калька: словник української мови
зупиняючи когось, дуже просити про щось
Правильніше:
хапати за поли
Мова – не калька: словник української мови
зовсім один (одинокий)
Правильніше:
сам-один, сам-самісінький; як билина в полі
Мова – не калька: словник української мови
виразити розпач
Правильніше:
сплеснути руками; ударити об поли руками
Мова – не калька: словник української мови
напів... – пів... – полу...
Напів... Цей компонент складного слова означає «частково, не зовсім, не до кінця, не повністю»; утворені з ним лексеми мають зміст «наполовину з чимось іншим, з домішкою, з елементами чогось». Напівбезробітний, напіврідкий, напівзруйнований, напівдержава, напівколонія, напівфабрикат. Однак слід мати на увазі, що надмір утворень з напів... надзвичайно уодноманітнює, примітивізує мову. І тому їх варто варіювати з іншими синонімами: у напівтемряві лісу – в сутінках лісу, напіввідчинені двері – прочинені двері, напівзаплющити очі – приплющити очі.
Пів... З цим складником утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяця, піваркуша, півострів (з власними назвами через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). До речі, про півострів. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до нього і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Таймир, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто подаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.
У значенні «напів...» пів... виступає в словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півголосний, півзахисник, півзахід, півпальто, півфінал. Як самостійне пів... уживається в синтаксичних конструкціях типу о пів на восьму.
Полу... Цей компонент (нині непродуктивний) використовується в значеннях «напів...» і «пів...» лише в деяких утвореннях: полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полустанок тощо.
Пів... З цим складником утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяця, піваркуша, півострів (з власними назвами через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). До речі, про півострів. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до нього і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Таймир, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто подаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.
У значенні «напів...» пів... виступає в словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півголосний, півзахисник, півзахід, півпальто, півфінал. Як самостійне пів... уживається в синтаксичних конструкціях типу о пів на восьму.
Полу... Цей компонент (нині непродуктивний) використовується в значеннях «напів...» і «пів...» лише в деяких утвореннях: полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полустанок тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
піл
Правильніше:
підлога, поміст
Словник-антисуржик.
на поприщі
Правильніше:
на ниві, на полі, на арені
Словник-антисуржик.
Після дощика в четвер
Правильніше:
Як (коли) рак у полі свисне