ПОКЛИК — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
покликання
Правильніше:
поклик
Мова – не калька: словник української мови
відкликнутися на поклик
Правильніше:
озватися на поклик; відкликнутися; відгукнутися
Мова – не калька: словник української мови
виклик – заклик – поклик
Збігаються у значенні «прохання, вимога прийти, з'явитися кудись», але виклик має відтінок переважно офіційний. Виклик до прокуратури.
Заклик і поклик передають також зміст «те, що кличе до чогось». Заклик (поклик) сурми. Мужній заклик (поклик).
Тільки заклик – політичне гасло.
Тільки поклик – 1. Переносно: притягальна сила чого-небудь; відповідність своїм переконанням, покликанню. Поклик сумління, поклик долі. 2. Викрикнута фраза; вигук. Розпачливий поклик.
Заклик і поклик передають також зміст «те, що кличе до чогось». Заклик (поклик) сурми. Мужній заклик (поклик).
Тільки заклик – політичне гасло.
Тільки поклик – 1. Переносно: притягальна сила чого-небудь; відповідність своїм переконанням, покликанню. Поклик сумління, поклик долі. 2. Викрикнута фраза; вигук. Розпачливий поклик.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
даремні заклики (поклики)
Правильніше:
голос волаючого в пустелі
Мова – не калька: словник української мови
відповідно до своїх прагнень (бажань, почуттів)
Правильніше:
за покликом серця
Мова – не калька: словник української мови