ПИЛЬНУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

уважно слідкувати

Правильніше: пильнувати
Мова – не калька: словник української мови

стерегти кого (чого)

Правильніше: пильнувати кого (що)
Мова – не калька: словник української мови

слідкувати за порядком

Правильніше: глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу)
Мова – не калька: словник української мови

слідкувати за кимось

Правильніше: вистежувати когось; не спускати очей з когось; пильнувати когось
Мова – не калька: словник української мови

робити усердно

Правильніше: робити щиро (щирим серцем) що; припадати до якоїсь роботи; пильнувати чого
Мова – не калька: словник української мови

підтримувати порядок

Правильніше: додержувати (пильнувати) ладу
Мова – не калька: словник української мови

займатися своїми справами

Правильніше: робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ)
Мова – не калька: словник української мови

дуже пильнувати (оберігати) кого-небудь

Правильніше: держати (тримати) коло свого пояса
Мова – не калька: словник української мови

виконувати звичаї, обряди

Правильніше: додержувати (держатися, пильнувати триматися,) звичаїв (обрядів)
Мова – не калька: словник української мови

бути на чеку

Правильніше: бути наготові (насторожі); пильнувати; бути обережним
Мова – не калька: словник української мови

Інтерес і цікавість

Слово інтерес має насамперед значення «користь, зиск»: «Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення» (Словник за редакцією А. Кримського); «А мені в тому ділі нема ніякого інтересу» (з живих уст). Від цього походять вислови: пильнувати свого інтересу, дбати про свій інтерес, у спільних інтересах, класові інтереси. До речі, російському вислову остаться при пиковом интересе відповідає український лишитись ні з чим.
Деякі сучасні наші письменники поширюють значеннєву функцію слова інтерес, надаючи йому поняття цікавості: «З особливим інтересом поставилися товариші до цієї розповіді» (І. Ле). Навряд чи є потреба в поширенні значення цього слова, бо український іменник цікавість, прикметник цікавий, прислівник цікаво цілком відповідають російським словам интерес, любопытство, интересный, любопытный, интересно, любопытно: «Почала я з цікавістю читати...» (Олена Пчілка); «Ти б мені розказав хоч для однієї цікавості» (І. Нечуй-Левицький); «Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина?» (І. Вільде).
Прислівник цікаво, котрий звичайно стоїть у фразі з якимось іменником чи займенником у давальному відмінку (мені, тобі, йому, їй, нам, вам), має паралельну конструкцію, що складається з іменника чи займенника в називному відмінку й прикметника цікавий: «Тарасові цікаво було дізнатися, що саме зробив для старичка Щепкін» (О. Іваненко); «Цікавий я знати, хто мене прийняв би» (Леся Українка).

погані порядки

Правильніше: безладдя (безлад), не підтримувати порядок, не пильнувати ладу
Словник-антисуржик.

не зівай!

Правильніше: не лови ґав! не будь роззявою (ґавою)! пильнуй!
Мова – не калька: словник української мови