ПАТЯКАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
багато беззмістовно говорити
Правильніше:
базікати, патякати, пасталакати; марнословити, просторікувати; теревенити; лопотати; баляндрасити, балагурити; перебендювати; правити баляндраси; теревені правити; точити ляси; товкти язиком як порожнім млином
Мова – не калька: словник української мови
ахінею нести
Правильніше:
теревені правити (точити, гнути); нісенітницю (дурницю, усяку всячину, не знати що, курзу-верзу, плетеники ) плести (верзти, правити); нісенітниці вигадувати; говорити нісенітницю; казна-що патякати; наказати гречаної вовни; наказати на вербі груш; смаленого дуба плести
Мова – не калька: словник української мови
розглагольствувати
Правильніше:
просторікувати, розбалакувати, патякати
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти
Дуже часто натрапляємо в газетних статтях на дієслово розглагольствувати: «Тут треба не розглагольствувати про несприятливі умови, а й діло робити». Яка потреба в цьому важкому старослов'янізмі, коли є природні, зрозумілі українські слова просторікувати, просторікати: «Годі просторікувати» (М. Номис); «Пишається, неначе пан, і просторікать заходився» (Л. Глібов); «Що мені вітер, що мені хвиля», — добродушно просторікував Шандор» (О. Гончар). Нема ніякої потреби, тим більше, що такі, не до речі вжиті, старослов'янізми віддаляють мову газети від живого мовлення народу, де напевно кажуть: «Тут треба не просторікувати (або не патякати, не теревенити, не балабонити, не талалаїти) про несприятливі умови, а — діло робити».