ОК — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: голим (простим) оком; на голе око

Правильніше: скільки сягає око (захопиш оком)

Правильніше: куди не гляне око

Правильніше: око в око

Правильніше: скільки ока

Правильніше: не ховалося ніщо від ока чийого (кого)

Правильніше: вірне (певне) око

Правильніше: вірне (певне) око

Правильніше: не дивись високо, бо запорошиш око

Правильніше: дивитися (глядіти, стежити) пильно (пильними очима, уважними очима, пильним оком, уважним оком, унятливим оком) на кого (на що); пильно зорити [очима] за ким (за чим)

Правильніше: де багато баб, там дитя безпупе

Правильніше: не змигнувши (моргнувши) оком; раз-два й готово; як раз і два

Правильніше: око в око; достоту (достеменно) такий (так)

Правильніше: мати на оці; не спускати з ока

Правильніше: темно, хоч в око стрель

Правильніше: як з ока випав

Правильніше: сто баб – сто рад, а дитя без пупа; де багато господинь, там хата не метена

Правильніше: стежити очима за ким (за чим); зорити за ким (за чим); пасти оком (очима) кого (що)

Правильніше: берегти як зіницю ока

Правильніше: аж око в'яне

Правильніше: тішити око (очі, зір); милувати (радувати) око; чарувати зір

Правильніше: запасти в душу (в око, в серце, в думку)

Правильніше: гострий на око (на очі)

Правильніше: відрізняти божий дар від яєчні; розумітися на чомусь; бути фахівцем; мати пристріляне око

Правильніше: рогівка ока

Правильніше: тішити (милувати) око

Правильніше: упав (запав) в око (в очі) хто кому; сподобався хто кому; уподобав хто кого

Правильніше: мати око на щось (до чогось)

Правильніше: брати всі очі на себе; приковувати зір (очі); вбирати (пригортати) очі; падати в око

Правильніше: прикинути оком

Правильніше: як в око вліпити; улучити в яблучко

Правильніше: зводити очима; кидати оком

Правильніше: зглянути оком

Правильніше: близько лікоть, та не вкусиш; гарна дівка, та засватана

Правильніше: зміряти (окинути) оком

Правильніше: ухопити очима; охопити оком

Правильніше: темно, хоч в око стрель

Правильніше: оком не стинати

Правильніше: ніби не до нього чарка п'ється; оком не зморгне; вусом (бровою) не поведе; волосом не двигне; знаку не подає

Правильніше: ока (очей) не відведеш

Правильніше: не втекти ока

Правильніше: незчуєшся

Правильніше: не спускати очей (ока) з чогось

Правильніше: у самісіньке око; просто в око; прямісінько у вічі; як в око; як в око влучив (вліпив); приткнув, як ужа вилами

Правильніше: мати пам'ятке око

Правильніше: скільки оком кинь

Правильніше: міряти на око

Правильніше: кидати оком (очима) на кого (по кому); скидати очі (оком, очима) на кого; метати (глипати, вергати, стріляти) очима на кого; зиркати на кого (по кому); позирати на кого

Правильніше: важити (бити, цілити) на кого (на що); мати [певні] наміри (заміри) на кого (на що); рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого (на що); накидати оком на кого (на що)

Правильніше: скільки засягнути

Правильніше: навколо, довкола, навкруги; скрізь; куди не кинь (не глянеш, не окинеш) оком

Правильніше: глянути кривим оком

Правильніше: кривим оком поглядати; зизом дивитися

Правильніше: перебігти оком

Правильніше: впадати в око (в очі, у вічі); спадати на очі; набігати на очі; брати очі [на себе]; вбирати [в себе] очі

Правильніше: кидати оком; метнути оком (поглядом); позиркувати; стріляти (стригти) очима

Правильніше: око в око

Правильніше: заздрими очима (заздрісно) дивитися; заздрим оком поглядати (позирати); заздрити очима; очі поривати на що

Правильніше: і барвою не поведе

Правильніше: він впав в око режисерам

Правильніше: зачепитися оком за…

Правильніше: про людське око; про людські очі; для годиться

Правильніше: хоч око виколи (вийми, вибий)

Правильніше: накинути оком; зауважити; помітити

Правильніше: мати око на щось (до чогось)

Правильніше: впав у вічі (в око, в очі) хтось; впало у вічі (в око, в очі) щось

Правильніше: заздрим оком поглядати; заздрими очима дивитися

Правильніше: ніс у ніс (до носа); лицем в лице; око в око

Правильніше: докинути оком (очима)

Правильніше: відкритий для ока

Правильніше: про людське (чуже) око

Правильніше: для (ради) годиться; про людське око

Правильніше: про людське око; для (ради) годиться

Правильніше: водити оком; лупати (пасти, втуплятися) очима

Правильніше: заздрим оком поглядати

Правильніше: кривим оком глядіти (дивитися) на кого

Правильніше: ген-ген; за горами й долами; де сидір козам роги править; скільки око сягає; у чорта на болоті)

Правильніше: одним оком скинути

Правильніше: кинути (блимнути) оком; зиркнути

Правильніше: як маків цвіт; любо оком глянути

Правильніше: куди не кинь оком

Правильніше: як в око

Правильніше: мов в око вліпити; влучити в саме око ( в саму точку)

Правильніше: у чотири ока

Правильніше: вона йому впала в око

Правильніше: холодним оком дивитися на що

Правильніше: спустити (втратити, випустити) з уваги (з ока)

Правильніше: видно голим оком

Правильніше: мати пам'ятке око

Правильніше: ховатися від людського ока

Правильніше: мати гостре око (гострі очі)

Правильніше: мати пристріляне око

Правильніше: бреше не соромлячись (безсоромно, без сорому); бреше й оком не моргне

Правильніше: бреше й оком не змигне (не моргне); бреше та й дивиться; бреше, як хліб з маслом їсть

Правильніше: близько лікоть, та не вкусиш; бачать очі, та зась; якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав

Правильніше: зажера; ненажера; неситий; захланник; захланний; несите око

Замініть скалькований вислів радувати око на стилістично правильний варіант: тішити око.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм для вигляду, для виду, коли мовиться про вдавану дію, на стилістично кращий варіант: про (людське) око, для годиться.

Замініть скальковану конструкцію кидатися в очі на стилістично кращий варіант: впадати в око, спадати на очі.

Замініть нехарактерний для української мови вислів для видимості на стилістично кращий варіант: для годиться, на око, про (людське) око, про славу.

АЛЕ:

На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки, встановлюють спеціальні знаки.

Деякі іменники середнього роду в називному та знахідному відмінках множини закінчуються на -а: відро – відра, вухо – вуха, озеро – озера, яблуко – яблука, очко (зменшене від око) – очка (пам'ятаєте, в пісні: «чорні очка, чорні очка, як терен»). А ось від іменника око замість множини вживають стару форму двоїни – очі. Слово ж очко (спортивний термін) має у множині форму очки.

Слово око – спільнослов'янське, походить з індоєвропейської мови, де ок означало «дивитися». У російській воно виступає або як застаріле, або як діалектне, або в поетичному стилі. Форма множини очи, що збігається з колишньою формою двоїни цього слова, стала підгрунтям для утворення лексеми очки (до оч додалися суфікс -к і закінчення -и). У сучасній українській мові око (очі) є літературною нормою, але назва окуляри утворилася від іншої, ніж у російській, основи, а саме: від латинського oculus, котре означає «око»; точніше – від ocularis – прикметника до oculus. Як термін у нас використовують окуляр – елемент складної оптичної системи з двоступеневим зображенням (у мікроскопі, підзорній трубі).
Оскільки в давні часи у світовій науці (зокрема в медицині) користувалися переважно латиною, то цілком природно, що й винайдений пристрій для поліпшення зору дістав назву, пов'язану з цією мовою: ocularis – очний. Від нього утворено й окуліст – лікар очних хвороб.
Українське слово очко має кілька значень. Найпоширеніше з них – «одиниця рахунку для позначення виграшів у спорті». Очки в розумінні «окуляри» у нашій літературній мові не вживаються.

У діловому мовленні кальок особливо багато. «У кімнатах кидається в очі безпорядок» – читаємо в протоколі обстеження гуртожитку. Виділений вислів – буквалістичний переклад з російського бросаться в глаза. Проте жодної потреби в ньому не було, бо є природний український – упадати (упасти) в очі: «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (Павло Загребельний). Є ще близький до цього зворот убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирає» (Степан Руданський). Цей вислів уживається тільки в позитивному плані, тоді як перший – упадати в очі – може мати позитивне й негативне забарвлення.

Я працюю в бізнесі, який пов'язаний із закордоном. Доводиться мати справу з конкретними людьми, документами. І стає соромно, коли не знаєш, як правильно написати те чи інше прізвище, ім'я або прикметник від них. Надто, якщо такі особові назви складені з двох і більше слів, а деякі мають частки, артиклі. Прошу «Хрещатик» один з «Уроків державної мови» присвятити цій темі. Адже вона цікавить багатьох. З повагою, Віктор Іваненко, Київ.
За «Українським правописом», імена та прізвища (а також прізвиська) людей, що складаються з двох чи трьох слів або до яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.
1. Окремо пишуться:
а) Прізвиська (українські й перекладені іншомовні), утворені поєднанням імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником, причому кожне слово – з великої літери: Іван Волове Око, Петро Чорне Лихо, Річард Левове Серце; сюди належать й особові найменування американських індіанців: Прудкий Кінь, Ясне Сонце, Гостра Стріла.
б) Псевдоніми, котрі складаються з імені та прізвища: Леся Українка, Панас Мирний, Марко Вовчок, Джек Лондон, Максим Горький.
в) Повні давньоримські особові назви, в яких перше слово означає особове ім'я, друге – родове, третє – прізвище: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон.
г) Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
До речі, скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Коннері; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, що передують прізвищам і разом з тим становлять їхню невіддільну частину, пишуться через дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Дієго, Сен-Сімон.
У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі їх засвоїла українська мова: Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін.
д) Слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот. У загальному значенні слово «донжуан» пишеться разом і з малої літери.
е) Складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських особових назв: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Хо Ші Мін, У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо; Кулаб Сайпродіт, Луанг Вічит Ватакан.
2. Разом пишуться:
а) Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Затуливітер, Непийвода, Перебийніс, Тягнирядно, Убийвовк.
б) Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Великголова, Длябога, Добридень, Нетудихата, Отченаш, Панібудьласка.
в) Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривов'яз, Сивокінь.
г) Слов'янські особові імена, утворені від двох основ: Володимир, Всеволод, Людмила, Мирослава, Ростислав, Тихомир.
д) Складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища: Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен. Якщо китайське ім'я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім'я) пишуться окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань.
е) Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под.; що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша – через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.
3. Через дефіс пишуться:
а) Складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм.
б) Складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Білецький-Носенко, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Немирович-Данченко, Нечуй-Левицький, Римський-Корсаков, Чорний-Діденко.
в) Імена з кваліфікаційними прикладками, котрі часто вживаються у фольклорі для характеристики персонажів: Іван-солдат, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іван – мужичий син, рідше – кома: Іван, селянський син.
1. Прикметники від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак – жан-жаківський.
Дефіс також ставимо в прикметниках, утворених від імені та прізвища: Вальтер Скотт – вальтер-скоттівський, Жуль Верн – жуль-вернівський, Марк Твен – марк-твенівський.
2. Прикметники від китайських, корейських, в'єтнамських та індонезійських особових назв пишуться разом: Мао Цзедун – маоцзедунівський, Кім Ір Сен – кімірсенівський.
3. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль – деголлівський, Нур ед Дін – нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д'Аламбер зберігають апостроф після частки: д'аламберівський.
4. Не утворюються прикметники:
а) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів типу: Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Дніпрова Чайка, Річард Левове Серце.
б) Від тюркських, вірменських, арабських та інших особових назв типу Керогли, Осман-паша тощо.
в) Від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо, Ламетрі, Д'Обіньє.

«Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри й геометрії та англійської мови», — читаємо в протоколі обстеження одної школи. Тут виділений вислів скальковано з російського бросаться в глаза. Але в цьому не було ніякої потреби, бо є природний український — упадати (упасти) в очі: «Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе» (Ганна Барвінок); «Коли раптом упала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка» (Леся Українка); «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (П. Загребельний); «В око ще одна купецько-чиновнича прикмета впадала...» (О. Ковінька).
Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».

Правильніше: рогівка ока

Правильніше: тішити око

Правильніше: про (людське) око, для годиться

Правильніше: Недремне око

Правильніше: Всевидюще око

Правильніше: Тішити око

Правильніше: Рогівка ока

Правильніше: Відшарування сітківки ока