Підтримати проєкт!

ОК — ФРАЗЕОЛОГІЯ

покла́сти о́ко.

Виявити свою увагу, симпатії до кого-небудь. Приклади
  • Бо де ж є такий чоловік у Яблунівці, щоб на вродливу жінку, та не поклав свого ока (Є. Гуцало)
  • Та й Фанас раніше за інших.. поклав око на Бурлаївну, підбивав клинці, вторував свою стежку до грушки над балкою (М. Рудь)
Намагатися привласнити що-небудь. Приклади
  • Губернатор поклав око на чуже зерно (З газети)

скі́льки о́ка.

Як далеко можна побачити. Приклади
  • Скільки ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)

на пе́рше о́ко.

При поверховому ознайомленні з ким -, чим-небудь; спочатку. Приклади
  • На колгоспному подвір'ї, попри надто ранній час, селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік)

накида́ти / наки́нути о́ком.

на кого--що. Уважно дивитися, поглядати на кого-, що-небудь або приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Згаяв майор Яцуба тут часу чимало. Однак за роботою не забував раз у раз накинути оком і на дочку (О. Гончар)
  • Лише скоса ще раз накинув [водій] оком на гестапівця, розквашеного на сидінні в солодкій дрімоті (Іван Ле)
  • Софія накидала оком на кожну пані.— Ото вирядилась! Видно, що слаба! А ся!.. І чого таким їздити на води? (Леся Українка)
на ко́го, кого́. Цікавитись кимсь, подобатися кому-небудь, залицятися до когось. Приклади
  • Ішла дівка понад током, Накинула хлопця оком. Там-то хлопець, там-то гарний, Іще, к тому, кучерявий (Укр. пісні)
  • — Та він тебе, раз уже оком накинув, під землею знайде (А. Головко)
  • — ..Та ясно,— сміялася Настя,— ти більше оком накидаєш на інших дівчаток — трохи більшеньких (О. Бердник)
  • Коли помітиш, що парубок оком на тебе накидає, не липни до його [нього] зразу (С. Васильченко)
на кого, що. Звертати увагу на кого-, що-небудь з певною метою, розраховуючи на когось, щось. Приклади
  • — Коли б ти знав, як тяжко було мені його дістати. Два місяці морозива не їла — гроші приберігала. Я на цього ножа давно вже оком накидала. Дивися, який він гарний, як лялечка (М. Понеділок)
  • Від революції, звичайно, і він почав накидати оком на поміщицькі розлогі ґрунти (Ю. Смолич)
  • Вона давненько накидала на Ярину оком (М. Стельмах)

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Приклади
  • Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник)
  • обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник)
  • Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний)
  • Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський)
  • Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко)

сторо́ннє (лю́дське́) о́ко.

Чужа людина, люди. Приклади
  • Оксень, почувши цокіт брички, присів у житі, щоб сховатися від сторонніх очей (І. Цюпа)
  • Дві ночі мчались.., ховаючись від людського ока (М. Коцюбинський)
  • сторо́нні (людські┌60094) о́чі. — Чом я не зосталась у матері? Мене б мати сховала од людських очей (І. Нечуй-Левицький)
  • На вузлових станціях його [санітарний поїзд] заганяли на далекі запасні колії, про нього, як могло здатися сторонньому окові, забували (Д. Бездзик)
  • З усім криється від стороннього ока (Є. Гуцало)
  • Телеграма була… заплутана і для стороннього ока зовсім незрозуміла (О. Іваненко)

як за свої́м о́ком, зі сл. догляда́ти і под.

Дуже старанно, дбайливо, постійно і т.ін. Приклади
  • Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй, бо царський син дуже кохав жінку і доглядав за нею, як за своїм оком (Укр. казки)

у [всі свої́] чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т.ін.

Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Приклади
  • За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс)
  • Тепер уже для Марусі ясно було, що треба… тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич)
Удвох, обоє. Приклади
  • Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало)

лихи́м (злим і т.ін.) о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися і т.ін.

Сердито, з неприязню, зі злістю і т.ін. Приклади
  • Батько все-таки на його [нього] злим оком дивиться (Сл. Б. Грінченка)
  • Гайдук засопів, порипів ліжком, блимнув лихим оком: — Ти що, мо, продавать мене зібрався? (А. Дімаров)
  • Гості з-поза столиків невгавають іззиратися лихим оком на мене, винуватця! (Л. Мартович)
  • А тимчасом Роман, орючи свою нивку, скоса поглядає на брата лихим оком (М. Коцюбинський)

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади
  • Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
  • о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
  • Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
  • Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
  • Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
  • Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
  • Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

не ви́дне о́ко кому і без додатка.

Не годиться, не можна. Приклади
  • Пробували обійняти її за плечі, а то й за стан, знаючи, що Палажечка нічия й тому гоноритися їй не видне око (Григір Тютюнник)
  • Казав же мені отой солдат з трудармії, що обмотки подарував: Ти, синок, за фронтом іди… Правильно казав! Так що вертати назад мені не видне око (Григір Тютюнник)

о́ко впа́ло чиє, на кого, на що.

Хтось глянув, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Андрієве око впало на папір розкритої течки, й серце йому тьохнуло (І. Багряний)
  • На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив легінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека — все виливалось у пісню (М. Коцюбинський)
  • — Цей нечестивий князь куди йде, то лихо веде за собою. Впало його око на тебе, і ти тонеш в сльозах (І. Нечуй-Левицький)

неозбро́єним о́ком, зі сл. ви́дно і под.

Легко, просто, відразу і т.ін. Приклади
  • Інтереси Заходу видно неозброєним оком: країну хочуть бачити скоріш сировинним придатком (З газети)
  • Як існує, безперечно, якесь біополе особистості, так існує й аура цілої нації, хоч неозброєним оком її й не видно (Л. Костенко)
  • Навіть неозброєним оком видно все безглуздя 99 відсотків справ цих усіх ворогів народу (І. Багряний)

сві́же о́ко.

Той, хто бачить когось, щось уперше. Приклади
  • Певне, дуже вже страшними були ми [військовополонені] для свіжого ока (В. Козаченко)
Сприймання ким-небудь того, чого він не бачив раніше. Приклади
  • У свіже око все тіньове впадає швидко (З газети)

спини́ти о́ко на чому, кому.

Звернути чиюсь увагу на що-небудь. Приклади
  • У розмові про національні риси характеру мені хочеться спинити око на тих проявах цього характеру, які свідчать про внутрішнє багатство народу (М. Рильський)

дивити́ся / гля́нути і́ншими очи́ма на кого--що.

Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Приклади
  • гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко)
  • На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий)
  • Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах)
  • Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний)

би́те о́ко у кого.

Здатність швидко все помічати, оцінювати, добре орієнтуватися в чомусь. Приклади
  • Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський)

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти) перев. зі сл. як.

Миттю, дуже швидко. Приклади
  • Всі на його місці давно б завербували його і оком не змігнули (І. Багряний)
  • [і] о́ком не змигну́ти. Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети)
  • Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку… Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний)
  • — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що рятуйте кричатимеш (Григорій Тютюнник)
Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Приклади
  • Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути… Тут коло неї і впав (Марко Вовчок)
  • Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич)

одни́м о́ком ски́нути на кого--що і без додатка.

Глянути на кого-, що-небудь мимохідь, ненароком. Приклади
  • — Хоч би собі хоч одним оком скинути! — скрикнув місяць і, наче дзиґа, на одному місці разів зо сто покрутився (Панас Мирний)

о́ко спиня́ється / спини́лося на кому — чому, чиє, кого.

Хто-небудь помічає, оцінює і т.ін. когось, щось з-поміж інших. Приклади
  • На перших кроках молодого підмайстра уважно спинилось любовне око досвідченого майстра (М. Рильський)
Хтось починає уважно дивитися, звертати увагу на кого-, що-небудь. Приклади
  • Око відвідувачів виставки спиняється на сенсаційному експонаті (З журналу)

стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом) на кого, в кого, по кому і без додатка.

перев. недок. Кокетливо, грайливо позирати на кого-небудь, полонившись кимось. Приклади
  • Арістотель-мудрець по садочку гуля,— Бач, Аглая іде і очима стріля! (І. Франко)
  • Орися крутилася біля Сергія Золотаренка.. Так очима на нього і стриже (Григір Тютюнник)
  • — Ой, свекруха ж комусь попадеться,— одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька (О. Гончар)
Поглядати на кого-, що-небудь, виражаючи певні почуття, емоції. Приклади
  • Стріляючи очима поза вікна, на якусь мить вона затрималася легковажним поглядом на чорновусому козакові (О. Ільченко)
  • Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (С. Чорнобривець)
  • Підперши кулаками боки, стригнула [Мар'я] очима по всіх: — А ви чого скалозубитесь? (Я. Баш)

ма́ти своє́ о́ко, перев. де.

Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно діставаючи відомості від кого-небудь. Приклади
  • Всюди мали [молоді] своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко)

скі́льки [мо́жна] осягти́ (осягну́ти, охопи́ти і т.ін.) о́ком.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)

закида́ти / заки́нути о́ком на кого.

Поглядати, звертати увагу на кого-небудь, залицятися на когось. Приклади
  • Хоть [хоч] хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Котляревський)
  • Лише зараз усвідомив [Філько], що Клара не від сьогодні закидала оком на нього (Ірина Вільде)

ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т.ін.).

Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. Приклади
  • Та рясніше від усіх квітів красуються рожі в пишному вбранні, красуються, веселять зір (А. Шиян)
  • На ранок… квітка, свіжа, пряма, веселить людські очі (Панас Мирний)
  • Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині і жовті фарби (Ю. Смолич)
  • Цькований, він [народ] тішив очі людські високими зразками мистецтва (М. Рильський)
  • Нічого крикливого чи дражливого, все тільки заспокоювало, навіть яскравістю тішило зір, віяло злагодою на нас (О. Гончар)
  • Тішили зір просторі безкраї ниви (Н. Рибак)
  • Якось не тішили моє око ані розлогі, ярозелені порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті. . шпилясті гори (М. Коцюбинський)

метну́ти очи́ма (о́ком) на кого--що, куди.

по чому. Швидко оглянути щось. Приклади
  • Він зразу схопився, метнув очима по хаті (Панас Мирний)
Швидко зглянути на кого-, що-небудь, кудись. Приклади
  • метну́ти колю́чі о́чі. Метнув [Левко] на Карпа колючі очі (І. Цюпа)
  • Вихор метнув оком на чепурний садок (В. Кучер)
  • Од несподіванки й крику люди здригнулись в тривозі і метнули очима угору (М. Коцюбинський)

хоч в о́ко (в о́чі) стрель.

Зовсім нічого не видно, дуже темно. Приклади
  • На землю злізла ніч. Хоч в око стрель тобі, так темно надворі (П. Гулак-Артемовський)
  • Іван, не кажучи й слова, подався до повітки. Тхнуло сухою прілістю й було вже тут темно, хоч в око стрель (Є. Гуцало)
  • Темний морок опустився на землю, й тут нічого не видно, хоч стрель у вічі (Панас Мирний)

крити́чним о́ком, зі сл. огляда́ти, диви́тися і т.ін.

Вимогливо, прискіпливо, дуже уважно ( перев. з метою виявити вади, хиби). Приклади
  • Інколи він [завідувач кав'ярні] проходив по довжелезній веранді, критичним оком оглядаючи підлогу, стільці й білі скатерки на столах (В. Собко)

і о́ком не прогля́нути чого, куди.

Дуже густий, темний, високий (про хащі, зарості і т.ін.). Приклади
  • А он і гуси: їм колись у нас Жилося нічогенько. В таких пищали комишах Їх виводки, що й оком не проглянуть (М. Рильський)

як з о́ка ви́пав, зі сл. схо́жий.

Зовсім, повністю, надзвичайно. Приклади
  • — Ось не балакайте,— переконувала тітка,— на матір воно схоже, як з ока випало (О. Донченко)

лихе́ (пога́не, зле і т.ін.) о́ко.

у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов'язують неприємність, нещастя і т.ін. Приклади
  • лихі́ о́чі. — Не витріщайсь на дитину.. — Хіба в мене такі вже лихі очі? — знічено каже Христолобенко та й відходить од коляски (Є. Гуцало)
  • Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар)
  • Старші люди, які вміють шептати на добро, замовляють на Кузьму й Дем'яна пристріт — наврочування недобрим оком, заздрістю, надмірним здивуванням тощо (З журналу)
  • Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський)
Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Приклади
  • — Ну, ти цього не кажи. Сміливий [Омелян]! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах)
  • На дерев'яній обшивці [вітряків] іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від дурного ока (З журналу)
  • Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний)
  • Старий зітхнув і тихіше додав:..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах)

го́стрий на о́ко (на о́чі).

Cпостережливий, уважний, пильний і т.ін. Приклади
  • Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш)

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл.

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький)
  • Відбулося все у миг ока (З газети)
  • Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник)

о́ко не дріма́є (не спить і т.ін.) чиє, у кого і без додатка.

Хтось уважний, дбайливий, спостережливий і т.ін. Приклади
  • Кожна з гектарниць без нагадувань знає, коли й що і як їй робити, бо шкілка на те й шкілка, щоб око тут не дрімало, найніжніший сорт повинен у цих пісках прийнятися, вкоренитись (О. Гончар)

приці́люватися / приці́литися о́ком.

Оглядати щось з певною метою, міркуючи про його місце десь, розмір, вагу і т.ін. Приклади
  • Розставляла [Устина] пляшки з вином, ставила блюдечка з паюсною ікрою та дорогі рибні консерви, прицілювалась оком, де б краще поставити власного виготовлення салат (Д. Бедзик)
на кого--що. Спрямовувати погляд на кого-, що-небудь, при цьому мимохіть зважуючи, оцінюючи щось. Приклади
  • — А тобі не спиться, Маріє? — спитав Жменяк, примруживши одне око, а другим [оком] прицілившись на молоду ще вдовицю (М. Томчаній)

на чоти́ри о́ка, зі сл. говори́ти, сказа́ти, опини́тися і т.ін.

Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. Приклади
  • — Я би хотів так, в чотири очі поговорити,— зам'явся Порадюк (І. Чендей)
  • Славко мусив довго бити ногами, заки спинився з Потурайчином у чотири очі (Л. Мартович)
  • у чоти́ри о́чі, діал. — Один способець я знаю,— мовив Каркайло,— але сей [цей] можу сказати тільки тобі самому в чотири очі (І. Франко)
  • Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (І. Муратов)

ла́сим о́ком, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т.ін.

З корисливими намірами, остиво. Приклади
  • Ласим оком поглядав на молоденьких кріпачок (Легенди і перекази)
  • Віддавна вже поглядав на неї [кухарку] ласим оком. Отже, не міг зважитися навіть на ніякий натяк (Л. Мартович)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
  • І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
  • Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
  • Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
  • Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
  • Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
  • Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

во́вчим о́ком, зі сл. диви́тися, слідкува́ти і т.ін.

Жадібно, хтиво і т.ін. Приклади
  • Тимко слідкував за нею вовчим оком і снував по двору, щоб застукати її де-небудь один на один та хоч обняти по-парубоцькому (Григорій Тютюнник)

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі).

Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т.ін. Приклади
  • Прикордонник повинен мати гостре око (З газети)
  • Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко)
  • Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах)

вести́ о́ком за ким--чим.

Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Приклади
  • От-от уже зрада за повід смикне… Та щось верхівця насупроти жене, Себе перемігши, до друга бреде. Розлючений крук за ним оком веде (Б. Олійник)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • — А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
  • — Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
  • Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
  • — Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції ( перев. негативні). Приклади
  • Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети)
  • Сповненим ненависті поглядом міряє [Плачинда] парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах)
  • Тоді вона [Антоніна] міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський)
Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. Приклади
  • мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний)
  • Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар)
  • Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський)
  • Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко)
  • — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний)
  • — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах)

і о́ком не ски́нути чого, що.

Надзвичайно багато чого-небудь; не осягнути. Приклади
  • — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Росею, ще й левада така здорова (І. Нечуй-Левицький)

пово́дити / поводи́ти (повести́) очи́ма (о́ком, по́глядом і т.ін.).

тільки док. пове́сти о́ком. Подивитися на когось, щось. Приклади
  • Повів [Філіпчук] оком по цеху, по людях, по косах, по машині: все це було його (Ірина Вільде)
по кому--чому, на кого--що і без додатка. Дивитися, спрямовувати зір на кого-, що-небудь. Приклади
  • Ось він [лейтенант] зупиняється на відстані десяти кроків, мовчки поводить по солдатському гурті байдужим поглядом (П. Колесник)
  • Вже він вважав грекиню удовою, волосся стало стовбула — цариця з гострою бровою на нього оком повела (Л. Костенко)
  • Парубки розгостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують, а на Марину ні один й оком не поведе (Н. Кобринська)
за ким--чим. Спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • Тухольські громадяни, видячи її,.. з уподобою поводили за нею очима (І. Франко)

лю́бо о́ком гля́нути, перев. зі словосп.

таки́й, що. Гарний, привабливий. Приклади
  • По найновішому її [хату] поставив плану, З мансардою, з балконом на леваду, Зробив таку, що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду (О. Підсуха)

куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко)
  • Довелося [опришкам] лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич)
  • Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко)

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в [са́му] то́чку (в ціль, в [са́ме] о́ко).

Говорити, висловлювати те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Приклади
  • попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич)
  • — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб)
  • — Що ж, його [чай] з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський)
  • Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б'є! (П. Панч)

пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд) перев. на кого--що.

Задивлятися на кого-, що-небудь, виявляючи зацікавленість, інтерес. Приклади
  • Він любощів співець. Овідій ніжний, він пускає погляди по обрію врозгін (Кочур)
  • Робиш що, а очі… пускаєш в далечінь тривожну (А. Головко)

як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти і т.ін.).

Дуже швидко, миттєво. Приклади
  • Огненна стріла прорізала усе небо і, як оком моргнути, вдарила у те саме дерево, під которим попереду стояв Денис (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Отаман Голий раптом вихопив свої обидва кольти, як моргнути оком, висадив у короб генеральського авта всі свої двадцять куль… (Я. Качура)
  • Як сполохнута перепілка, вона [дівчина] відскочила від його [Чіпки] і, тільки оком моргнути, майнула подовж жита (Панас Мирний)
  • І Наумиха, як оком мигнути, вхопила граматику та вкинула її в піч (М. Коцюбинський)
  • Як оком кліпнути, вихопив [Грицько] лук і вмить зіскочив на землю (Юліан Опільський)

бли́мнути очи́ма (о́ком) на кого--що і без додатка.

Швидко поглянути на кого-, що-небудь. Приклади
  • І хазяїн вийде рано, Блимне косим оком, Живота почуха, гляне, ніби ненароком (А. Малишко)
  • Кируша, не розуміючи, блимнув на нього [Зарубу] очима і почав швидко умиватися (В. Кучер)
Глянути на кого-небудь з певним виразом (докору, злості, гніву і т.ін.). Приклади
  • Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (М. Стельмах)
  • Жук тілько грізно блимнув очима, коли Попенко опинивсь за столом (Панас Мирний)

охопи́ти (осягну́ти і т.ін.) о́ком (по́глядом і т.ін.) що.

Оглянути, побачити перед собою що-небудь, усе на всю широчінь. Приклади
  • обхопи́ти би́стрим о́ком. Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (М. Коцюбинський)
  • Іноді… закльовувались у голові невеличкі ростки якихся таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний)
  • Ліси й ліси.. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник)
  • Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда)
  • Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет)
  • Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбрежжя [надбережжя] (О. Гончар)

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

світи́ти (засвіти́ти) очи́ма (о́ком, білка́ми) на кого і без додатка.

тільки світи́ти очи́ма, без додатка. Не мати чим освітлювати приміщення. Приклади
  • А ще [їмость] лютило те, що нафта вийде сьогодні-завтра, а тоді світи очима (Л. Мартович)
  • — Оце ж, синку, ані сірників, ані гасу.. Світять люди очима (Ю. Збанацький)
Пильно дивитися на кого-небудь. Приклади
  • — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся,— засвітив на нього оком Паточка (Григорій Тютюнник)
  • — Які проворні,— дорікає він і світить оком на Охріма та Гараська (Григорій Тютюнник)
  • Мій парубок [Яків] тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок)
Виявляти поглядом якесь почуття ( перев. гніву, роздратування). Приклади
  • — Облиш! — завищала вона [Маланка] пронизуватим голосом і засвітила на нього [Андрія] зеленими, повними злорадної втіхи, очима. — Не займай, скалічить (М. Коцюбинський)
  • — Принесіть березки! — сказала генеральша поважно, тихо, мов звеліла хустину або води подати, тілько [тільки] засвітила очима хожо (Панас Мирний)
  • Сашко Коваль докірливо світить гарячими очима (Ю. Збанацький)
  • Строганиха… тепло світила очима і просила гостей сідати на садовій лаві (А. М'ястківський)
  • Свекруха світила очима на невістку ще й тоді, як чоловік був дома; а як його у військо взяли, то докорам кінця-краю не було (Панас Мирний)

бли́снути очи́ма (о́ком) на кого--що.

Швидко глянути, подивитися на когось. Приклади
  • бли́скати очи́ма (о́ком). — Так він вас і прийме, командуючий. Усі двері порозчиняє перед вами,— сказав Славко і пригнувся над столом, косо блискаючи оком на батька (В. Кучер)
  • Посміхнулась вона, блиснула очима й побігла доганяти гурт хлопців (І. Кириленко)
  • З баняком до сажа пробігла Софія Кушнір, лукаво блиснула очима на Дмитра (М. Стельмах)
Глянути на кого-, що-небудь, виявляючи певні емоції (злість або радіть). Приклади
  • Маланка сховала руки під хвартухом і злісно блиснула очима.— Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)

па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом) кого, що, на кого--що, за ким--чим, в що і без додатка.

Дивитися на що-небудь, розглядати. Приклади
  • Зиркнув, аж мій Савка дригоміть під лісою та пасе оком, що я буду робити (І. Франко)
  • попаса́ти очи́ма (час від часу). Я часто вже крізь тин очима попасав. Який чудовий плід там… скрізь понависав (І. Франко)
  • Вадим вродливий надзвичайно, дівчата так і пасуть його очима (Ю. Мушкетик)
  • Держачи руки під кожухом, очима пасу на всі боки (І. Франко)
  • Ступаючи з ломакою попереду, він зухвало пас очима в глитайські двори (О. Гончар)
Дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь. Приклади
  • Він би й пішов звідси з великою охотою, та як підеш, коли, здається, кожне так і дивиться на тебе, не спускає очей, а найперше — Пистина Майорчик пасе поглядом (Є. Гуцало)
  • Хоч оба ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (І. Франко)
  • Полю просо за током, а він мене пасе оком (Укр. присл.)
  • Знов строкатими табунцями розбрелися по садах гарему безжурні одаліски, знову пасли їх очима з-поза кущів і дерев невідступні євнухи (П. Загребельний)
  • Після першої спроби більше не приставав [слідчий], лише пас очима оддалік та дослухався до розмов одним вухом (І. Багряний)
  • Все нишпорить [в'язень] очима по стінах загорожі. Так і паси його очима, бо незчуєшся, як не стане (В. Винниченко)

пуска́ти / пусти́ти бі́сики (ґе́дзики) [очи́ма (о́ком)] кому, на кого.

Привертаючи до себе увагу, поглядати на когось. Приклади
  • Сиджу я під образами… очима на Тетяну спідлоба гедзики пускаю. А вона червоніє і не знає, чи сміятися, чи ніяковіти (М. Стельмах)
  • Не виглядають у… вікна вигодовані обличчя горничних, не пускають ґедзиків прохожим очима (Панас Мирний)
Кокетувати, загравати з ким-небудь. Приклади
  • А то сама [Тонька] присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала (О. Гончар)
  • Як стрінеться де-небудь з Мариною, то знай пуска їй бісики очима (Панас Мирний)

хазя́йським о́ком, зі сл. огля́нути і под.

Дбайливо, уважно, по-господарськи і т.ін. Приклади
  • Хазяйським оком Віктор оглянув кімнату, придивляючись, чи все на місці, потім звернувся до братів (П. Автомонов)

хоч одни́м о́ком, зі сл. подиви́тися, гля́нути, погля́нути, поба́чити і т.ін.

Протягом короткого часу; побіжно, мимохідь. Приклади
  • Хотілося б мені хоч на одну хвилину у своє село, хоч одним оком подивитися на його [на нього] (Панас Мирний)
  • Ми, тоді ще зовсім маленькі, з хвилюванням проходили повз садиби Короленка, щоб хоч одним оком глянути на усіма нами шанованого письменника-правдолюбця (О. Ковінька)
  • Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію (М. Коцюбинський)
  • — Так оце кортить сватів побачити хоч одним оком (Григір Тютюнник)

досягну́ти (досягти́) о́ком.

Побачити. Приклади
  • Небо синє, чисте — ні плямочки.. Не продивитись його глибини, не досягнути оком до краю! (Панас Мирний)

скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т.ін.) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • не ски́нути оче́й. У дверях стала висока дівчина,.. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчко)
  • Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний)
  • Уляна скинула на нього [Прокопа] сині здивовані очі (І. Микитенко)
  • скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю.Бедзик)
  • Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах)
  • ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо протягла на берег: — Хапай, служавий, бо втону! (О. Гончар)
  • — Але де вона [Маріора]? — скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський)
  • — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний)
  • — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк)
  • Жінки мали велику цікавість до Єльки, але… з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию… обраницю (О. Гончар)
  • Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський)

го́стре о́ко у кого.

Хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний і т.ін. Приклади
  • Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре (В. Логвиненко)

ні́де розгуля́тися о́ку.

Де-небудь немає можливості подивитися в далину (про обмежений якимись перешкодами простір). Приклади
  • На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний)

ви́порснути з-під о́Ка чийого, кого із запереч.

Залишитися непоміченим, непобаченим. Приклади
  • Уважна, доскіплива, жваво постукує [вчителька] по класу у своїх модельних на високих каблуках,. . зазирне сюди й туди, ніхто не випорсне з-під її ока (О. Гончар)

хоч о́ком світи́, зі сл. те́мно і под.

Дуже. Приклади
  • Темно, хоч оком світи, вітер бризкав холодною порошею (Ю. Смолич)

окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т.ін.) кого, що, де.

Оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Приклади
  • — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи… поглядом усю вокзалію (Панас Мирний)
  • обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко)
  • Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко)
  • Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. Хіба я стара? (М. Коцюбинський)
  • Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов)
  • Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар)
  • Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький)
  • Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле)
  • Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах)
  • Він [Тимофій] окидає поглядом подвір'я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах)
  • Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький)
  • Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький)

з [лихо́го] о́ка; з [лихи́х] оче́й, зі сл. тра́питися, ста́тися і т.ін., перев. із запереч.

Від погляду недоброзичливої людини, наврочення. Приклади
  • Явдоха узяла води,.. збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. — Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (І. Цюпа)
  • Остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам з ока (М. Стельмах)

[і] о́ком (ву́сом) не моргне́ш.

Дуже швидко, миттю. Приклади
  • — Попомни [запам'ятай] моє слово — і вусом не моргнеш, як Микита всіх обжене (Ю. Збанацький)
  • — Я повернусь — оком не моргнеш! (Ю. Шовкопляс)
  • Ніч у Севастополі коротка, пролетить, і оком не моргнеш (В. Кучер)

пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом) кого.

Суворо, різко дивитися на кого-небудь. Приклади
  • Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Але він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь (С. Чорнобривець)
  • Очима проймає!.. Коли б міг, то очима лизнув (Укр. присл.)

о́ко в о́ко.

перев. з ким, зі сл. говори́ти, залиша́тися і т.ін. Наодинці з кимсь, без інших людей; тет-а-тет. Приклади
  • Сцена — велика трибуна, і автор п'єси залишається на ній око в око з глядачем… (О. Корнійчук)
  • Йому теж іноді хотілося знайти боярина й поговорити з ним око в око (П. Загребельний)
зі сл. зустріча́тися, стоя́ти і т.ін. У безпосередній близькості; віч-на-віч. Приклади
  • Стояли око в око, як колись під верандою під час тризни по Аркадію Річинськім (Ірина Вільде)
  • Старий не любив сходитися з Ковалевським, стріватися з ним око в око уникав (Леся Українка)
  • В додатку ще й те важке почуття, яке огортає нас, коли станемо око в око з кимсь, що не хоче говорити з нами, а нам треба сказати щось (І. Франко)
зі сл. ста́ти, ви́ступити і т.ін. Відкрито, чесно і т.ін. Приклади
  • Хоч око в око ви не сміли стати, Не сміли свої правди нам сказати, Ви підступом побили м'я [мене] без бою! (І. Франко)
перев. зі словосп. таки́й са́мий і под. Нічим не відрізняється від іншого; точно, абсолютно, повністю і т.ін. Приклади
  • — Побачив у ній [статті] майже око в око все те, що ми колись-то балакали про літературні принципи і ідеали (І. Франко)
  • Кожний рік око в око такий самий, як попередній (І. Франко)
Дуже схожий на когось; такий самий, як хтось. Приклади
  • Око в око наш брат Хвалько, як небитий вертається з служби та тішиться з себе (Марко Вовчок)
зі сл. схо́жий, скида́ється і т.ін. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Магаферіда породила не хлопчика, а дівчинку, що око в око скидалась на Іреджа (А. Кримський)

сві́жим о́ком, зі сл. гля́нути, погля́нути і т.ін.

Не так, як раніше, як інші; по-новому. Приклади
  • Висловила [Надійка] думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим оком (В. Козаченко)

неси́тим о́ком, зі сл. загляда́ти, диви́тися і т.ін.

Жадібно, заздрісно і т.ін. Приклади
  • Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа [світу] зазирає (Т. Шевченко)
  • Григорій Сковорода співав про те саме, про що писав свої філософські твори. Пізнавай себе, не дивися неситим оком на край світу і на свого сусіда (З журналу)

ма́ти пам'ятке́ о́ко.

Бути спостережливим, надовго запам'ятовувати побачене. Приклади
  • Око… мав [Дмитро] гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (М. Стельмах)

милува́ти о́ко (о́чі, зір) чим і без додатка.

Викликати відчуття радості, задоволення, захоплення і т.ін. Приклади
  • Після душного, тісного города найбільш захоплювала ця широта краєвиду; після пороху й диму особливо милували око зелені хліба та шпориш, що поріс край дороги (В. Винниченко)
  • Природа може милувати око, але пам'ятки культури навертають думку до людини, що їх створила (З журналу)
  • Рухи її легкі і плавні, крізь дитячу незграбність їх вже пробивається та чаруюча грація, яка так і милує око (П. Колесник)
Привертати увагу, приваблювати своїм виглядом. Приклади
  • Поле завжди милує зір буйним колосом (З газети)
  • Прекрасну вазу… створила художниця Криворукова. Милувала зір м'яка, ніжна гама її барв (І. Волошин)
  • Віддавали чолом [люди] тим чудовим горам, вкритим лісами, що від дитинства милували їхні очі (В. Гжицький)
  • Будинки дерев'яні, рублені, з різьбленими наличниками на вікнах. Колись вони, мабуть, милували око, але з роками — постаріли, посіріли, скособочились (П. Панч)
  • Троїце-Сергієва лавра милувала око чистотою й доглянутістю, пишністю архітектури, мальовничістю храмів (З журналу)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
  • скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
  • до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
  • скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
  • скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
  • Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
  • Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
  • Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
  • Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
  • Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
  • Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
  • Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
  • За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади
  • ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
  • — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
  • [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
  • Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
  • Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)

обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком і т.ін.) кого, рідше що, перев. яким.

Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т.ін. Приклади
  • І обняла щасливим оком сіру фігурку сина (М. Коцюбинський)
  • Тепер коли йому, хай навіть жартома, було заборонено дивитись на неї [Марію], він просто обняв її поглядом (Ю. Бедзик)
  • Прокіп обіймав оком Гафійку (М. Коцюбинський)
  • І кожного [бійця] обіймає [Воронцов] теплим поглядом, і кожним гордиться (О. Гончар)

на о́ко.

перев. зі сл. визнача́ти, прикида́ти, рахува́ти і т.ін. Без точного підрахунку, обчислення, вимірювання і т.ін.; приблизно. Приклади
  • Агрохімія не терпить мірки на око, приблизно. Це досить складна наука. Вона дає користь лише тому, хто оволодіє нею (З газети)
  • — Тепер ти поки останній ківш набереш, з першого вже аналіз маєш, а тоді все на око, на око (О. Гончар)
  • Визначив на око, скільки могло бути там води. Три-чотири відра, не більше (В. Поліщук)
  • Чепіга прикинув на око яничарську орду, що вийшла з фортеці, і прийшов до висновку, що в її лавах не менше двох тисяч бійців (С. Добровольський)
  • Старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око (О. Гончар)
  • — Можна не раз і при тім ошукатися: торгуєш на око, худобина показна, а прийде до ваги, а вона легка (І. Франко)
За зовнішнім виглядом. Приклади
  • Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око —.. найголовніш, з малюнками (Наука і культура)
  • Неможливо на око визначити вік цієї приємної літньої людини (О. Бердник)
  • Обгорнув землю. Ватяний килим [хмари], горбистий і м'який на око, здавався безкінечним, як сніжна пустеля (Ю. Бедзик)
  • Отак і йшло життя — в тоненькій якійсь гармонії… Все було, мов порцеляна, доокола: на око приємне, а опертися не вільно (Г. Хоткевич)
  • Добре, просто на око вміють вибирати спілі кавуни і тато Терешка, і дядько Оврам Остапенко (Т. Масенко)
Не пов'язаний з точними розрахунками; не такий, як треба. Приклади
  • Були зібрані і узагальнені куховарські рецептури в єдині Збірники розкладок, вони давали можливість перейти від роботи на око до точного дозування продуктів (Технол. пригот. їжі)
  • Одяг на них [дітях] незугарний, мішкуватий —.. на око, з дорослих (В. Яворівський)

на сві́же о́ко, зі сл. помі́тити, поба́чити і т.ін.

Не бачивши кого-, чого-небудь ніколи або тривалий час. Приклади
  • Коли Павло Заброда приїхав весною прощатися з Сухою Калиною [селом], то й не впізнав її, так вона змінилася. Павло на свіже око одразу те все помітив (В. Кучер)

ві́рне (пе́вне) о́ко [в ло́бі] у кого.

Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. Приклади
  • Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський)
  • — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах)

ма́ти пристрі́ляне о́ко.

Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Приклади
  • Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар)

ра́дувати о́ко.

Приємно хвилювати, вабити кого-небудь своїм виглядом. Приклади
  • Тече Псьол… Тече, на сонці вилискує, землю поїть, ліси годує і око радує.. (Остап Вишня)
  • Дивився Григорій на гостю, і серце кров'ю облива́лося: невже це та Рута, що колись подобалася йому, радувала око й душу (В. Дрозд)

сві́тле о́ко у кого.

Хтось порядний, чесний, безкомпромісний, справедливий і т.ін. Приклади
  • — Правда, що вклали ми в землю Всі сили й уміння, Світле в нас око за себе І чисте сумління (І. Вирган)

оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом).

що. Швидко прочитати, проглянути щось написане. Приклади
  • Ориська оббігла записку очима й перелякана зімняла [зім'яла] її, мало що не проковтнула (Ірина Вільде)
кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • Він оббігав поглядом своїх дивно сивих очей тісний форум, різонуло його по самому серцю буйністю барв на святкових шатах (П. Загребельний)
  • Дівчина зніяковіла і ще прикріше почервоніла. Вона оббігла поглядом кімнату, розшукуючи свої речі (Ю. Яновський)
  • Він швидко оббіг очима велосипед (А. Хорунжий)
  • Вдова оббігла все оком,.. усміхнулась (В. Бабляк)
  • Хутко очима оббіг натовп (А. Головко)

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т.ін.) о́ком.

Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Приклади
  • Веселяться гори аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич)
  • І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра)
  • Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський)
  • — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́б'яче о́ко.

зі сл. чи́стий і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Чиста, як риб'яче око (Укр. присл.)
Чистий, вимитий і т.ін. Приклади
  • Підлога як риб'яче око, ніде ні порошинки.

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

невесе́лим о́ком, зі сл. диви́тися, погляда́ти і т.ін.

Безрадісно, з сумом, журячись і т.ін. Приклади
  • Невеселим оком дивилася й її стара мати на ту оселю, на лихий той захист… (Панас Мирний)

не спуска́ти / не спусти́ти [з] о́ка ([з] оче́й) з кого--чого.

Постійно наглядати, стежити, спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • А нуте, нуте, чого стали? — гукнула панська ключниця.— Оце така робота? Аби вас з очей спустить, то вже й шабаш? (Олена Пчілка)
  • спусти́ти з о́ка (з оче́й) кого, рідше що. Ключар удає, ніби спустив її з очей, і звертається до інших (Леся Українка)
  • — Додому втрапиш відтім, Олексієчку? — зітхнула мати. — Втраплю, мамо. — Чому не втрапити, втрапить,— прогув, як джміль, присадкуватий орач у доброму кожусі..— Треба брати все по сонцю, а вночі не спускати з очей Чумацького Воза, тільки забирати все ліворуч (М. Лазорський)
  • не спуска́ти з оче́й кого. Немає Мотрі спокою й у церкві: і там її не спускають з очей (Панас Мирний)
  • — З кузні треба не спускати очей, щоб наші плуги не останніми плентались у зведеннях (М. Стельмах)
  • Я ступаю крок убік, але не спускаю ока з мого переслідувача: він такий самий крок — до останнього вагана (Р. Іваничук)
  • — Бачу, не спускає з тебе очей,— вела своє мати,— за кожним ступпем стежить. Мабуть, цариця наказала так робити, ніби не радник, а, прости Боже, зрадник,.. недобра то людина, чує моє сердце (М. Лазорський)
  • Боячись, як би під впливом лихих чуток і розмов покоївка чогось не накоїла, Уляна Григорівна наказала Христині не спускати ока з Наталки (С. Добровольский)
Приділяти постійну увагу чому-небудь. Приклади
  • Знаменно, що на всіх етапах свого творчого розвитку Рильський не спускав з ока питань краси і з неабиякою мужністю захищав свої погляди (С. Крижанівський)
Милуватися ким-, чим-небудь, задивлятися на когось. Приклади
  • Маковей, сам того не помічаючи, весь час не спускав очей з Ясногорської (О. Гончар)
  • оче́й не спусти́ти. Очей з неї [Галі] не спустить [офіцер], і що розказував Олексієві, забуде, замовчить; а коли Олексій що розказує, то він і не чує нічого (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • За що вони [люди] тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? (Т. Шевченко)
Постійно пильно дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Маруся їхала конем. Була змучена і фізично, і морально. Опришок не спускав з неї ока (Г. Хоткевич)

хоч о́ко (о́чі) ви́коли (ви́йми, ви́бий і т.ін.).

Зовсім нічого не видно. Приклади
  • У хаті зовсім стало темно, що хоч око виколи… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Ліс кругом, болото і поночі, хоч око виколи (Григір Тютюнник)
  • Дівчинка йде серед ночі Лісом дрімучим одна. Темно, хоч виколи очі, Мертва стоїть тишина (В. Бичко)
  • І пітьма, хоч око вийми (О. Довженко)
  • [Шеремета (входить):] Свисни ще раз, бо темно, хоч око вибий (Мирослав Ірчан)
  • — Нічого ж не видно, хоч око вибери! (Є. Гуцало)
  • хоч о́чі повико́люй. Темно, хоч очі повиколюй (М. Номис)

хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й).

Намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив; уникати зустрічі з ким-небудь. Приклади
  • Довго сидів [Тетеря] при місяці… Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов спати (Григорій Тютюнник)
Бути невидимим. Приклади
  • Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей, — по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний)

аж о́ко в'я́не від чого і без додатка.

Стає страшно, моторошно і т.ін. від чого-небудь. Приклади
  • Вовки витягали соло, аж око в'януло (І. Франко)

одни́м о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися, гля́нути, загля́нути і т.ін.

Трохи, все-таки, між іншим і т.ін. Приклади
  • Якщо я тільки рік повчився.., якщо тільки одним оком зміг заглянути в інший світ — то й цього досить, щоб я назавжди залишився сформованою людиною (Р. Іваничук)
  • Я ж святі слова кажу,— прогрес вимагає одним оком і на Захід позирати (О. Ковінька)
Без поваги; зверхньо, непривітно і т.ін. Приклади
  • Вийшов пан. Він був гарний на лиці, ставний такий і дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком, через плече (Марко Вовчок)

примі́ритися / приміря́тися о́ком (очи́ма) до чого і без додатка.

Ретельно оглянути щось, намагаючись визначити його розмір, обсяг і т.ін. Приклади
  • примі́ряти о́ком. Окинувши вивчаючим поглядом місцевість, він… ще раз приміряв оком, ніби пересвідчуючись у своєму висновку. — Так, — сказав він комусь уголос. — Отут найкраще місце… (З журналу)
  • — Вікна будуть великі, їй би такі теж згодилися, примірилася оком Катерина (Л. Первомайський)
  • Дідусь замислено почухав борідку, помахуючи мотузкою, що тримав у руках, приміряючись очима до речей, як їх краще взяти (О. Копиленко)

па́че о́ка, заст., зі сл. берегти і под.

Дуже пильно, дуже старанно. Приклади
  • Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

хазя́йське о́ко.

Господарський, дбайливий нагляд, догляд. Приклади
  • Пропадало добро без хазяйського ока (М. Коцюбинський)

ма́ти о́ко, перев. на що, до чого, рідше на кого.

Приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь. Приклади
  • Особливо на дві речі мали вони око (І. Франко)
Наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками. Приклади
  • До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око (Б. Лепкий)
Бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось. Приклади
  • — Та я що… Я до всякої роботи маю око…— скромно сказав Марко Крутояр (А. Шиян)

кра́єм (крає́чком) о́ка.

зі сл. гля́нути і под. Непомітно для інших, крадькома. Приклади
  • Німкеня.. краєчком ока глянула в дзеркальце і, не виявляючи ніяких ознак неспокою, повільно потягла до себе дверцята (П. Загребельний)
  • Ольга ніби непритомна, а сама краєчком ока позирає, а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник)
Хоч трохи. Приклади
  • От би Крайнюкові чаїні крила хоч на день! Полинув би він у Севастополь краєм ока глянути, що там діється на полях битви (В. Кучер)
зі сл. поміча́ти і под. Між іншим, мимохідь. Приклади
  • Краєчком ока помічаю, що в моєї Віти, як і в мене, вже визирнули сивини з волосся (З газети)
  • Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву (О. Гончар)
зі сл. ба́чити і под. Не повертаючи голови до об'єкта, що знаходиться збоку. Приклади
  • Марія шанобливо, але з гідністю здоровкається з Терентієм і краєчком ока помічає, що в другій кімнаті сидить над книгами Яків (М. Стельмах)
  • Глухенький дивився в поле, проте бачив Марину краєм ока (О. Гончар)

ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком на кого--що.

Засуджувати чиїсь вчинки, дії, поведінку і т.ін. Приклади
  • Старі й правовірні кидали на неї [молодь] недобрим оком (М. Коцюбинський)

пра́ве о́ко чиє, жарт.

Найближча комусь, найнадійніша для когось людина у справі, що вимагає пильності, спостережливості, обачності і т.ін. Приклади
  • То його праве око (Укр. присл.)

не моргну́вши (рідше не зморгну́вши) [о́ком (брово́ю)], з дієсл.

Не бентежачись, не ніяковіючи, не соромлячись; упевнено. Приклади
  • А він [Хома Хаєцький], бровою не зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, нівроку його, знав, з чого почати (О. Гончар)
  • — Саме з Стадницьким по чарці випивав,— не моргнувши оком, відповів Дзвонар і запишався (М. Стельмах)
  • — Та мені це все легше було зробити, ніж зайця на ходу підкувати,— не моргнувши оком, продовжував Харитон Макарович (Ю. Мокрієв)
Дуже швидко, відразу, не вагаючись, не задумуючись і т.ін. Приклади
  • — Брехні повірила! — не моргнувши оком, заперечив, щоправда не дуже упевнено, Грицько (А. Головко)
  • — Чого це тебе так радує? — підозріло спитала Антоніна Павлівна.— Бо буде весело,— не моргнувши оком, відповів Володимир (В. Собко)
Без почуття страху; спокійно, рішуче і т.ін. Приклади
  • — Прибити, чи що хочеш? — не рухаючись з місця, не зморгнувши оком, питала вона (Переклад С. Ковганюка та ін.)
  • Дай же, Боже, так спокійно І мені в труну зійти… Знавши втіхи, знавши втрати,— Горе й радість заодно,— Не моргнувши споглядати На могильне полотно (П. Грабовський)

прикида́ти / прики́нути о́ком на кого--що.

Оглянути когось, щось з метою визначення обсягу, розміру, кількості і т.ін. Приклади
  • Коли закінчили вичитувати і я прикинув оком на тих, кого викликали, то побачив, що мало хто залишився в тій конурі (Ю. Збанацький)

гля́нути недо́брим о́ком на кого.

За народними уявленнями поглядом пошкодити, заподіяти нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу тощо; наврочити. Приклади
  • — А чого така смутна? А що в тебе на думці? Оце, як води в рот набрала! Може, на тебе хто недобрим оком глянув? (Марко Вовчок)

недре́мне о́ко чиє.

Той, хто вірно служить комусь, надто пильний. Приклади
  • А-а, вартових міняють! Жандармам теж не спиться. Недремне око його величності государя!.. (В. Шевчук)
  • — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? (М. Сиротюк)
Постійний нагляд, спостереження з боку кого-небудь. Приклади
  • Для них обох, засланців, які постійно перебували під недремним оком жандармських лакиз, було небезпечно (З газети)
  • Значні заслуги також має Грабовський як перекладач, публіцист, літературний критик. Цей різноманітний і значний доробок поета з'явився за якихось півтора десятка років — на степах, під недремним оком тюремного наглядача (З журналу)

як у о́ко впа́сти, зі сл. схо́жий.

Дуже, точно, абсолютно. Приклади
  • Дочка в неї уродилася схожа,— як у око впала,— на того чумака-кремеза, що ото її батька покійного питав (Марко Вовчок)

му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка.

Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати увагу (про когось). Приклади
  • Аби даром не їсти чужого хліба та не муляти чиїхось очей, Павло зранку брав косу, ішов на далекі мочарі (М. Олійник)
  • Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є. Гуцало)
Бути особливо помітним; недоречно виділятися серед чогось (про речі, предмети). Приклади
  • му́ляти о́ко. На фасадах нових споруд не повинні з'являтися малохудожні твори: кераміка — матеріал довговічний, і кожна помилка мулятиме око впродовж багатьох років (З журналу)
  • То місячне сяйво одягає його [село] у святешний одяг, кудись ховає все убожество, лахміття, що муляє очі вдень (М. Стельмах)
  • Серед усіх будівель один він [сарай] стояв на замку й муляв очі (А. Головко)
Бути предметом зазіхань, заздрощів. Приклади
  • Земля, що її з давніх-давен запосів український народ, була надзвичайно родючою,..вона завше муляла очі ворогам нашим і вабила їх до себе (З журналу)
перев. без додатка. Бути на видному місці; виднітися (про що-небудь). Приклади
  • му́ляти о́ко. А там, де має бути шкільний сад, ще муляють око купи битої цегли, піску, трісок та різного сміття (Ю. Збанацький)
  • Їдем, їдем, а він усе є. Відсунути б його [собор] куди-небудь з горизонту, щоб очі не муляв… (О. Гончар)
чим. Демонструвати, показувати що-небудь комусь. Приклади
  • Не будемо їм [людям] очі муляти своїм коханням (В. Шевчук)
Набридати своєю присутністю, заважати (про людей, тварин). Приклади
  • Грицька марно було переконувати, і Василь відходив, кидаючи роздратовано: Хоч очей не муляй… (Я. Стецюк)
  • До вечора він то так, то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах)
  • Тиша, ніхто не турчить про свої клопоти, ніхто не муляє очей, і Санько подумав, що добре було б вивчитися десь на лісника та в лісі й жити (Григір Тютюнник)
Викликати незадоволення, дратувати і т.ін. Приклади
  • наму́ляти о́чі. — Ой, шануйся, Левку, бо дуже вже і пан, і полісовщики в'їлися на тебе, намуляв їм очі (М. Стельмах)
  • — Поки ми в Польщі жили, тен [цей] панський звичай нам очі не муляв (З. Тулуб)
  • — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє (С. Добровольський)

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти.

Нічого немає їсти. Приклади
  • — Обріс ними [боргами], ну як ото, повірите, синій камінь мохом.. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, і знов нічим ока запорошити (М. Олійник)

і [о́ком] не мигну́ти.

Дивитися на кого-, що-небудь дуже уважно, пильно, не відриваючись. Приклади
  • Застигла Ганна й не мигне (П. Дорошко)
  • Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, дивиться; і час мине, А він і оком не мигне (Т. Шевченко)

хоч в о́ко дай.

Нічого не видно. Приклади
  • Клятий туман, хоч в око дай (Я. Качура)

всевидю́ще (всеви́дяч, видю́че і т.ін.) о́ко.

Всевишній. Приклади
  • А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока..?.. Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани (Т. Шевченко)
чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Приклади
  • Тут його [Франка] рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця (М. Коцюбинський)
  • Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар)
  • Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Стельмах)

рі́зати о́ко (о́чі).

Бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним або недоречним. Приклади
  • На дверях було намальовано… нахабне обличчя буржуа з відповідним текстом під ним. Але й це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий)
  • Здалеку ця мішанина стилів різала око, псувала архітектурний ансамбль. Але зблизька ті будинки виростали в усій величі й красі (В. Кучер)
Неприємно вражати зір; викликати болючі відчуття в очах або утворювати неестетичні поєднання ( перев. про яскраві кольори). Приклади
  • Білим сніговим килимом вкрита земля, і блиск цей ріже очі (А. Хижняк)
  • При розміщенні рослин у паркових насадженнях треба враховувати колір квітів, листя, стовбурів, плодів, не допускаючи сполучень, які ріжуть око (З журналу)
кому. Викликати неприємні почуття (тривогу, хвилювання), нервувати, бентежити кого-небудь. Приклади
  • — А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв (Григорій Тютюнник)

метки́й на о́ко.

Такий, що все помічає; спостережливий, зіркий і т.ін. Приклади
  • Слідом за вчителем виступав Юзеф П'єнтак — рудуватий селянин середніх років — жвавий, балакучий і меткий на око (С. Журахович)

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т.ін.) очи́ма (о́ком)

кого--що. Дуже уважно, з великим інтересом розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Приклади
  • Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко)
  • Виявилося, що він [фельдфебель] уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний)
  • Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко)
  • Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар'яна, і Матвія (М. Стельмах)
  • Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський)
кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т.ін.). Приклади
  • — Він мене буде… брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький)
  • — Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Тарновський)
  • Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах)
  • — Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін)
  • І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець)

запа́сти в о́ко кому.

Дуже сподобатися. Приклади
  • Запала тоді мені в око Настя. Походив я до неї весну й літо, а після Покрови і весілля (М. Олійник)
  • [Текля (до Степана):] Знаю я, що й тобі Оксана запала в око, через те ти тепер і заступаєшся за неї (М. Кропивницький)

о́ко на о́ко, зі сл. зустрі́тися, опини́тися, поговори́ти, зігля́нутися і т.ін.

Один з одним; удвох, віч-на-віч. Приклади
  • з о́ка на о́ко. Запорожець виходив, щоб погомоніти з ока на око. — Каїк, ти не переживай. Рік пролетить швидко (Г. Колісник)
  • З граком ми зіглянулись око на око (Л. Боровиковський)

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Приклади
  • сі́ллю в оку. Городове казацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський)
  • Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський)
  • сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моїє дитини! Він тобі сіль в очах (Леся Українка)
зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова люби́ти; зовсім не (любити). Приклади
  • Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..)
  • Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр. присл.)

наво́дити / навести́ о́чі (о́ко, о́ком) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський)
  • Тимко щільніше тулиться до стіни і наводить очі на двері (Григорій Тютюнник)
  • Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака (П. Грабовський)

свої́ми (вла́сними) очи́ма, зі сл. ба́чити, поба́чити і т.ін.

Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. Приклади
  • вла́сним о́ком. О, якби ж ми побачить могли власним оком хоч раз того Бога (Леся Українка)
  • — Я сама, своїми очима бачила, як твій кум прехороший, отой Цимбаленко витрішкуватий, ту ніч тюрив [ніс] щось на плечах (Л. Яновська)
  • —Хто казав? Відки знаєте?.. — Сам бачу своїми очима (І. Франко)

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком, криви́м о́ком) на кого--що і без додатка.

Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру у ставленні до когось, чогось. Приклади
  • погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк)
  • — Най би тато не фундулився [не сердився] на Григорія, а то все на нього боком дивився [тато].., а той і розгубився (О. Кобилянська)
  • — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах)
  • Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко)
  • Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний)

про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко; для лю́дсько́го о́ка.

Для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ. Приклади
  • про людські́ о́чі. І вже знов весела (про людські очі), а про себе — ні-ні та й гляне на Давида, задумано (А. Головко)
  • Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (З. Тулуб)
  • про о́ко. Він рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця… був забобонний (І. Франко)
  • — Що вона [дружина], не може без тебе трохи пожити?.. Зроби про людське око із нею розлучення, кудись відішли (А. Дімаров)
  • Відбуде своє такий тип, повернувшись, влаштується десь на роботу про людське око, а насправді нічниім життям живе (О. Гончар)
  • —.. Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (З. Тулуб)
  • [Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Леся Українка)
Відповідно до норм поведінки, моралі, заради пристойності, для порядку. Приклади
  • про о́ко. Він про око також сидів при гостях, забившися у куток на своїм кріслі (І. Франко)
  • Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями (Р. Іваничук)
  • Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (П. Панч)
  • — Прийшов [батько]. .. про людське око. Він усе робить про людське око.. Аби люди думали, що наша сім'я не розпалась, що в нас усе добре (Є. Гуцало)
  • — Ну, начувайся! —.. Шаблій погрожував для годиться, про людське око (Д. Бедзик)
  • І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (А. Іщук)
  • Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його (Григорій Тютюнник)
З метою притупити чию-небудь пильність, приховати щось. Приклади
  • про лю́дські́ о́чі. А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді… Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці (А. Головко)
  • Він для ока постачив січку мукою, а клунок кинув на віз у солому… І не знатиме [Галька], що в Марушки для нього уже запасено (В. Дрозд)
  • для о́ка. Гюлле для ока й надалі була замкнута у своїй кімнаті (Олесь Досвітній)
  • Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят (М. Стельмах)
  • Про людське око [бандити] одразу ж заарештували старосту і поліцаїв. Насправді разом пили (В. Поліщук)
  • — То може він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Ю. Збанацький)
Удаваний, несправжній і т.ін. Приклади
  • Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна (Ю. Збанацький)
  • Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… а всі подумали, що це татарва справила… а не той, хто був йому про людське око приятелем… (Б. Грінченко)

пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі), етн.

За народними прикметами, людина, що поглядом може зурочити, завдати шкоди. Приклади
  • Моя сусіда погана на око, на що не гляне — все призводить до втрати (З газети)

ски́нути [своє́] о́ко на кого--що і без додатка.

Помітити кого-, що-небудь, звернути увагу на когось, щось; приглядатися до когось, чогось. Приклади
  • Що було там звіру та птиці усякої. Ніхто не рушав їх таємного покою. Аж поки молодий Гамза не скинув свого ока (Панас Мирний)

о́ко за о́ко; зуб за зуб.

Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим. Приклади
  • о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
  • За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
  • Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)

як [своє́] о́ко; як [свої́] о́чі,

зі сл. догляда́ти, пильнува́ти, хова́ти і т.ін. Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • Хима відчинила скриню, вийняла ганчірку з п'ятизлотником, розгорнула її, оглянула свій скарб, що тридцять літ ховала, як око, і знов загорнула (М. Коцюбинський)
  • Цілий гай молодих дарувань, що виростають з року в рік, тішить наш погляд, і ми, старші письменники, як око своє, повинні пильнувати, берегти й доглядати цей гай (М. Рильський)
зі сл. берегти, стерегти і т.ін.Так, як ніщо інше; ретельно, пильно і т.ін. Приклади
  • Як очі свої стереже вона синів, та хіба встережеш від такого, як Наливайко? (Іван Ле)

змі́ряти (змі́рити) / змі́рювати (зміря́ти) очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Пильно, уважно оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • — Але ми ще стрінемось, пане сотнику! — не вдячними, а непримиренними очима змірює Підіпригору.— Ще зійдуться наші дороги (М. Стельмах)
  • Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п'ят, наче не сподівався такої упертості (М. Коцюбинський)
  • — Жінку маєш? — цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати.— Парубкую,— відповів Василь неохоче, піднімаючи склянку з вином (М. Томчаній)
  • Голубенко постояв трохи, повернувся і зміряв очима безконечну порожню палубу другого та першого класу (Г. Епік)

ви́пустити / вИпуска́ти з о́ка (з оче́й) кого, що.

із запереч. Постійно бачити кого-, що-небудь або весь час дивитися на когось, щось. Приклади
  • Вона що-небудь робить, а він, підперши руками кучеряву голову, не випускає її з очей (Марко Вовчок)
  • Де по дорозі, де полем, по пояс загрузаючи в снігу, котили вони [червоноармійці] поперед себе дерев'яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля. Він одразу ж поринав у сніг, доводилось ловити його на рогульки, щоб не випустити з очей (Ю. Збанацький)
Послабити увагу до кого-, чого-небудь. Приклади
  • Боговіз шпарко затягнувся димом, голос його підупав, послабшав: — Випустили його [Степана] з ока.. (Ю. Бедзик)

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

Точно, безпомилково передбачити, вгадати що-небудь. Приклади
  • Ударить грім великий, і буде буря громова!.. Засіяє весняне сонце і засміються люди. Ніколи, ніколи не забути мені дідового пророцтва. Як в око вліпив (О. Ковінька)
  • Вона таки у його відьма. . Хіба і мені не напророкувала Оришка сього лиха… Тоді ж, у Хведора як були… Сміялись чогось. А вона: Не смійтеся, тебе лихо жде. Як ув око вліпила! З того часу все пішло — як згори посунулося… (Панас Мирний)
Влучно, дотепно сказати чи точно визначити щось. Приклади
  • вліпи́ти в са́ме о́ко. Танцюра аж рот роззявив здивовано. — Здорово! — ляснув він себе по гладких боках. — Ось, як він закрутив… Вліпив у саме око (З. Тулуб)
  • — Тоді громаді добре, як усі в достатках.— Правда! Правда! — озвалися навкруги голоси.— Наче в око вліпив! (Б. Грінченко)
  • — Навіть за могилу на цвинтарі треба було заплатити,— несміливо обізвався Дмитро.— Як в око вліпив,— задоволено відказав Тимофій (М. Стельмах)

і (ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти.

Не відчувати ніяковості, не бентежитися. Приклади
  • Недавно один молодий і обдарований поет хвалився мені: Знаєте, була така овація…. Я процитував Маяковського.. Але молодик навіть оком не моргнув (З газети)
  • А він і оком не моргне, наче йому не первина сусіду з біди рятувати (І. Муратов)
Впевнено вести себе, приховуючи що-небудь. Приклади
  • Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко)
  • — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко)
  • Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає. (Я. Гримайло)
Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. Приклади
  • — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би.
Не поворухнутися, завмерти. Приклади
  • А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов)
Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не зреагувати. Приклади
  • Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко)
  • Це й був той третій,.. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський)

би́ти у ві́чі (в о́ко).

чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Приклади
  • Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський)
Бути особливо помітним; привертати увагу. Приклади
  • Були виставлені напоказ всякі дива:.. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний)
  • — Маковею,— спокійно вів Роман,—.. Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув….. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! (О. Гончар)
  • Довбня почав оглядати хату.. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний)

як зіни́цю о́ка, зі сл. берегти і под.

Дуже пильно. Приклади
  • Ще більше будемо… берегти як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну (П. Тичина)
  • Сам не знаю, як те сталося, а загадав я собі: Якщо не загублю сопілку, то живий буду! І беріг її як зіницю ока (І. Цюпа)
  • Люба мамочко!. .Розписка у мене єсть — ховаю, як зіницю ока (Леся Українка)

ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т.ін.) на кого--що.

перев. док. Швидко, мимохіть оглянути кого-, що-небудь. Приклади
  • докинути очима. До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину (Леся Українка)
  • — Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір (С. Олійник)
  • Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки (Г. Епік)
Стерегти що-небудь. Приклади
  • Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся… Бо всякий народ їде (Мирослав Ірчан)
Оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т.ін. Приклади
  • Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира (О. Гончар)
  • От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? (Г. Квітка-Основ'яненко)
на кого. Звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. Приклади
  • За Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович)
  • Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків… І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї (Є. Кравченко)
  • Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну (В. Речмедін)
Час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата (О. Гончар)
  • Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак)

Берегти, як зіницю ока.

Порівняння, яке неодноразово зустрічається в Біблії: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх» (Книга Приповістей Соломонових, 7,2), «Бережи мене, як зіницю ока» (Книга Псалмів, 16, 8) та ін. Приклади
  • Берегти, як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну. (П. Тичина, Григорій Сковорода)

Недремне око.

Походження вислову пов'язане з персонажем античної міфології велетнем Аргусом, тіло якого було вкрите безліччю очей. Спати водночас могли тільки два ока, решта ж лишалася «недремною».
Вислів став синонімом пильності. Приклади
  • Звідси так добре видно всю привокзальну частину міста, телевізійну ажурно плетену вишку з червоними вогниками, що моргають серед ночі, немов недремні очі Києва. (І. Цюпа, Вічний вогонь)
  • Класики на те й класики, що в них можна знайти духовну поживу на всі випадки життя. І кожен мав би її знаходити, виходячи зі своїх потреб, уподобань, настроїв. Аби ж то! А недремне око вихователів, ідеологів, доктринерів, простіше кажучи, духовних диктаторів! (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Око за око, зуб за зуб!

Біблійна формула закону помсти, що неодноразово зустрічається в Старому Заповіті, наприклад: «А хто зробить шкоду ближньому своєму, тому треба зробити те саме, що він учинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб…» (Левит, 24,19-20).
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
 Приклади
  • — Пан Бог дарує даруючим.
    — Дешево, отче каноніку, хочеш відбутись. Козацька регула — око за око, зуб за зуб!     (П. Панч, Гомоніла Україна)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також