НАРЕШТІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
накінець-то
Правильніше:
нарешті-таки! насилу-таки! аж ось; нарешті
Мова – не калька: словник української мови
накінець
Правильніше:
нарешті
Мова – не калька: словник української мови
кінець кінцем
Правильніше:
зрештою; після всього; нарешті; врешті-решт
Мова – не калька: словник української мови
і ось, накінець
Правильніше:
і от (і ось, аж от, аж ось); нарешті
Мова – не калька: словник української мови
в кінці кінців прийде літо!
Правильніше:
нарешті прийде літо!
Мова – не калька: словник української мови
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
накінець
Правильніше:
нарешті
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
нарешті про “нарешті”
Прислівник нарешті відокремлюється комами як вставне слово: 1. Якщо вказує на зв'язок думок, порядок викладу. «Та й, нарешті, ви зможете дістати в нього належну консультацію» (з газети). 2. Якщо наголошує, що член речення, при якому воно стоїть, завершує сказане або є останнім у переліку. «Минають села, наче сни. І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани» (Володимир Сосюра). 3. Якщо дає оцінку факту, служить для висловлення нетерпіння, незадоволення і под. « – Чи ти скінчиш, нарешті, нещасний комедіанте!» (Михайло Коцюбинський).
А знаком оклику його відокремлюють тоді, коли цей прислівник уживається для вираження радості, захвату, задоволення тощо (в значенні вигуку). «Нарешті! Наші дорогі гості приїхали» (з газети).
А знаком оклику його відокремлюють тоді, коли цей прислівник уживається для вираження радості, захвату, задоволення тощо (в значенні вигуку). «Нарешті! Наші дорогі гості приїхали» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
накінець
Правильніше:
нарешті
Нарешті буде розглянуто останню пропозицію.
Нарешті буде розглянуто останню пропозицію.
Словник-антисуржик.