КІРКОВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

кирка – кірка

Кирка – ручне знаряддя для подрібнювання, розколювання твердих порід, льоду.
Кірка – верхній затверділий шар чогось, тонка кора.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)