КИЄВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: на городі бузина, а в києві дядько

Правильніше: ти йому про коня, а він про вола

Правильніше: поїзд (потяг) їде до києва

Правильніше: прибувши до києва, делегація…

Правильніше: до києва

Правильніше: нема де пальця просунути; тіснота така, що й києм не протиснеш

Правильніше: всипати патиків; втерти маку (часнику); погріти ломакою (києм) спину (плечі, ребра); погладити по спині; дати під [сьоме] ребро; дати швабу (шкварки); на кабаку стерти

Правильніше: політика кия й пирога (калача)

Правильніше: палиця (кий) аж тужить за ким

Правильніше: не києм, то палицею; не вмер данило – болячка задавила

Правильніше: любить, як собака кия

Правильніше: київ лежить (стоїть) на правому березі (боці) дніпра

Правильніше: видавити олію з когось; погріти (ломакою, києм) спину (плечі, ребра); дати (задати, всипати) бобу; погладити по спині; дати зуботичину (духопелів, духопеликів, чубровки, почубеньків, матланки, гарту, дранки, наминачки, перегону, швабу, шкварки); дати (задати) хльосту (хлосту, хльору, прасу, чосу, пинхви); дати [березової] припарки; дати (всипати) березової каші; дати (втерти) кабаки; дати (надавати) по шиї (по гамалику); дати пам'ятного (пам'яткового, в пам'ять, в пам'ятку); дати під [сьоме] ребро; дати по зубах; на кабаку стерти

Правильніше: повно-повнісінько; напхано; переповнено; як натоптано; натоптом; напхом (до країв, до верху, до берегів) напхано; повно (тільно) напхано; ущерть наповнено; повний по саму зав'язку; нема де й голці впасти; ніде й голкою штрикнути; і голки не встромиш; ніде й пальцем ткнути; як києм набито; і києм не протиснеш; і курці ніде клюнути (ступити); як оселедців у бочці

За Правописом 2019 (§ 36 1. 7) невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Європи, пів Києва, пів України.

АЛЕ: Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півлітра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5 літра’), півмісяць, півоберт, півовал, півострів.