КАМІНЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

як гора з плечей

Правильніше: як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з душі, з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав
Мова – не калька: словник української мови

чуйна людинуа

Правильніше: серце не камінь
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь зазнав душевних страждань

Правильніше: тягар ліг (упав) на серце (на груди); тяжкий камінь ліг на груди
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь вороже настроєний проти когось

Правильніше: камінь за пазухою тримає
Мова – не калька: словник української мови

у кого-небудь можна домогтися прихильності

Правильніше: серце не камінь
Мова – не калька: словник української мови

терпіння й труд усе перетруть

Правильніше: терпінням і працею всього добудеш; вода камінь точить
Мова – не калька: словник української мови

спати мертвим сном

Правильніше: спати як камінь
Мова – не калька: словник української мови

розпочати якусь справу

Правильніше: зрушити камінь з місця
Мова – не калька: словник української мови

розпочати будівництво чого-небудь

Правильніше: закласти перший камінь
Мова – не калька: словник української мови

привести в гнітючий стан

Правильніше: навернути камінь на душу
Мова – не калька: словник української мови

почати реалізовувати ідею

Правильніше: зрушити камінь з місця
Мова – не калька: словник української мови

під лежачий камінь вода не тече

Правильніше: під лежачий камінь вода не біжить; якби все вовк лежав, то вже б досі й здох; якби пес не сидів, то б зайця зловив
Мова – не калька: словник української мови

під лежачий камінь вода не тече

Правильніше: з лежі не буде одежі
Мова – не калька: словник української мови

перешкода при досягненні мети

Правильніше: підводне каміння; завада, перепона; камінь спотикання; підводний камінь
Мова – не калька: словник української мови

основа чого-небудь

Правильніше: наріжний камінь
Мова – не калька: словник української мови

найшла коса на камінь

Правильніше: трапила (наскочила, наткнулася) коса на камінь, та камінь не подається; наскочив чорт на біса; хоч на споді лежатиму, та в очі плюватиму; добрий на доброго й наскочив; наскочив удівець на вдову; наскочила кулага на врага
Мова – не калька: словник української мови

надгробний камінь (пам'ятник)

Правильніше: надгробок
Мова – не калька: словник української мови

ліхтенштейн

Правильніше: світлий камінь
Мова – не калька: словник української мови

лежачий камінь мохом обростає

Правильніше: на однім місці й камінь обростає; лежачий камінь мохнатіє; лежачий камінь порохом обростає; лежачи й сокира іржавіє
Мова – не калька: словник української мови

кому-небудь стало важко (неспокійно)

Правильніше: як камінь на душу навернув
Мова – не калька: словник української мови

кому-небудь дуже важко

Правильніше: важкий камінь давить душу (серце)
Мова – не калька: словник української мови

камінь з душі звалився

Правильніше: камінь з душі (з серця) скотився (спав)
Мова – не калька: словник української мови

здобути душевний спокій

Правильніше: скинути камінь з душі
Мова – не калька: словник української мови

зайві турботи; тягар

Правильніше: камінь на шию
Мова – не калька: словник української мови

дорогоцінний камінь

Правильніше: самоцвіт
Мова – не калька: словник української мови

гора на душі

Правильніше: камінь на серці
Мова – не калька: словник української мови

велика перепона (перешкода)

Правильніше: камінь спотикання
Мова – не калька: словник української мови

безслідно; безповоротно; назавжди

Правильніше: як лист за водою піти (спливти); як камінь у воду
Мова – не калька: словник української мови

адамант

Правильніше: дорогоцінний камінь
Мова – не калька: словник української мови

Скарби, самоцвітний камінь, самоцвіт і коштовності, дорогоцінності, коштовні речі

Для урізноманітнення мовлення замініть слова коштовності, дорогоцінності, коштовні речі на один із варіантів: скарби, самоцвітний камінь, самоцвіт.

ТИПОВО ВДАЛІШЕ
Вона тримала всі свої коштовні речі в сейфі. Вона тримала всі свої скарби в сейфі.
На шиї в неї сяяли дорогоцінності. На шиї в неї сяяли самоцвіти.

Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант

У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, коштовні речі й дорогоцінність майже витиснули давнє українське слово скарби. Може, до цього частково спричинилось те, що іменник скарб є синонімом до другого українського слова — клад («Нащо ліпший клад, коли в дітках лад». — Приказка), але наша класика та й сучасна українська література широко послугувапися множиною цього іменника — скарби: «їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі... — їхала Чорним гаєм і попалася розбійникам» (Марко Вовчок); «Розум — скарб людини» (народне прислів'я); «Хай вам завжди мати мила буде скарбом дорогим» (М. Рильський). Отже, не слід цуратись і цього слова. По-різному називаємо ми також скарби, що складаються з коштовних каменів: дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт. Останнє слово майже зникло чомусь тепер з ужитку, а тим часом у А. Кримського читаємо: «Срібло, злото, самоцвіти», в Панаса Мирного: «На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса». Чи не краще заради уніфікації мови взяти для постійного користування якусь одну з цих трьох назв, що означають однакове поняття, приміром, слово самоцвіт? Мабуть, варто.
Так само слід позбутись розбіжності в відповідниках російського слова брильянт, який наші автори пишуть то брильянт, то діамант. Українські класики воліли писати діамант: «Діамант дорогий на дорозі лежав» (В. Самійленко); «Найчистіші діаманти сяють ясні та прозорі» (Леся Українка). Сучасний український письменник В. Собко вживає від іменника діамант прикметника діамантовий: «Тільки-но пройшов свіжий дощ, діамантові крапельки мінилися під сонячним промінням». Проте в цитованої вже Лесі Українки ми можемо прочитати фразу й зі словом брильянт: «Дістаньте шкатулку з брильянтами», — але це тільки стверджує потребу прийти до якогось одного з цих слів, що не мають ніякої значеннєвої різниці. Певно, що давня мовна традиція дає перевагу слову діамант.

Кинути камінь розбрату

Правильніше: Кинути яблуко розбрату

що-небудь зникло назавжди (загинуло)

Правильніше: не лишилося каменя на камені від чогось
Мова – не калька: словник української мови

розрушити

Правильніше: обернути на руїну; не залишити живого місця (каменя на камені); стерти з лиця землі
Мова – не калька: словник української мови

розгромити

Правильніше: не залишити живого місця; не залишити каменя на камені; розбити до ноги
Мова – не калька: словник української мови

розбити (знищити) щось ущент

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови

повністю ліквідувати щось

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови

перетворити щось в руїни

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови

нещадно критикувати що-небудь

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого
Мова – не калька: словник української мови

каменя на каменю не залишити

Правильніше: до цурки побити
Мова – не калька: словник української мови

У яких іменниках зміна закінчення впливає на значення слова?

Ось ці лексеми в родовому відмінку: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) – акту (дія), Алжира (місто) – Алжиру (країна), апарата (прилад) – апарату (установа), бала (одиниця виміру) – балу (святковий вечір), блока (частина споруди, машини) – блоку (об'єднання), бора (свердло) – бору (хімічний елемент), борта (одяг) – борту (судно), булата (зброя) – булату (сталь), буряка (одиничне) – буряку (збірне), вала (деталь машини) – валу (насип), елемента (конкретне) – елементу (абстрактне), інструмента (одиничне) – інструменту (збірне), каменя (одиничне) – каменю (збірне), клина (предмет) – клину (просторове поняття), листа (одиничне) – листу (збірне), листопада (місяць) – листопаду (процес), папера (документ) – паперу (збірне), пояса (предмет) – поясу (просторове поняття), рахунка (документ) – рахунку (дія), соняшника (одиничне) – соняшнику (збірне), терміна (слово) – терміну (строк), стана (технічне) – стану (муз. та ін.), фактора (маклер) – фактору (чинник) і т. ін.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

як статуя

Правильніше: як з каменю тесаний
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь тяжко переживає (страждає)

Правильніше: серце каменем лежить; на серці кипить у кого
Мова – не калька: словник української мови

у гнітючому (поганому) настрої

Правильніше: з каменем на душі (в грудях)
Мова – не калька: словник української мови

стояти (ставати) нерухомо (непорушно)

Правильніше: як укопаний; як з каменя вибитий
Мова – не калька: словник української мови

сидіти де-небудь безвідлучно

Правильніше: сидіти каменем (кілком, пеньком, гвіздком, крячкою)
Мова – не калька: словник української мови

підводні камені

Правильніше: рифи; підводне каміння
Мова – не калька: словник української мови

перебувати в нерухомому положенні

Правильніше: сидіти каменем (кілком, пеньком, гвіздком)
Мова – не калька: словник української мови

нерухомий

Правильніше: як з каменя вибитий
Мова – не калька: словник української мови

неповороткий

Правильніше: вайлуватий; як з каменя тесаний
Мова – не калька: словник української мови

мучити душу

Правильніше: лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови

мати гнітючу дію

Правильніше: лягати каменем на душу; гнітити (в'ялити) серце; каменем лягати на серце; давити каменем серце; лежати на серці; як лід по серцю; свинцем на душу
Мова – не калька: словник української мови

знеможений нудьгою

Правильніше: з каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови

запустити каменем в кого (в що)

Правильніше: шпурнути (пошпурити, жбурити, жбурнути, пожбурити) каменем на (в) кого (що)
Мова – не калька: словник української мови

з недобрими намірами

Правильніше: з каменем за пазухою
Мова – не калька: словник української мови

з каменем на серці

Правильніше: з важким серцем
Мова – не калька: словник української мови

дуже гарний (вродливий)

Правильніше: як з каменя вибитий; хоч видивись; хоч у рамці вправ
Мова – не калька: словник української мови

гнітити

Правильніше: давити каменем на серце (на груди); лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови

висічений з каменю

Правильніше: витесаний з каменю
Мова – не калька: словник української мови