КАМІНЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: підводне каміння; завада, перепона; камінь спотикання; підводний камінь

Правильніше: як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з душі, з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав

Правильніше: серце не камінь

Правильніше: тягар ліг (упав) на серце (на груди); тяжкий камінь ліг на груди

Правильніше: камінь за пазухою тримає

Правильніше: серце не камінь

Правильніше: терпінням і працею всього добудеш; вода камінь точить

Правильніше: спати як камінь

Правильніше: зрушити камінь з місця

Правильніше: закласти перший камінь

Правильніше: навернути камінь на душу

Правильніше: зрушити камінь з місця

Правильніше: під лежачий камінь вода не біжить; якби все вовк лежав, то вже б досі й здох; якби пес не сидів, то б зайця зловив

Правильніше: з лежі не буде одежі

Правильніше: наріжний камінь

Правильніше: трапила (наскочила, наткнулася) коса на камінь, та камінь не подається; наскочив чорт на біса; хоч на споді лежатиму, та в очі плюватиму; добрий на доброго й наскочив; наскочив удівець на вдову; наскочила кулага на врага

Правильніше: надгробок

Правильніше: світлий камінь

Правильніше: на однім місці й камінь обростає; лежачий камінь мохнатіє; лежачий камінь порохом обростає; лежачи й сокира іржавіє

Правильніше: як камінь на душу навернув

Правильніше: важкий камінь давить душу (серце)

Правильніше: камінь з душі (з серця) скотився (спав)

Правильніше: скинути камінь з душі

Правильніше: камінь на шию

Правильніше: самоцвіт

Правильніше: камінь на серці

Правильніше: камінь спотикання

Правильніше: як лист за водою піти (спливти); як камінь у воду

Правильніше: дорогоцінний камінь

Для урізноманітнення мовлення замініть слова коштовності, дорогоцінності, коштовні речі на один із варіантів: скарби, самоцвітний камінь, самоцвіт.

У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, коштовні речі й дорогоцінність майже витиснули давнє українське слово скарби. Може, до цього частково спричинилось те, що іменник скарб є синонімом до другого українського слова — клад («Нащо ліпший клад, коли в дітках лад». — Приказка), але наша класика та й сучасна українська література широко послугувапися множиною цього іменника — скарби: «їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі... — їхала Чорним гаєм і попалася розбійникам» (Марко Вовчок); «Розум — скарб людини» (народне прислів'я); «Хай вам завжди мати мила буде скарбом дорогим» (М. Рильський). Отже, не слід цуратись і цього слова. По-різному називаємо ми також скарби, що складаються з коштовних каменів: дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт. Останнє слово майже зникло чомусь тепер з ужитку, а тим часом у А. Кримського читаємо: «Срібло, злото, самоцвіти», в Панаса Мирного: «На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса». Чи не краще заради уніфікації мови взяти для постійного користування якусь одну з цих трьох назв, що означають однакове поняття, приміром, слово самоцвіт? Мабуть, варто.
Так само слід позбутись розбіжності в відповідниках російського слова брильянт, який наші автори пишуть то брильянт, то діамант. Українські класики воліли писати діамант: «Діамант дорогий на дорозі лежав» (В. Самійленко); «Найчистіші діаманти сяють ясні та прозорі» (Леся Українка). Сучасний український письменник В. Собко вживає від іменника діамант прикметника діамантовий: «Тільки-но пройшов свіжий дощ, діамантові крапельки мінилися під сонячним промінням». Проте в цитованої вже Лесі Українки ми можемо прочитати фразу й зі словом брильянт: «Дістаньте шкатулку з брильянтами», — але це тільки стверджує потребу прийти до якогось одного з цих слів, що не мають ніякої значеннєвої різниці. Певно, що давня мовна традиція дає перевагу слову діамант.

Правильніше: Кинути яблуко розбрату

Правильніше: не лишилося каменя на камені від чогось

Правильніше: обернути на руїну; не залишити живого місця (каменя на камені); стерти з лиця землі

Правильніше: не залишити живого місця; не залишити каменя на камені; розбити до ноги

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого

Правильніше: рифи; підводне каміння

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого

Правильніше: не лишити каменя на камені від чого

Правильніше: до цурки побити

Ось ці лексеми в родовому відмінку: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) – акту (дія), Алжира (місто) – Алжиру (країна), апарата (прилад) – апарату (установа), бала (одиниця виміру) – балу (святковий вечір), блока (частина споруди, машини) – блоку (об'єднання), бора (свердло) – бору (хімічний елемент), борта (одяг) – борту (судно), булата (зброя) – булату (сталь), буряка (одиничне) – буряку (збірне), вала (деталь машини) – валу (насип), елемента (конкретне) – елементу (абстрактне), інструмента (одиничне) – інструменту (збірне), каменя (одиничне) – каменю (збірне), клина (предмет) – клину (просторове поняття), листа (одиничне) – листу (збірне), листопада (місяць) – листопаду (процес), папера (документ) – паперу (збірне), пояса (предмет) – поясу (просторове поняття), рахунка (документ) – рахунку (дія), соняшника (одиничне) – соняшнику (збірне), терміна (слово) – терміну (строк), стана (технічне) – стану (муз. та ін.), фактора (маклер) – фактору (чинник) і т. ін.

Правильніше: як з каменю тесаний

Правильніше: серце каменем лежить; на серці кипить у кого

Правильніше: з каменем на душі (в грудях)

Правильніше: як укопаний; як з каменя вибитий

Правильніше: сидіти каменем (кілком, пеньком, гвіздком, крячкою)

Правильніше: підводне каміння

Правильніше: каменувати

Правильніше: сидіти каменем (кілком, пеньком, гвіздком)

Правильніше: як з каменя вибитий

Правильніше: вайлуватий; як з каменя тесаний

Правильніше: хай (хоч) каміння з неба падає

Правильніше: лежати каменем на серці

Правильніше: лягати каменем на душу; гнітити (в'ялити) серце; каменем лягати на серце; давити каменем серце; лежати на серці; як лід по серцю; свинцем на душу

Правильніше: з каменем на серці

Правильніше: шпурнути (пошпурити, жбурити, жбурнути, пожбурити) каменем на (в) кого (що)

Правильніше: каменувати

Правильніше: хай хоч грім (каміння) з неба; хоч би трупом ліг; що б там (то) не було (не коштувало, не стало); хай там що

Правильніше: з каменем за пазухою

Правильніше: з важким серцем

Правильніше: як з каменя вибитий; хоч видивись; хоч у рамці вправ

Правильніше: давити каменем на серце (на груди); лежати каменем на серці

Правильніше: витесаний з каменю