КАМІНЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́в (зняв і т.ін.), перев. чиєї.

Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т.ін. становищі, врятував від чогось небажаного. Приклади
  • [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада)

простяга́ти ка́мінь кому.

Бути нещадним, суворим до кого-небудь, замість розуміння виявити ворожість у ставленні до когось. Приклади
  • Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього [М. С.], а суворий нещадний вирок (О. Довженко)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади
  • звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
  • Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

ка́мінь у горо́д чий.

Недоброзичливий натяк кому-небудь; стосується когось, що-небудь. Приклади
  • камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич)
  • Всіх розсмішило це його мілейший, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар)
  • каміне́ць у горо́д. Дівчина… глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич)
  • — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький)

ка́мінь на ши́ї (на ши́ю) кому, для кого.

Тягар, зайві обтяжливі турботи, проблеми. Приклади
  • Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар)
  • — Вам [Семену Івановичу] і скучно.., явились би меж [між] людей: так бо я вам камінь на шиї (Г. Квітка-Основ'яненко)

ка́мінь спотика́ння.

Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. Приклади
  • [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка)

держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою.

Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Приклади
  • держа́ти каменю́ку за па́зухою. [Герцик:] Котрий лисичить, умизгається, лебезує,.. чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку (М. Кропивницький)
  • Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр. присл.)
  • Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський)

ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) на кого, в кого.

Звинувачувати, ганити, ганьбитиі т.ін. кого-небудь. Приклади
  • [Теофіл:] Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка)
  • — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко)

нарі́жний ка́мінь чого, книжн.

Основа, найсуттєва частина чого-небудь. Приклади
  • Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу)
  • Постановка спектаклю Любов Ярова К. Треньова стала наріжним каменем нової системи роботи [в Широківському будинку культури]. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу)

ки́дати (шпурля́ти і т.ін.) / ки́нути (шпурну́ти і т.ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т.ін.) в горо́д кого, чий.

Зачіпати кого-небудь словами, розмовами. Приклади
  • ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький)
  • — Це він [Сохацький] жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко)
  • Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький)
  • — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш)

про́бний ка́мінь чого.

Сутність, основа чого-небудь. Приклади
  • Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети)

ка́мінь за па́зухою у кого.

Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. Приклади
  • каменю́ка за па́зухою лежи́ть. [Приблуда (до Горпини):] Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький)
  • — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець)

заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка.

Розпочинати будівництво. Приклади
  • І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко)
  • Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти і т.ін.

Зникнути, пропасти. Приклади
  • — Ще як забрали, бідолашного [чоловіка], австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик)
Безслідно. Приклади
  • Ніхто, ніхто не знатиме, як він [Василь] тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду (П. Автомонов)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади
  • на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
  • Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

[важки́й] ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому.

Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т.ін.; кому-небудь дуже важко. Приклади
  • Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш)
  • ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, в ночі тривожні сни (І. Гончаренко)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся. Приклади
  • на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
  • Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)

здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) [важки́й] ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́).

Позбавляти того, що гнітить, мучить кого-небудь. Приклади
  • Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Панас Мирний)
  • Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський)

Замість хліба дати камінь.

Євангельський вислів: «Чи є між вами така людина, що в неї син попросить хліба, а вона подала б йому камінь?» (Матв., 7,9).
У переносному вживанні означає крайню межу черствості, бездушності.
Приклади
  • — Я… маєш рацію. Я виховав, прошу я тебе, гадину на грудях. За хліб ти платиш мені каменюкою, щеня. (І. Вільдє, Сестри Річинські)
  • Р і ч а р д: Подумай, мамо, — люди, що назвали себе «святими» й «божими синами», дають своїм братам не хліб, а камінь! (Леся Українка, У пущі)

Камінь спотикання.

Цей вислів трапляється і в Старому Заповіті, й у Новому: Ісайя, 28, 16; Послання апостола Павла до римлян, 9, 31-33 та ін.
Вживається в сучасній мові у значенні: перешкода, на яку наражаються в якійсь справі.
Приклади
  • Мізансцени звичайно бувають «каменем преткновенія» для молодих недосвідчених режисерів. (М. Вороний, Режисер)
  • Годвінсон: Сей чоловік одразу став мені, мов камінь спотикання на дорозі, хоч я йому ніколи зла не зичив… (Леся Українка, У пущі)

Кинути першим камінь.

За Євангелієм, Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям, що привели до Нього блудницю: «Хто з вас без гріха, нехай кине перший у неї камінь» (Іван, 8,7).
Вживається у значенні: безпідставно, несправедливо засуджувати когось.
Приклади
  • І хто мене розуміє серцем, той, може, не кине на мене каменем за змальованих мною досі осіб з низів чи трудових інтелігентів… (О. Кобилянська, Автобіографія)
  • Тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців, пригнічених школою, урядом, громадськими інституціями, тільки я сього каміння не зважуся здійняти. (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 31X1893 р.)

Кожний камінь кричить.

Вислів походить з Євангелія. Коли Ісус Христос наближався до Єрусалима, його учні стали хвалити його голосними співами. Фарисеї стали вимагати, щоб Ісус заборонив їм це, на що він відповів: «Кажу вам: коли вони замовкнуть, то каміння кричатиме» (Лука, 19, 40).
Сучасне значення вислову: обурення проти чогось жахливого.
Приклади
  • Привид цього короля, такий блідий напередодні, почервонів від радощів, почувши наших пісень у місті Парижі, цьому царевбивчому місті, кожний камінь якого кричить: «Геть тиранів!» (Леся Українка, Голос однієї російської ув'язненої)

Крапля камінь точить.

Вислів знаходимо у «Листах з Понту» римського поета Овідія (43—18 до н. е.): «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням» (латинською мовою — «Gutta cavat lapidem»). Схожий вислів знаходимо в грецького поета V ст. до н. е. Хоїрілоса з Самосу, у християнських церковних письменників Середньовіччя Григорія Богослова та Івана Дамаскіна, а також у комедії Дж. Бруно «Свічник».
Gutta cavat lapidem — це був завше мій девіз, це найліпший політичний девіз. (М. Драгоманов, Лист до старої Громади, 8.11.1886 р.)
Приклади
  • Крапля камінь розіб'є і до болю призове те, що розум обезболив, все, притлумлене морозом, знову болем оживе… (О. Сенатович, Будь тут мудрою, коли…)
  • До зачеплених питань ще не раз доведеться повертатись, але ми знаємо, що «крапля довбе й камінь». (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)

Наріжний камінь.

Вислів походить з Біблії (Книга пророка Ісайї, 28, 16). Інколи цитується старослов'янською мовою, як, наприклад, в епіграфі до поеми Т. Шевченка «Єретик»: «Камень, его же небрегоша зиждущии, сей бысть в главу угла; от Господа бысть сей, и єсть дивен во очесех наших».
У наш час вислів має значення: основа, головна ідея.
Приклади
  • Великодержавна імперська традиція росіян була й лишилася тим наріжним каменем, об який спотикалися і найбільші російські демократи і революціонери. (П. Голубенко, Україна і Росія)
  • На інтермедіях ще раз буквально справдилось прислів'я про камінь, «его же не брегоша зиждущії»: для авторів величних трагедокомедій інтермедії були тільки пустенькими жартами, не вартими великої уваги. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Тримати камінь за пазухою.

Вислів походить з п'єси римського письменника Плавта (близько 254—184 до н. е.) «Комедія про глечик». Скупий Евкліон, який знайшов глечик із золотом, не довіряє своєму сусідові Мегадору, що сватає його дочку: «Пащу розкрив на золото! Показує хліб в одній руці, а камінь тримає у другій».
У переносному значенні — приховувати недобрі наміри.
Приклади
  • З того з'єднання нічого не вийшло, а хоч би й вийшло, то користь мала, бо все-таки обидві сторони (поляки й русини) ні крихотки одно одному не вірять і за пазухою ховають добрі каменюки на всякий случай. (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891р.)

сіда́ти / сі́сти ка́менем.

Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Приклади
  • Постановили:. .гонити без жалю весняні спокуси,. .каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ка́меня ви́битий.

Нерухомий. Приклади
  • За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір'я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко)
Дуже гарний (про людину). Приклади
  • В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу)

ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося і т.ін.) від чого і без додатка.

Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т.ін. Приклади
  • — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..)
  • Від неї [теорії] не лишилося каменя на камені (З газети)
  • Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу)
  • Все місто в руїнах, Каменя на камені не лишилося (В. Вільний)

ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти і т.ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти і т.ін.) від чого.

Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Приклади
  • Фашистські орди буквально не залишили від міста [Варшави] каменя на камені (З журналу)
Гостро, нещадно критикувати що-небудь. Приклади
  • — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Ю. Смолич). Він каменя на камені не залишив від реакційних теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу)

з ка́менем за па́зухою.

Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Приклади
  • Тих, хто живе з каменем за позухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс)

дави́ти ка́менем [на се́рце (гру́ди і т.ін.)].

Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Приклади
  • Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко)
  • Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч)
  • Гірко йому [Петрусеві] на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний)

ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка.

Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось; закарбуватися. Приклади
  • За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький)
  • Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч)

ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти.

Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Приклади
  • Коли б швидше.. Звіздочка засяяла, От тогді [тоді] б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський)

з ка́менем на душі́ (в гру́дях).

У гнітючому, поганому настрої. Приклади
  • з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
  • З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади
  • Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
  • ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т.ін.).

Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т.ін. Приклади
  • Ялинка… пиво… Преферанс. .. А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан)
  • Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський)
Перебувати в нерухомому положенні. Приклади
  • Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка)
Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від'їжджаючи. Приклади
  • — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний)
  • Дід… незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало)

лежа́ти на душі́ (на се́рці).

у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т.ін.; турбувати, гнітити когось. Приклади
  • Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб)
  • важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці (О. Гончар)
  • Я знаю, що в сього [цього] Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш)
  • На серці ж у Надії лежала печаль.. .Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець)
кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т.ін.; схвалювати щось. Приклади
  • Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко месник,.. се [це] окрилювало (Г. Хоткевич)

Каменя на камені не лишити.

Євангельський вислів — Матв., 24, 2; Марк, із, 2. Уживається в значенні «знищити, зруйнувати вщент». Приклади
  • Немає каменя на камені, Все звержене ригою гроз. Доми невинних падають також, Жегомі пламенем. (С. Гординський, Апокаліптичне)
  • Де не оставсь на каменю ні камінь, де зрівнялись гори, знов мулярі нову тюрму будують з брил квітчастих. (Б. І. Антонич, Апокаліпсис)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання