ЗНУЩАЄТЬСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
не дозволь знущатися над собою
Правильніше:
не дай наплювати собі в кашу
Мова – не калька: словник української мови
мордувати кого-небудь; знущатися з когось море бушує
Правильніше:
море грає (бурхає)
Мова – не калька: словник української мови
знущатися; мордувати
Правильніше:
видирати душу з тіла
Мова – не калька: словник української мови
знущатися з кого-небудь
Правильніше:
варити (виварювати) воду з когось
Мова – не калька: словник української мови
Знуща́тися
Звичайно це дієслово вимагає після себе додатка в родовому відмінку з прийменником з (знущатися — з к о г о?). «Всі мене зобіжають, знущаються з мене». (І. Нечуй-Левицький.)
Жорстоко з нас загарбники знущалися —Проте іноді в художній літературі слово знущатися вживають з додатком в орудному відмінку і прийменником над (порівн. у Т. Шевченка: «Кати знущаються над нами, а правда наша п'яна спить»).
так вдар по них, щоб більш і не пручалися!
(П. Тичина.)
…Поховай десь тіло
се стражденне, щоб над ним злий ворог
не знущався.
(Леся Українка.)
Вони знущалися над ним:
кололи, били, — та нічого
їм не сказав юнак.
(П. Тичина.)
знущатися над кимось
Правильніше:
знущатися з когось
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
знущатися над ким
Правильніше:
знущатися з кого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
збиткуватися з, збиткуватися над, знущатися, глумитися, жартувати, глузувати, насміхатися, кепкувати
Хлопець надовго виїжджав з міста. І от він повернувся, зайшов до себе в гуртожиток. Друзі радо зустрічали його, тиснули руку, обнімали і... кепкували. Так розповідав журналіст у радіопередачі. Щось не віриться, щоб приятелі при цьому глузували й насміхалися, адже саме таке значення має дієслово кепкувати. Скоріш, вони жартували, а кореспондент, який негаразд знав мову, і зморозив казна-що.
Часто дієслово збиткуватися вживають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (збиткуватися з хлопця) замість додатка в орудному відмінку та прийменника над (збиткуватися над хлопцем). «Ще мало ти на світі пожив, щоб збиткуватися над господарями» (Михайло Стельмах).
Очевидно, неправильно застосовується це слово під впливом його синонімів – знущатися, глумитися, глузувати, які в літературній мові переважно виступають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (знущатися, глумитися, глузувати – з кого?).
Часто дієслово збиткуватися вживають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (збиткуватися з хлопця) замість додатка в орудному відмінку та прийменника над (збиткуватися над хлопцем). «Ще мало ти на світі пожив, щоб збиткуватися над господарями» (Михайло Стельмах).
Очевидно, неправильно застосовується це слово під впливом його синонімів – знущатися, глумитися, глузувати, які в літературній мові переважно виступають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (знущатися, глумитися, глузувати – з кого?).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Як слід сказати: збиткуватися з нього чи збиткуватися над ним?
Часто це дієслово помилково вживають з додатком у родовому відмінку та прийменником з (збиткуватися з хлопця) замість додатка в орудному відмінку з прийменником над (збиткуватися над хлопцем). Така похибка трапляється під впливом синонімів згаданого слова – знущатися, глумитися, глузувати, які в літературній мові виступають із додатком у родовому відмінку й прийменником з (знущатися з кого?). Так що правильно: збиткуватися над ним.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)