ЗНУЩАЄТЬСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

знуща́тися

очевидно, пов’язане з псл. gnusъ, gnǫsъ, збереженим у р. гнус «мошкара; нечисть», бр. гнюс «скупий; негідник», др. гнусъ «бруд; відраза», гнусьныи, гнушатися «відчувати відразу», п. gnus «ледар», ч. hnus «відраза», болг. гнус «тс.», схв. гну̏шати се, слн. gnús «відраза», стсл. гноусьnъ, гноушатисѧ, гнѫшатисѧ і спорідненим з лит. gniū˜sai «паразити», дісл. gnūa «терти», gnýja «бушувати», герм. *gnu «скребти, терти», гр. χναύω «скребу, дряпаю», χνόος, χνου̃ς «те, що може бути здряпнуте; осад, піна, бруд»;
іє. *ghneus- ‹*ghen«перегризати, розтирати, скребти», до якого зводиться й псл. gniti, укр. гни́ти;
зіставлення з лат. nausea «морська хвороба, блювота», гр. ναυσία «тс.» (Machek ESJČ 172–173) непереконливе;
Фонетичні та словотвірні варіанти

згнуща́тися
знуща́тель
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гнюс «скупий; негідник» білоруська
гнус «тс.» болгарська
*gnu «скребти, терти» германські
χναύω «скребу, дряпаю» грецька
χνόος грецька
χνου̃ς «те, що може бути здряпнуте; осад, піна, бруд» грецька
ναυσία «тс.» грецька
gnūa «терти» давньоісландська
gnýja «бушувати» давньоісландська
гнусъ «бруд; відраза» давньоруська
гнусьныи давньоруська
гнушатися «відчувати відразу» давньоруська
*ghneus- «перегризати, розтирати, скребти» індоєвропейська
*ghen індоєвропейська
nausea «морська хвороба, блювота» латинська
gniū˜sai «паразити» литовська
gnus «ледар» польська
gnusъ праслов’янська
gnǫsъ праслов’янська
gniti праслов’янська
гнус «мошкара; нечисть» російська
гну̏шати се сербохорватська
gnús «відраза» словенська
гноусьnъ старослов’янська
гноушатисѧ старослов’янська
гнѫшатисѧ старослов’янська
гни́ти українська
hnus «відраза» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України