ЗИМА — СЛОВОВЖИВАННЯ

сувора зима

Правильніше: люта зима
Мова – не калька: словник української мови

одізвуться вовкові овечі слізки

Правильніше: і на пса прийде зима
Мова – не калька: словник української мови

не все котові масниця, буде й великий піст

Правильніше: і на пса прийде зима; до часу дзбанок воду носить; минули роки, що розпирали боки
Мова – не калька: словник української мови

і на нього управа знайдеться

Правильніше: і на пса прийде зима
Мова – не калька: словник української мови

зима стала більш холодною

Правильніше: зима зостріла
Мова – не калька: словник української мови

зима пройшла

Правильніше: зима минула (перейшла, перезимувалася)
Мова – не калька: словник української мови

зима почалася

Правильніше: зима настала (зайшла, прийшла, надійшла, упала)
Мова – не калька: словник української мови

говорити дурниці (нісенітниці, єрунду)

Правильніше: вилізти на грушку й рвати петрушку; плести як небіжка ногами; вигадати таке, що й в борщ не кришать; нісенітницю (нісенітниці) верзти (плести, правити); плести (верзти, правити) абищо (казна-що, дурниці, бредню); городити таке – ні літо, ні зима; як скаже, то ні пришити, ні прилатати; галамагати; химині кури правити
Мова – не калька: словник української мови

відділлються кішці мишачі слізки

Правильніше: віділлються вовкові овечі (кобилячі, коров'ячі) сльози (слізки); прийде й на пса колись зима
Мова – не калька: словник української мови

скупий

Правильніше: за гріш погнав би козу до львова; і криги посеред зими не випросиш; не витягнеш і копійки
Мова – не калька: словник української мови

проводити зиму

Правильніше: зиму зимувати
Мова – не калька: словник української мови

початок зими

Правильніше: зазимки
Мова – не калька: словник української мови

зимою

Правильніше: узимку, узимі
Мова – не калька: словник української мови