ЗИМА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зима́
іє. *ĝhei-m-na, *ĝhiem-na, *ĝhim- «зима, зимовий час», можливо, пов’язане з *ĝhei- «лити» (про дощ);
споріднене з лит. žiema «зима», лтс. ziema, прус. zemo «тс.», дат. gimmer «ягня», норв. gimber, дісл. gymbr «тс.», лат. hiems «зима», гр. χεĩμα, вірм. jmeṙn (jimeṙn), дкімр. gaem, хет. gimmanza «тс.», ав. zyå, род. в. zimō «мороз, зима», zayan «зима», дінд. hemantáḥ «тс.», himáḥ «зима, холод», hḗman «взимку», haimaná- «зимовий»;
псл. zima;
р. др. зима́, бр. зіма́, п. ч. слц. zima, вл. нл. zyma, полаб. zaímă, болг. м. схв. зи́ма, слн. zíma, стсл. зима;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взи́мку
ві́дзимки
«початок ранньої весни»
за́зимки
«перші осінні морози»
зазимча́к
«тс.»
за́зімки
« холодна погода напровесні»
зазі́мкуватий
зима́рка
«зимова хата на полонині; чорна хата»
зиміве́льний
зимі́вка
«пізня диня; огірок, Cucumis melo variet. Mak; зимова хата Ж; зимівля Ж»
зимі́вля
зимівни́к
(приміщення)
зимі́вник
«зимувальник»
зи́мка
«озима пшениця»
зи́мки
«сніги»
зи́мний
зи́мник
«дорога на болоті, якою їздять тільки взимку»
зимни́ти
«лихоманити, трясти»
зимни́ця
зи́мній
зимо́ви́й
зимови́к
«зимувальник; [(бот.) дикий шафран, пізньоцвіт осінній, Colchicum autumnale L. Г, Mak; веснівка дволиста, Majanthemum bifolium L. Mak]»
зимо́висько
«зимовий табір, зимова квартира»
зимовник
«пізньоцвіт осінній, Colchicum autumnale L.»
(бот.)
зимо́вок
«зимівля»
зимо́ха
«гарячка, пропасниця, лихоманка»
зимо́ю
зимува́льний
зимува́ти
зиму́шка
«сорт яблуні»
зиму́шний
«зимовий»
зіма́
«зима; лихоманка; [(бот.) пізньоцвіт осінній]»
зімина́
«озимина»
зімі́вля
зімни́й зімо́вний
«тс.»
зімни́к
«айстра, Aster annuus L.; садова айстра китайська, Callistephus chinense Ness. Mak; зимове поселення»
(бот.)
зімникува́тий
зімни́ця
«пізня диня, фрукт; пропасниця»
зімничува́тий
«той, що визріває пізньої осені»
зїмність
«холоднеча»
зімняк
«зимова дорога»
зімови́к
«погріб для бджіл; зимове поселення»
зімо́вище
зімо́вля
«зимування»
зімо́вник
«зимове житло запорожців поза Січчю»
зімовча́к
«козак, що жив у зімовнику»
зі́мський
«зимовий»
зіму́ха
«цибуля, що зимує в землі й ранньою весною проростає»
нази́мина
«озимина»
назимкова́тиця
«корова, що дає молоко з назимком»
нази́мний
нази́мок
«теля, що перезимувало одну зиму»
нази́мча
«однорічне теля»
назімкова́тиця
назімкува́тиця
«тс.»
назі́мний
«озимий»
на́зімок
«тс.»
недо́зимки
«кінець зими й початок весни»
одзи́мок
«затяжне танення снігів навесні, при холодному вітрі»
ози́мий
озимина́
ози́мість
о́зимки
перезимі́вля
перезимува́ти
пере́зимча
«перезимоване теля»
пере́зімок
«тс.»
пере́зімча
пі́дзимки
підзи́мній
підзимовий
при́зимки
«ранні зимові холоди»
при́зимок
«зимівля»
узи́м'я
узимі́
узимку
узімі́
узі́мку
уз́му
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zyå- | авестійська |
| zimō «мороз, зима» | авестійська |
| zayan «зима» | авестійська |
| зіма́ | білоруська |
| зи́ма | болгарська |
| zyma | верхньолужицька |
| jmeṙn (jimeṙn) | вірменська |
| jimeṙn | вірменська |
| χεĩμα | грецька |
| hemantáḥ «тс.» | давньоіндійська |
| himáḥ «зима, холод» | давньоіндійська |
| hḗman «взимку» | давньоіндійська |
| haimaná- «зимовий» | давньоіндійська |
| gymbr «тс.» | давньоісландська |
| gaem | давньокімрська |
| зима́ | давньоруська |
| gimmer «ягня» | датська |
| *ĝhei-m-na | індоєвропейська |
| *ĝhiem-na | індоєвропейська |
| *ĝhim- «зима, зимовий час» | індоєвропейська |
| *ĝhei- «лити» (про дощ) | індоєвропейська |
| hiems «зима» | латинська |
| ziema | латиська |
| žiema «зима» | литовська |
| зи́ма | македонська |
| zyma | нижньолужицька |
| gimber | норвезька |
| zaímă | полабська |
| zima | польська |
| zima | праслов’янська |
| zemo «тс.» | прусська |
| зима́ | російська |
| зи́ма | сербохорватська |
| zima | словацька |
| zíma | словенська |
| зима | старослов’янська |
| gimmanza «тс.» | хетська |
| zima | чеська |
бу́зі́во́к «однорічне теля; [теля, яке народилось восени ЛЧерк; бичок після першого року Дз; відгодоване теля Ва]»
очевидно, запозичення з тюркських мов;
ног. кум. бузав «теля», аз. бузов «теля до шести місяців», каз. бұзау «теля», тат. бозау, башк. бызау «тс.», тур. buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи», чаг. buzağu «тс.», можливо, пов’язані з тюрк. буз/боз «сірий, темний», монг. бур/бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти»);
у формах [бу́зи́мок, бу́зімок] простежується вплив з боку укр. зима́, на́зи́мок «однорічне теля», [на́зімок] «тс.»;
р. [бузави́к] «бичок від одного до двох років», [бузаво́к, бу́зевок, буз] «тс.», [бу́зевка] «однорічна телиця», [бузник] «однорічний баран», м. [бузе] «теля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бузело́к
«півторарічне чи дворічне теля»
бузило́к
«тс.»
бу́зи́мок
«відгодоване теля Ва; однорічне теля»
бу́зинок
«теля, яке народилося восени»
бузів'я́
«однорічне теля»
бузі́вка
«телиця після першого року»
бу́зімок
«тс. ЛЧерк; однорічне теля»
бузув'я
«теля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бузов «теля до шести місяців» | азербайджанська |
| бызау «тс.» | башкирська |
| бұзау «теля» | казахська |
| бузе «теля» | македонська |
| бур «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти») | монгольська |
| бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти») | монгольська |
| бузав «теля» | ногайська |
| бузави́к «бичок від одного до двох років» | російська |
| бозау | татарська |
| buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи» | турецька |
| буз «сірий, темний» | тюркські |
| боз «сірий, темний» | тюркські |
| зима́ | українська |
| бузаво́к | українська |
| бу́зевок | українська |
| буз «тс.» | українська |
| бу́зевка «однорічна телиця» | українська |
| бузник «однорічний баран» | українська |
| buzağu «тс.» | чагатайська |
| бузав «теля» | ? |
| бу́зи́мок | ? |
| бу́зімок | ? |
| на́зи́мок «однорічне теля» | ? |
| на́зімок «тс.» | ? |
зазимча́к «нічний метелик, Operophtera brumata L. (Cheimatobia brumată)» (зоол.)
пор. слц. [mráznica] «тс.» від mráz «мороз», нім. Frostspanner «тс.» від Frost «мороз; зима»;
назва зумовлена тим, що ці метелики з’являються на початку зими (точніше, пізньої осені, коли настають перші морози);
похідне утворення від зима́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Frostspanner «тс.» | німецька |
| Frost «мороз; зима» | німецька |
| mráznica «тс.» | словацька |
| mráz «мороз» | словацька |
| зима́ | ? |
зиморо́док «рибалочка, Alcedo atthis L.» (орн.)
асоціація із словом зима́ виникла, можливо, тому, що деяка частина цих птахів лишається на зимівлю й ловить рибу в ополонках та в незамерзлих місцях річок;
складна назва, утворена, очевидно, з основ зем (земля) і роди́ти(ся) із значенням «той, що родиться в землі» (птах гніздиться на берегах водойм у землі, вигрібаючи для гнізда нору завглибшки в метр і більше);
р. зиморо́док «Alcedo», бр. зімаро́дак, п. zimorodek, вл. zymka «тс.», болг. рибарче земеродно «Alcedo atthis»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зімаро́дак | білоруська |
| рибарче земеродно «Alcedo atthis» | болгарська |
| zymka «тс.» | верхньолужицька |
| zimorodek | польська |
| зиморо́док «Alcedo» | російська |
| зима́ | ? |
| зем «той, що родиться в землі» (земля)(птах гніздиться на берегах водойм у землі, вигрібаючи для гнізда нору завглибшки в метр і більше) | ? |
| роди́ти(ся) | ? |
зімодра «вербозілля звичайне, Lysimachia vulgaris L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з зима́ і пояснюється витривалістю рослин до перших холодів;
компонент -(о́)дра неясний;
бр. [зімазелень] «вербозілля монетчате, Lysimachia nummularia L.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зімазелень «вербозілля монетчате, Lysimachia nummularia L.» | білоруська |
| зима́ | ? |
| -(о́)дра | ? |
узима́ка «лоша, яке перезимувало»
префіксально-суфіксальне утворення від зима́;
пор. [на́зимок, на́зімок] «теля, що перезимувало одну зиму», [пере́зимча] «тс.» Нед;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зима́ | українська |
| на́зимок «теля, що перезимувало одну зиму» | українська |
| пере́зимча «тс.» | українська |
| на́зімок | українська |
Хвійо́на «жіноче ім’я»
запозичення з грецької мови;
гр. Χιόνη походить від χιών «сніг» (пор. χεĩμα, χειμών «зима; буря, негода»), спорідненого з лат. hiems «зима», псл. zima, укр. зима́;
р. Хио́ния, Хио́на, Хи́на, Фио́на, Фио́ния, бр. Фяо́на;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Фяо́на | білоруська |
| Χιόνη походить від χιών «сніг» (пор. χεĩμα, χειμών «зима; буря, негода») | грецька |
| hiems «зима» | латинська |
| zima | праслов’янська |
| Хио́ния | російська |
| зима́ | українська |
| Хио́на | українська |
| Хи́на | українська |
| Фио́на | українська |
| Фио́ния | українська |
на́зимка «п’ядун зимовий, Acidalia (Operophtera) bru- mata» (ент.): н. мала Ж
утворення на основі виразу на зи́му;
назва мотивується тим, що метелики цих видів гусені літають перед зимою і навіть узимку;
Фонетичні та словотвірні варіанти
велика
«п’ядун обдирало (?), Hibernia (Erannis ?) defoliaria»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на | українська |
| зи́му | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України