ЗГОДА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: якшо ваша згода; якшо ви [будете] згодні; у разі вашої згоди

В усному мовленні, а часом і на письмі замість звороту давати згоду вживають давати добро. Так робити не слід. Адже іменник добро означає «сукупність належних комусь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно». Наприклад: «Сини, не змагаючись, спокійно поділились батьківським добром» (Іван Нечуй-Левицький), «Корабель був повний добра» (Юрій Смолич). А якщо ставлять вислів давати добро, то з погляду лексично-семантичних норм можна подумати, що хтось комусь віддає своє майно. Таке некритичне використання розмовного російського фразеологізму давать добро в українській мові спричинює затемнення змісту висловлювання.
Отож давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися, а не давати добро.

Правильніше: згода дім будує, а незгода руйнує

Правильніше: тісно, зате тепло; тісно, та затишно; де згода, там і догода

Правильніше: взаємопоміч; одностайність, згода

Правильніше: солом'яна згода краща за золоту зваду; де незгода, там і шкода

Правильніше: згода!

Правильніше: взаємна (обопільна) згода

Правильніше: мирні стосунки (взаємини); сумир; згода; злагода

Правильніше: згода; одностайність; погодження

Правильніше: обопільна згода; лад; злагода

Правильніше: Згода

Правильніше: за спільною згодою

Правильніше: мовчанка означає згоду; хто мовчить, той не перечить; хто мовчить, той двох навчить

Правильніше: бути (жити) не в злагоді (не в згоді) з ким; не ладнати з ким; незлагода (незгода) з ким (між ким); немає згоди між ким

Правильніше: до згоди не дійшло; не помирилися

Правильніше: згодитися; порозумітися; дійти згоди

Правильніше: жити душа в душу; жити в згоді (в злагоді, без чвар)

Правильніше: за обопільною згодою

Правильніше: жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій злагоді (згоді)

Правильніше: домовитися; дійти згоди; вдарити по руках

Правильніше: діяти спільно (разом, одностайно, в згоді); в один гуж тягти; в одну дудку грати

Правильніше: давати згоду, схвалювати; підтримувати; погоджуватися; дозволяти

Правильніше: дати згоду; погодитися з чим; пристати на що

Правильніше: дати згоду; погодитися

Правильніше: бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (згоді, ладі)

Замініть скальковану конструкцію давати добро на стилістично кращий варіант: схвалювати, підтримувати; давати згоду, погоджуватися, згоджуватися; дозволяти.

Замініть нехарактерний для української мови вислів прийти до згоди на стилістично кращий варіант: дійти згоди.

Правильніше: дійти згоди

Правильніше: домовитися, дійти згоди